Епштейна-Барр інфекція: імунопатогенез, клініка, діагностика і лікування

ЗМІСТ
стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ. ЗНАЧЕННЯ ГЕРПЕС-ВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ ІV ТИПУ (ВІРУС ЕПШТЕЙНА-БАРР) У ЗАГАЛЬНІЙ ПАТОЛОГІЇ ЛЮДИНИ .
1.1. Молекулярна біологія герпес-вірусу Епштейна- Барр 1.2. Головний комплекс гістосумісності людини: структура, клініко-біологічне значення і методи дослідження
1.3. Сучасні уявлення про імунопатогенез герпес-вірусної інфекції Епштейна-Барр .
1.4. Лізосомальні цистеїнові катепсини: структура, локалізація, функція в нормі та при патології .
1.5. Клініко-епідеміологічний поліморфізм герпес-вірусної інфекції Епштейна-Барр
1.6. Сучасні методи лабораторних досліджень, що використовуються для діагностики інфекції Епштейна-Барр .
1.7. Принципи терапії і профілактики герпес-вірусної інфекції Епштейна-Барр
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ.2.1. Загальна характеристика хворих .2.2. Методи досліджень .2.2.1. Методи верифікації герпес-вірусної інфекції Епштейна-Барр та кількісного визначення у сироватці крові С-реактивного білка і ?-мікроглобуліну .
2.2.2. Методи імунохімічного аналізу виявлення аутоантитіл у сироватці крові людини .
2.2.3. Молекулярно-біологічні методи визначення вірусу Епштейна-Барр і типування DRB-локусу II класу головного комплексу гістосумісності людини
2.2.4. Метод кількісного визначення лізосомальних цистеїнових катепсинів у біологічних субстратах організму
2.2.5. Методи статистичного аналізу
РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ЕПІДЕМІЧНОГО ПРОЦЕСУ ІНФЕКЦІЙНОГО МОНОНУКЛЕОЗУ НА ТЕРИТОРІЇ М. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ЗА ПЕРІОД - РР.
РОЗДІЛ 4. ІМУНОГЕНЕТИЧНІ І СУБКЛІТИННІ МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ЕПШТЕЙНА-БАРР ВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ.
4.1. Характеристика поліморфізму DRB-локусу II класу головного комплексу гістосумісності людини в осіб з різними формами інфекційного процесу Епштейна-Барр вірусної інфекції.
4.2. Формування вірус-індукованого аутоімунітету при гострій формі Епштейна-Барр вірусної інфекції
4.3. Кількісний вміст катепсинів B і L в сечі та сироватці крові при інфекційному мононуклеозі, обумовленому герпес-вірусом ІV типу.
РОЗДІЛ 5. КЛІНІЧНІ І СЕРОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЕПШТЕЙНА-БАРР ВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ
5.1. Клініко-серологічна характеристика типових форм Епштейна-Барр вірусної інфекції
5.1.1. Семіотика атипових і ускладнених форм Епштейна-Барр вірусної інфекції
5.2. Поширеність і клінічні особливості інфекції ВЕБ серед дітей, які народилися від ВІЛ-інфікованих матерів та у осіб з демієлінізуючими захворюваннями нервової системи .
5.3. Клініко-лабораторна характеристика внутрішньоутробних форм Епштейна-Барр вірусної інфекції
РОЗДІЛ 6. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КІЛЬКІСНОГО ВИЗНАЧЕННЯ ?-МІКРОГЛОБУЛІНА ТА С-РЕАКТИВНОГО БІЛКА В СИРОВАТЦІ КРОВІ ПРИ ІНФЕКЦІЙНОМУ МОНОНУКЛЕОЗІ
РОЗДІЛ 7. АНАЛІЗ ТЕРАПЕВТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІМУНОМОДУЛЮЮЧИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНОГО МОНОНУКЛЕОЗУ .
РОЗДІЛ 8. ОРГАНІЗАЦІЯ АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ПАЦІЄНТАМИ, ЩО ПЕРЕХВОРІЛИ НА ІНФЕКЦІЙНИЙ МОНОНУКЛЕОЗ
8.1. Клініко-лабораторна характеристика сучасного перебігу періоду ранньої реконвалесценції інфекційного мононуклеозу
8.2. Об'єм лабораторних досліджень на поліклінічно-амбулаторному етапах спостереження для пацієнтів, що перехворіли на ІМ .
8.3. Модель організації диспансерного спостереження за особами, що перехворіли на інфекційний мононуклеоз .
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСНОВКИ
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ .
СПИСОК