Ви є тут

Теоретичні та експериментальні основи прогнозу продуктивності лісових насаджень та оптимізації лісокористування

Автор: 
Каганяк Юліан Йосипович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0508U000219
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛІСОСИРОВИННОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЛІСІВ ЯК ПЕРЕДУМОВА
РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ
2.1. Визначення лісосировинного потенціалу регіонів України
Україна є малолісною державою. Загальна площа земель лісогосподарського
призначення станом на 26.03.2006 становила 10,8 млн. га, лісистість – 15,7%.
Загальний запас насаджень – 1,8 млрд. м3, зокрема сосни – 34,7%, бука – 9,5%.
Щорічно заготовлюється понад 15,0 млн. м3 деревини, зокрема пиловника – 39,5%,
будівельного лісу – 8,0%, балансів – 8,1%, технологічної сировини – 22,9%, дров
для опалення – 17,3%, фанерної сировини для лущення – 3,7%.
Наведені показники на території України розподіляються нерівномірно і
знаходяться в різній пропорції. Їх вивчення є предметом оцінки лісосировинної
бази, яка є основою сталого розвитку підприємств. На цьому наголошується в
багатьох наукових працях [54, 55, 100, 204].
Важливою інформацією є показники площі ділянок, вкритих лісовою рослинністю, та
загальний запас насаджень, а також зв’язок між ними [56]. Окремо показник
лісистості не надає об’єктивної інформації про обсяг деревини. Це пов’язано із
додаванням до розрахунку “інших деревних порід і чагарників”, які не
характеризуються високою концентрацією запасу.
Для оцінювання лісосировинної бази здійснено відповідні математичні
перетворення площі ділянок, вкритих лісовою рослинністю, загального запасу
насаджень та загальної площі території. З цією метою вищезгадані показники
проранжовано, а максимальному їх значенню присвоєно індекс “1”. Показникам
решти областей присвоєно індекси від 0 до 1. Результати наведено у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл адміністративно-територіальних одиниць за основними обліковими
показниками
Адміністративно-територіальні одиниці (області)
Відносна величина показника
площі адміністративно-територіальних одиниць (областей)
площі ділянок, вкритих лісовою рослинністю
концентрації загального запасу насаджень
лісистості
Вінницька
0,80
0,11
0,28
0,26
Волинська
0,60
0,62
0,53
0,61
Дніпропетровська
0,96
0,10
0,06
0,09
Донецька
0,80
0,12
0,08
0,14
Житомирська
0,89
1,00
0,94
0,64
Закарпатська
0,38
0,68
1,00
1,00
Запорізька
0,82
0,03
0,01
0,08
Івано-Франківська
0,42
0,66
0,76
0,81
Київська*
0,87
0,51
0,54
0,42
Кіровоградська
0,74
0,13
0,10
0,13
АР Крим*
0,81
0,34
0,20
0,21
Луганська
0,80
0,26
0,17
0,21
Львівська
0,65
0,65
0,70
0,56
Миколаївська
0,74
0,05
0,02
0,08
Одеська
1,00
0,13
0,07
0,12
Полтавська
0,86
0,20
0,18
0,16
Рівненська
0,60
0,88
0,71
0,71
Сумська
0,71
0,39
0,44
0,33
Тернопільська
0,41
0,22
0,18
0,27
Харківська
0,94
0,43
0,41
0,23
Херсонська
0,86
0,13
0,06
0,09
Хмельницька
0,62
0,25
0,23
0,25
Черкаська
0,63
0,34
0,33
0,30
Чернівецька
0,24
0,24
0,31
0,57
Чернігівська
0,96
0,53
0,58
0,40
* Показники міст Києва та Севастополя об’єднані разом з відповідно Київською
областю та АР Крим.
Аналіз табл. 2.1 свідчить, що за показником площі ділянок, вкритих лісовою
рослинністю, лісосировинна база найбільша у чотирьох
адміністративно-територіальних одиницях (Житомирській, Закарпатській,
Івано-Франківській та Рівненській областях). Відносна величина показника не
менша 2/3 від максимального варіанту.
За відносною величиною показника концентрації загального запасу насаджень
(понад 2/3 від максимуму) до групи з високою лісосировинною базою додається ще
й Львівська область.
Яскравим прикладом є Закарпатська область, відносна величина показника площі
ділянок, вкритих лісовою рослинністю, якої висока (0,68). Однак її площа
становить лише 38% від території найбільшої адміністративно-територіальної
одиниці. Відносна ж величина показника концентрації загального запасу насаджень
є максимальною. Вона досягає 1. Те саме можна стверджувати про
Івано-Франківську область, в якій відсоток лісистості високий. Лісосировинна
база області обмежена незначною загальною площею території. Незважаючи на це, в
даних регіонах спостерігається висока концентрація запасу насаджень.
Найнижча лісосировинна база характерна окремим областям, розташованим в
Степовій зоні. Незважаючи на значну загальну площу території, яку займають ці
області, відсоток ділянок, вкритих лісовою рослинністю, в них низький. На це
вказує відносна величина показника площі ділянок, вкритих лісовою рослинністю.
Вона не перевищує 0,39.
Найбільші площі ділянок, вкритих лісовою рослинністю, сконцентровані на Поліссі
і в Карпатах. Всі зазначені області характеризуються природними умовами,
сприятливими для зростання деревної рослинності. В решта
адміністративно-територіальних одиниць питома частка площі ділянок вкритих
лісовою рослинністю, зумовлена жорсткими природними умовами для росту лісової
рослинності. Такі області, як Сумська, дають змогу підвищити відсоток площі
ділянок, вкритих лісовою рослинністю.
Для встановлення зв’язку між показниками, поданими в табл. 2.1, розраховано
парний коефіцієнт кореляції. Результати розрахунку для цього показника наведено
в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Кореляційний зв’язок між обліковими показниками в розрізі
адміністративно-територіальних одиниць (областей)
Показники
Площа адміністративно-територіальних одиниць (областей)
Площа ділянок, вкритих лісовою рослинністю
Концентрація загального запасу насаджень
Лісистість
Площа адміністративно-територіальних одиниць (областей)
1,000
-0,217
-0,326
-0,604
Площа ділянок, вкритих лісовою рослинністю
1,000
0,941
0,845
Концентрація загального запасу насаджень
1,000
0,926
Між показниками площі ділянок, вкритих лісовою рослинністю, та загальним
запасом насаджень