РОЗДІЛ 2
ОБСЯГ І МЕТОДИ ПРОВЕДЕНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
В основу роботи покладено комплексне обстеження хворих на ГРВІ, яке включало ретельне вивчення скарг, анамнестичних даних, у тому числі даних епідеміологічного, імунологічного та алергологічного анамнезів, проведення фізикального об'єктивного обстеження, використані загальноклінічні, лабораторно-інструментальні, імунологічні й серологічні методи дослідження.
2.1. Клінічна характеристика хворих на грип А і В, аденовірусну та респіраторно-синцитіальну інфекції і ГРВІ
невстановленої етіології
Обстежено і проліковано 964 хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні протягом 2002-2005 рр. в інфекційному відділенні базового військового госпіталю м. Чернівці. Розподіл хворих залежно від встановленого діагнозу представлено на рисунку 2.1. Усі хворі були чоловічої статі, віком від 18 до 22 років.
Рис. 2.1. Розподіл хворих на ГРВІ залежно від етіології (у %).
Серед обстежених було 194 (20,1 %) хворих на грип А, 184 (19,1 %) - на грип В, 196 (20,3 %) - на аденовірусну інфекцію 178 (18,5 %) - на респіраторно-синцитіальну інфекцію та 212 (22,0 %) - на ГРВІ невстановленої етіології.
При встановленні діагнозу брали до уваги клініко-епідеміологічні дані та результати лабораторних методів дослідження (серологічного, імунолюмінесцентного, біохімічного, інструментального).
При госпіталізації у 625 (64,8 %) хворих встановлено попередній діагноз гострого респіраторного захворювання, у 329 (34,2 %) - гострої респіраторної вірусної інфекції, у 10 (1,0 %) хворих - лакунарної ангіни.
Більшість хворих - 634 (65,8 %) - вступила в стаціонар на другий день захворювання, 242 (25,1 %) - на перший день, 88 (9,1 %) - на третій день хвороби (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Динаміка надходження у стаціонар хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції (у %).
У хворих на грип А і В суттєвої різниці щодо клінічних проявів практично не виявлено. Для них характерними були два основні синдроми - токсикоз і катаральні явища, причому токсикоз переважав з перших днів хвороби. Хвороба розпочиналося гостро, з явищ загальної інтоксикації. Майже всі пацієнти відзначали сильний озноб. Одночасно виникав біль у ділянці лоба, надбрівних дуг, скронь, очей. Біль посилювався при русі очних яблук, супроводжувався світлобоязню, у 48 (12,7 %) осіб мали місце запаморочення. У всіх хворих виникали слабкість, розбитість, адинамія, пітливість, ломота в тілі, артралгії, м'язові болі, особливо в м'язах спини, порушення сну.
З перших годин хвороби температура тіла у 164 (43,4 %) пацієнтів сягала 39-40 °С, у решти - 37,5-38,5 °С, але утримувалася на цьому рівні недовго. Через 2-3 доби у 322 (85,2 %) осіб температура знижувалася критично або укороченим лізисом, у решти гарячка тривала більше 5-ти діб.
У 10 (2,6 %) пацієнтів спостерігалася друга хвиля гарячки, що було пов'язано з розвитком бактерійних ускладнень. Частіше температурна крива реєструвалася у вигляді continua; у 34 (9,0 %) хворих вона набувала ремітуючого характеру, що, очевидно, пов'язано з прийомом жарознижувальних засобів.
На 1-у добу хвороби явища інтоксикації домінували у всіх хворих над катаральним синдромом, який проявлявся сухістю, першінням у горлі, закладанням носа. На кінець 1-ї доби, іноді на 2-у добу виникав сухий кашель, інтенсивність якого швидко наростала. З'являлися першіння і біль за грудиною, обумовлені запальним процесом у слизовій оболонці трахеї і бронхів. Кашель ставав болісним, іноді нападоподібним. У 105 (27,8 %) осіб виникали напади трахеїту, у 7 (1,8 %) - прояви геморагічного синдрому: у 3 - носові кровотечі, у 4 - дрібні крововиливи в слизову оболонку ротоглотки. На 3-5-у добу кашель ставав м'якшим, з'являлося мізерне слизисте харкотиння, зменшувався біль за грудиною.
У всіх хворих з першого дня недуги носове дихання було утруднено за рахунок набряку слизової оболонки носа, проте кількість виділень була невелика. На 2-3-й день хвороби з'являлися мізерні серозні або слизисті виділення.
У перші дні недуги привертали увагу виражена гіперемія і одутлість обличчя, ін'єкція судин склер і кон'юнктив у всіх хворих. На слизовій оболонці піднебіння, дужок, задньої стінки глотки відмічено яскраву розлиту гіперемію. У 48 (12,7 %) пацієнтів пальпувалися збільшені шийні лімфатичні вузли.
При аускультації легень у 206 (54,5 %) осіб вислуховувалось везикулярне дихання з жорстким відтінком, у 35 (9,2 %) - поодинокі сухі хрипи. На рентгенограмах у 296 (78,3 %) хворих виявлялось посилення судинного малюнка та розширення коренів легень.
На рисинку 2.3 зображена щотижнева динаміка захворюваності на грип А. Пік захворюваності зареєстровано на початку лютого 2003 року.
Рис. 2.3. Щотижнева динаміка захворюваності на грип А в епідемічний період 2003 року (у %).
У 24 (6,3 %) пацієнтів живіт при пальпації був дещо болючий в епігастральній ділянці та навколо пупка, у решти - безболісний. Збільшення печінки і селезінки не встановлено. 293 (77,5 %) хворих вказували на затримку випорожнень, що, вірогідно пов'язано із змінами із змінами тонусу вегетативної нервової системи під впливом токсинів. Практично у всіх хворих виникало ураження ЦНС. Це проявлялось головним болем, запамороченням, порушенням сну, емоційною лабільністю. Клінічні ознаки ураження сечовидільної системи не виявлялися.
Виразність клінічних ознак хвороби залежала від тяжкості її перебігу. За тяжкого перебігу у 36 (9,5 %) осіб у клінічній картині переважали симптоми різко вираженої інтоксикації, що проявлялося у 3 (8,3 %) хворих маренням, галюцинаціями, безсонням і симптомами внутрішньочерепної гіпертензії. Температура тіла була вищою за 39,5-40 °С.
Ускладнення виникли у 16 (4,2 %) хворих: синуїт - у 4, отит - у 3, бронхіт - у 6, пневмонія - у 3. Летальних випадків не було.
Наводимо клінічне спостереження.
Хворий, К., 19 років, вступив у ін