Ви є тут

Автономна нейропатія у хворих на цукровий діабет 1 типу: фактори ризику,перебіг, діагностика і лікування.

Автор: 
Ткач Сергій Миколайович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0508U000444
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих та методи їх досліджень
В основу роботи покладені обстеження, догляд і лікування хворих, які
проводилися в Державній установі „Інститут ендокринології та обміну речовин ім.
В.П. Комісаренка АМН України” протягом 1983-2003 років. Ми обстежили 429
чоловік, серед яких було 318 хворих на цукровий діабет і 111 здорових осіб.
Останні були волонтерами в електрофізіологічних, інструментальних,
радіологічних і біохімічних дослідженнях для отримання нормальних показників.
Серед хворих було 226 жінок і 92 чоловіка, що склало відповідно 71,1 % і 28,9 %
(табл. 2.1).
Вік хворих коливався у межах від 16 до 60 років і у середньому дорівнював
30,5±0,6 років. Головним контингентом були пацієнти першого періоду зрілого
віку, від 21 до 40 років. Хворих у віці до 20 років було 53 чоловіка, від 21 до
40 років – 209, від 41 до 60 років – 56 хворих.
Тривалість цукрового діабету була від 2 тижнів до 44 років і дорівнювала у
середньому 11,3±0,5 років. Більша частина хворих мали тривалість хвороби до 20
років. Цукровим діабетом до 1 року хворіли 66 осіб, від 1 до 10 років – 94, від
11 до 20 років – 114 і понад 20 років – 44 пацієнти.
Всі обстежені хворі страждали на цукровий діабет 1 типу. У 41 хворого
спостерігалася середня форма тяжкості цукрового діабету, але переважна
більшість пацієнтів – 277 осіб, мали тяжку форму захворювання. Форми ступеня
тяжкості цукрового діабету та його ускладнень визначали за класифікацією
А.С.Єфімова (1983, 1998) [7].
Всі хворі на цукровий діабет знаходилися на дієтотерапії і приймали лікування
препаратами інсуліну.
Обстеження хворих проводилося у першій половині дня у стані компенсації або
субкомпенсації захворювання. Препрандіальна глікемія становила у них 7,2±0,2
ммоль/л, постпрандіальна – 7,1±0,1 ммоль/л. Глікозильований гемоглобін
дорівнював 7,7±0,1%.

Таблиця 2.1
Загальна характеристика обстежених хворих на цукровий діабет
Параметри характеристики
Кількість обстежених
Абсолютне число
%
Стать: жіноча
чоловіча
226
92
71,1
28,9
Вік: до 20 років
21-40 років
41-60 років
53
209
56
16,7
65,7
17,6
Тривалість хвороби: до 1 року
1-10 років
11-20 років
21 рік і більше
66
94
114
44
20,8
29,6
35,8
13,8
Форма ступеня тяжкості: середня
тяжка
41
277
12,9
87,1
Крім цукрознижувальної терапії відповідно до завдання дослідження хворі
приймали лікування одним з сірковмісних препаратів: унітіолом, тіосульфатом
натрію або б-ліпоєвою кислотою. Враховуючи проведення лікування різними
препаратами в численних групах хворих та наявність контрольних груп хворих для
кожного дослідження додаткові детальні характеристики окремо по всіх з них
представлені в наступних розділах роботи.
Критеріями виключення з дослідження були супутні нервові, урологічні хвороби
(крім хронічного пієлонефриту), жовчнокам'яна хвороба, аритмії, ішемічна
хвороба серця, виражена артеріальна гіпертензія, онкологічні та інфекційні
хвороби, лікування в-блокаторами, нітропрепаратами.
Серед 111 обстежених здорових осіб, як і в групі хворих, переважали жінки,
яких було 88 осіб, решту групи склали 23 чоловіки. Основний контингент
здорових, як і у хворих, відносився до першого періоду зрілого віку, середній
вік їх становив 29,3±0,8 років.
Клінічне обстеження хворих включало оцінку ендокринологічного і
неврологічного статусу. Застосовувалися критерії діагностики та компенсації
цукрового діабету згідно з сучасними вітчизняними і міжнародними рекомендаціями
[405, 406].
Для визначення діагнозу клінічно вираженої діабетичної автономної нейропатії
використовували опитування хворих і їх обстеження на підставі видомих основних
критеріїв – типових клінічних синдромів периферичної вегетативної недостатності
[44, 71], таких як:
1) ортостатична гіпотензія (ознаки ліпотімії – запаморочення голови та відчуття
„потемніння” в очах при вставанні з ліжка, інтенсивна загальна слабкість);
2) тахікардія у стані спокою (відчуття серцебиття, зниження толерантності до
звичайних фізичних навантажень, які не супроводжуються адекватними змінами
частоти серцевих скорочень);
3) гіпертензія у лежачому положенні;
4) гіпогідроз нижніх і верхніх кінцівок;
5) гастропарез (відчуття важкості або переповнення у ділянці шлунка, нудота,
блювання);
6) закрепи;
7) діарея (нічні, вечірні напади; безболісне, водянисте випорожнення);
8) міхурові порушення (зниження відчуття наповнення, неповне випорожнення або
відчуття залишкової сечі, нетримання сечі);
9) імпотенція (а також ретроградна еякуляція);
10) зниження зору у сутінках;
11) апное уві сні.
Діагноз діабетичної автономної нейропатії уточнювався за допомогою об’єктивних
даних додаткових методів дослідження стану сегментарних структур автономної
нервової системи за результатами кардіоваскулярних автономних рефлекторних
тестів: глибокого дихання, коефіцієнта 30:15, Вальсальви та ортостатичного [14,
37, 44, 219]. Результати тестів оцінювали за прийнятими критеріями: нормальний
(0 балів), граничний (1 бал) або патологічний (2 бали). Згідно з міжнародними
рекомендаціями, діагноз діабетичної автономної нейропатії встановлювався при
наявності у хворого 2 балів і більше (тобто не менш ніж двох граничних
показників, або одного патологічного).
Стадію діабетичної кардіоваскулярної автономної нейропатії або її відсутність
встановлювали за результатами кардіоваскулярних авт