Ви є тут

Біотехнологія одержання комплексних антианемічних препаратів та їх застосування для корекції адаптивних систем організму поросят в постнатальному онтогенезі

Автор: 
Бітюцький Володимир Семенович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0508U000047
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Розробка біотехнологічних методів конструювання комплексних антианемічних
препаратів
Експериментальна частина, апробація та виробничі перевірки результатів
досліджень виконані на білих щурах, кролях, 1720 клінічно здорових поросятах
протягом 1994–2005 рр. у лабораторіях НДІ екології та біотехнології
Білоцерківського державного аграрного університету (БДАУ), кафедри фізики та
вищої математики БДАУ, кафедри ветсанекспертизи і патанатомії БДАУ, Інституту
колоїдної хімії та хімії води НАН України, Інституту судової медицини м. Київ,
лабораторії токсикології Державного науково-дослідного контрольного інституту
ветеринарних препаратів та кормових добавок, м. Львів. Науково-господарські
досліди були проведені на базі навчально-дослідних господарств БДАУ; АТЗТ
Агро-Союз, Сінельніківського району, Дніпропетровської області; Чеського
аграрного університету м. Прага (Czech Republic) у 1998–2005 рр. Дослідження
проводили за загальною схемою (рис.1)
Метою 1- го етапу досліджень було – розробка біотехнологічних методів одержання
металокомплексних сполук для профілактики аліментарної анемії
сільськогосподарських тварин.
У модельних дослідах з метою одержання феритину, як аналога природних
кластерних сполук Феруму, та вивчення його властивостей використовували
гомогенат печінки свині. Феритин осаджували, виділяли центрифугуванням,
очищували за методами, описаними Harrison P.M. [205] та Луневим В.Е. та ін.
[194]. Спектри поглинання феритину вивчались у видимій та ультрафіолетовій
ділянках спектру, які, головним чином, обумовлені присутністю Феруму та
розміром міцел молекул, на спектрофотометрі Specord М–400 (Німеччина).
Синтез комплексних сполук мікроелементів(Cu, Zn, Co) здійснювали за методом,
який апріорно виключає координацію органічного розчинника, що може негативно
вплинути на токсичність отриманого продукта [128]. Схема одержання включала
взаємодію iону відповідного металу у вигляді водного розчину його солі з водним
розчином еквімолярної суміші. pН-метричне дослідження процесів
комплексоутворення здійснювали зо допомогою pН-метричної установки, складеної з
водневого електроду ЭСЛ-43-07, універсального іономеру ЭВ-74, магнітної мішалки
для розмішування.
Комплекси селену синтезовано в лабораторії НДІ екології та біотехнології.
шляхом механічної активації сумішей метионіну з селенітом натрію [227].
Композицію комплексів мікроелементів створювали на основі суміші індивідуальних
координаційних сполук. Будову металокомплексів підтверджено даними
мікроелементного аналізу (атомно-абсорбційний спектрофотометр ААС-3), вивченням
електронних та коливальних (ІЧ) спектрів.
Електронні спектри поглинання створених комплексів записували на
спектрофотометрі “Specord M-400” ( “Karl Zeiss, Jena), інфрачервоні– одержані у
вазелинової олії (спектрофотометр “Specord-M 80) в лабораторії фізики та вищої
математики БДАУ. Незалежну арбітражну оцінку підтвердження комплексоутворення
проводили в лабораторії Інституту судової експертизи м. Київ на
спектрофотометрі “Specord-M 80).
Для одержання висококонцентрованих стабільних колоїдних розчинів Феруму
використовано мембранні технології [34, 36, 334]. Дослідження по адаптуванню
існуючих сучасних мембранних технологій до розв'язання проблеми створення
висококонцентрованих стабільних колоїдних розчинів декстрину Феруму проводилися
в лабораторіях НДІ екології та біотехнології у тваринництві й Інституту
колоїдної хімії и хімії води ім.О.В.Думанского НАН України. Матеріалом для
дослідження були мембранні фільтри з полісульфонаміду.
Для проведення біотехнологічних досліджень та виробництва препаратів в
лабораторіях НДІ екології та біотехнології у тваринництві БДАУ й Інституту
колоїдної хімії и хімії води НАН України сконструйована пілотна установка:
біореактор, ультрафільтраційна система, яка складається із трьох блоків:
ємності з розподільною та запорною апаратурою, помпи плунжерного типу з
мембранним модулем на основі керамічних фільтрувальних елементів, трубопровідів
і плоскорамного мембранного модуля з ультрафільтраційними мембранами. На цій
пілотній установці одержані комплексні антианемічні препарати Полімет та
Полімет-Селен.
Токсикологічні дослідження препаратів на тваринах виконували відповідно до
методичних рекомендацій “Токсикологічний контроль нових засобів захисту тварин”
[287]. Для визначення стабільності препаратів використовували модифікований
прискорений ізотермічний метод, запропонований Котиковим та ін. [114].
Другий етап досліджень: вивчення впливу одержаних препаратів на зоотехнічні,
гематологічні, біохімічні та господарсько-економічні показники при профілактиці
аліментарної анемії.
Проведено три науково-господарських досліди, а отримані результати перевірялися
в умовах виробництва. Методи постановки дослідів грунтувалися на ідентичності
або схожості всіх факторів, крім досліджуваного. В усіх трьох дослідах групи
формувалися з новонароджених поросят за принципом аналогів, враховуючи вік,
стать, породу, живу масу [134].
У першому досліді, що проводився на базі навчально-дослідного господарства
БДАУ, було сформовано три групи поросят по 18 голів – дві дослідні й одна
контрольна.
У 3-денному віці поросятам внутрішньом'язово вводили: першій – препарат
"Полімет" у дозі 2 мл, другій – препарат "Урсоферан" – 2 мл. Контрольній групі
вводили фізіологічний розчин у дозі 2 мл.
Зважування поросят проводили на 3-й, 15-й, 35-й і 60-й дні після народження.
Кров для дослідження відбирали на 5-й, 10-й та 15-й дні життя.
У другому досліді, що проводи