Розвиток та становлення топографії хребтового стовпа в ранньому періоді онтогенезу людини

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об’єкти дослідження
Вважаємо, що опис структурної організації будь-якого органу на дефінітивному
рівні розвитку, в тому числі і структур ділянки хребтового стовпа, найбільш
правильним буде з урахуванням становлення їх в пренатальному періоді
онтогенезу. З цією метою дослідження проведено на 345 препаратах ембріонів,
передплодів, плодів і новонароджених людини, що загинули від причин, не
пов’язаних із захворюваннями опорно-рухового апарату і нервової системи. Забір
матеріалу проводили у гінекологічних та пологових відділеннях м. Чернівців та
області. Крім цього, для вивчення були використані колекції серій гістологічних
зрізів з музеїв кафедри анатомії людини та кафедри анатомії людини,
топографічної анатомії та оперативної хірургії Буковинського державного
медичного університету.
Комісією з питань біомедичної етики Буковинського державного медичного
університету порушень морально-правових правил при проведенні медичних наукових
досліджень не виявлено. Препарати плодів масою понад 500,0 г вивчали
безпосередньо у Чернівецькому обласному патологоанатомічному бюро.
Вік об’єктів дослідження визначали за таблицями Б.М.Пэттена, Б.П.Хватова,
Ю.Н.Шаповалова, А.И.Брусиловского, Л.С.Георгиевской [027] на підставі
вимірювань тім’яно-куприкової довжини (ТКД) (табл. 2.1.1.). Вимірювання
зародків перших двох місяців проводили після одноденного їх фіксування у 5-6%
розчині формаліну, чим досягалася сталість форми драглистого об’єкта і, як
наслідок, уникалися небажані огріхи при визначенні їх віку.
Вік ембріонів і передплодів перших двох місяців розвитку визначали після
одноденної фіксації у 5-6% розчині нейтрального формаліну за методом Б.Ромейса,
чим досягалася сталість форми драглистого об’єкта і, як наслідок, уникалися
небажані огріхи при визначенні їх віку. Починаючи з передплодів 3-го місяця, у
плодів і новонароджених – визначали вік одразу ж при поступленні, до фіксації,
шляхом вимірювання тім’яно-куприкової довжини (ТКД) і тім’яно-п’яткового
розміру (ТПР) за таблицями А.А.Заварзіна, А.Г.Кнорре, Б.М.Петтена, а також за
рекомендаціями Б.П.Хватова і Ю.Н.Шаповалова, А.И.Брусиловского і
Л.С.Георгиевской [027], Г.Г.Автандилова [001, 002]. Віковий склад досліджуваних
об’єктів поданий в таблицях 2.1.1, 2.1.2. Вибір фіксуючого розчину зумовлений
тим, що саме такий розчин нейтрального формальдегіду, як наголошують
В.И.Проняєв та співавт. [172], найменше змінює розміри препарату. Трупи плодів
спочатку вимірювали, а потім фіксували у 5-7% розчині формальдегіду протягом
2-3 тижнів, після чого їх зберігали у 3-5% розчині формальдегіду.
Таблиця 2.1.1
Віковий склад і кількість об’єктів дослідження
Вік об’єктів
дослідження
Тім’яно-куприкова довжина (мм)
Досліджено об’єктів
Зародки:
До 4-ох тижнів
3,0-5,3
17
5 тиждень
6,0-8,0
18
6 тиждень
9,0-13,0
24
Передплоди:
7 тиждень
14,0-20,0
24
8 тиждень
21,0-30,0
24
9 тиждень
31,0-41,0
23
10 тиждень
42,0-53,0
22
11 тиждень
54,0-66,0
20
12 тиждень
67,0-79,0
16
Плоди:
4 місяць
81,0-135,0
11
5 місяць
136,0-185,0
12
6 місяць
186,0-230,0
12
7 місяць
231,0-270,0
13
8 місяць
271,0-310,0
11
9 місяць
311,0-345,0
13
10 місяць
346,0-375,0
11
Новонароджені:
376,0 і >
74
ВСЬОГО:
345
Таблиця 2.1.2
Методи дослідження
Вік об’єктів
дослідження
Методи дослідження
мікро­скопічний
макро­скопічний
макро-мікроскопія топографо-анатомічних зрізів
графічної реконструкції
пластичної реконструкції
метод ін’єкції судин, препарування і рентгенографії
КТ, МРТ
Зародки:
до 4-ох тижнів
17
5 тиждень
18
6 тиждень
21
Передплоди:
7 тиждень
20
8 тиждень
21
9 тиждень
20
10 тиждень
21
11 тиждень
18
12 тиждень
16
Плоди:
4 місяць
5 місяць
6 місяць
7 місяць
8 місяць
9 місяць
10
10 місяць
Новонароджені:
10
40
20
ВСЬОГО:
172
57
28
58
20
2.2. Методи дослідження
Загально відомо, що достовірність одержаних результатів наукових досліджень
головним чином залежить від правильного добору та вмілого поєднання методичних
і методологічних прийомів. Тому ми вважали за доцільне використати такі
методичні підходи, які були б найбільш інформативними. Для досягнення мети
використано комплекс найбільш інформативних морфологічних методів дослідження,
який включає виготовлення та мікроскопію серій послідовних гістологічних і
топографо-анатомічних зрізів, звичайне та тонке препарування під контролем
бінокулярного стереоскопічного мікроскопа МБС-10, виготовлення графічних і
пластичних реконструкційних моделей, стереофотографування.
Варіаційно-статистична обробка цифрових даних, які одержані при морфометрії,
проведена за методикою Р.Б.Стрелкова. Критерій достовірності становить Рі95%.
Разом з тим, дуже важко визначити індивідуальні особливості структурної
організації органів та їх топографо-анатомічні взаємовідношення з оточуючими
структурами на дефінітивному рівні, якщо не опиратися на просторово-часові
перетворення з моменту їх закладки, формування, диференціацію і становлення у
ранньому періоді онтогенезу. Тому ми вважаємо, що досить важливим
методологічним засобом у морфологічних дослідженнях є саме просторово-часовий
підхід, коли об’єкти, що вивчаються, досліджуються від моменту їх закладки,
подальшого органогенезу, особливостей топографо-анатомічних взаємовідношень
протягом в