РОЗДІЛ 2
ОСНОВНІ ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ВОДНОГО РЕЖИМУ ТА ВОДООХОРОННО-ЗАХИСНОЇ РОЛІ ЛІСІВ
КАРПАТ
Лісовий покрив як продукт і відображення природного середовища має здатність
позитивно змінювати його умови. Значною мірою це відноситься до водного режиму,
який має суттєвий вплив на поширення лісів, їх склад та розвиток. Взаємозв’язок
водного режиму і лісового покриву посилюється тим, що вони формуються під
впливом спільних для них природних факторів: клімату, ґрунтів, літології та
рельєфу [252,254].
Формування водного режиму і лісового покриву в різних природних умовах
неоднакове. Найбільші їх відмінності спостерігаються між рівнинними й гірськими
територіями. Так, якщо на рівнинах метеорологічні й фізико-географічні фактори
водного режиму є достатньо однорідними в межах великих територій, то в горах
навіть на порівняно невеликих площах змінюється вертикальна поясність клімату,
ґрунтів і рослинності, що в поєднанні з різною експозицією і стрімкістю схилів,
а також орієнтацією гірських хребтів до вологоносних повітряних течій суттєво
відбивається на розподілі атмосферного зволоження, складниках водного балансу,
в тому числі й стоку рік. Водночас у гірських умовах часта зміна клімату,
ґрунтів і рельєфу суттєво впливає на формування різноманіття лісового покриву
та неоднозначне виконання ним захисних функцій.
На тлі природної неоднорідності гірських умов гідрологічна роль лісу не завжди
чітко проявляється. Її здатні затушовувати сильніші чинники водного режиму,
особливо висота місцевості й атмосферне зволоження [346]. Неоднозначно виконує
цю роль ліс у різні за метеоумовами роки та їх сезони. Так, під час помірного
атмосферного зволоження він виступає як суттєвий регулятор водного режиму, а
під час катастрофічних опадів його вплив зводиться до мінімуму [107,210].
Найбільше залежить від метеоумов стокорегулювальна роль молодого покоління лісу
[213,336].
Величина водозборів також впливає на прояв гідрологічного впливу лісу, а саме:
на елементарних водозборах він найчіткіше виражений в зменшенні схилового стоку
води, а на басейнах рік – у збільшенні їх ґрунтового живлення [204]. У ряді
випадків позитивна роль лісу може приховувати корисне водорегулювальне значення
інших факторів, зокрема ґрунту й морфометричних особливостей водозборів. При
недостатньому врахуванні специфіки гірських районів гідрологічну роль лісу
можна як недооцінювати, так і перебільшувати. Тому аналіз чинників водного
режиму гірських територій та гідролого-лісівничих особливостей водозборів рік і
потоків різних категорій – важлива передумова об'єктивної гідрологічної оцінки
лісового покриву.
Численна гідрологічна література визначає п’ять основних чинників водного
режиму – клімат, геологію, рельєф, ґрунти та рослинність. Взаємозв'язки цих
факторів та їх вплив на річковий стік рівнин належно висвітлені М.І.Львовичем
[160], а для гідрологічного режиму річок Українських Карпат – І.Ковальчуком
[126]. Окрім природних чинників, важливе значення для водного режиму мають
антропогенні фактори – сільське й лісове господарство, а також гідротехнічні
засоби регулювання вод, траси комунікацій, селітебні площі тощо. З позицій
лісової гідрології найбільший інтерес викликають ті фактори, що прямо або
опосередковано впливають на функціонування лісу та його водний режим, – клімат,
метеоумови, рельєф, ґрунти, літологія та лісогосподарська діяльність.
2.1. Клімат та метеорологічні умови
Клімат і метеорологічні умови – найважливіші чинники водного режиму, особливо
стоку води. Ще на початку ХХ століття Е.М.Ольдекоп [227] виявив, що в Середній
Європі 75% об’єму річкового стоку формується під впливом кліматичних факторів і
25% - некліматичних. Він вважав, що при річних опадах понад 900 мм вплив
некліматичних чинників зменшується, а при опадах менше 500 мм – зростає.
Територія Українських Карпат характеризується помірно континентальним кліматом
із достатнім і надмірним зволоженням, прохолодним літом, теплою осінню й м'якою
зимою [6]. Загальні умови атмосферної циркуляції визначаються панівним західним
перенесенням повітряних мас у середній тропосфері. У зимовий сезон Карпати
потрапляють під вплив високого тиску сибірського антициклону. Проте частий
прихід у цей час з Атлантики циклонів призводить до відлиг і встановлення
похмурої погоди з туманами та слабкими опадами. Суттєве кліматоутворювальне
значення мають циклони, що надходять з боку Середземного моря. У теплий період
року вони, як правило, супроводжуються значними опадами і посиленням вітру.
Тому в регіоні нерідко спостерігаються катастрофічні паводки і масові вітровали
лісу.
Досить важливим кліматоутворювальним фактором на території Карпат є рельєф,
зокрема орієнтація гірських схилів відносно панівних повітряних течій та висота
місцевості над рівнем моря. Південно-західний мегасхил (верхів’я р.Тиси) є
навітряним щодо західного переносу теплих атмосферних мас, тому він більш
зволожений і тепліший порівняно із протилежним, підвітряним північно-східним
схилом (верхів’я рр. Дністер і Прут). Із зростанням висоти кожного мегасхилу
змінюються метеоелементи. Дані літературних джерел (таблиця 2.1) свідчать, що в
горах порівняно із прилеглими територіями знижується кількість сонячного тепла,
температура повітря, скорочується тривалість безморозного і вегетаційного
періодів та зростає атмосферне зволоження. Це призводить до зменшення сумарного
випаровування і зростання стоку води. З підняттям рельєфу над рівнем моря ці
процеси посилюються.
Формування гідрологічних умов насамперед залежить від таких метеорологічних
елементів, як температура повітря й атмосферні опади. З температурним режимом,
як відомо, пов’язана динаміка фізичного випаровування з поверхні ґрунту і
транспір
- Київ+380960830922