РОЗДІЛ 2
Структурно-функційна схема автоматизованої системи проектування
електропостачальних систем
2.1. Проектні процедури стадій варіантного проектування ЕПС
Автоматизація проектування ЕПС і пов’язані з цим зміни, зумовлює потребу
створення структурно-функційної схеми АСП ЕПС. У цьому зв’язку необхідною
передумовою її створення є розроблення підсистеми автоматизованого керування
проектом на підставі формалізованих методів імітаційного моделювання. Головною
проблемою розроблення підсистеми автоматизованого керування проектом є
визначення переліку її складових об’єктів і операцій над ними. Засади створення
імітаційної моделі АСП ЕПС викладемо, виходячи зі загальної ієрархії
проектування на рівні проектних процедур. Для опису стадій проектування, а
також підсистем, що їх доповнюють, обмежимося головними об’єктами проектування
електротехнічного відділу (Перелік наведені в табл. Б.1). Оскільки проектування
перелічених вимагає забезпечення строгої послідовності операцій, наведемо чинні
схеми інформаційних зв’язків для трьох стадій проектування ЕПС. Елементарним
об’єктом схем вважатимемо проектну процедуру. Зв’язок між проектними
процедурами символізує потребу первинної чи уточненої вхідної інформації.
2.1.1. Стадія збирання, уточнення та формування вхідних даних
Одна з основних проблем, що виникає в процесі автоматизованого проектування ЕПС
– це проблема вхідних даних. Від правильного формування початкових даних і умов
залежить якість виконання проекту. Цей етап в автономному режимі роботи містить
переважно рутинну ручну роботу, що складається з уведення параметрів наявного
технологічного устаткування, введення обмежень, умов, додаткових відомостей
тощо. Під час експлуатації АСП ЕПС у складі комплексної АСП проектної установи
процедури введення параметрів і вхідних даних можуть бути автоматизовані (рис.
2.1).
рис. 2.3. Схема інформаційних зв’язків стадії “Формування вхідних даних”
Перелік робіт і завдань цієї стадії наведено в табл. Б.3.
2.1.2. Стадія “Проект”
Як було відзначено у попередньому розділі, стадія “Проект” є визначальною з
погляду формування оптимального варіанту проектованої ЕПС. Вона містить велику
кількість наукомістких проектних процедур синтезу ЕПС. Розглянемо більш
детально схему цієї стадії (рис. 2.2).
Табл. Б.4 містить перелік робіт виконуваних на стадії “Проект” згідно
відповідних проектних процедур. Схема інформаційних зв’язків вказує на складні
взаємозалежності в процесі проектування. Виконання такої кількості
різнопланових робіт і їх узгодження є доволі складним завданням. У практиці
ручного проектування це вирішується введенням часових діаграм, розкладів робіт,
мережних графіків тощо. Як видно зі схеми, потреба уточнення чи коригування
інформації призводить до порушення лінійної схеми проектування, а інколи й до
кардинальної видозміни усього проекту.
У цьому зв’язку виникає потреба максимальною мірою автоматизувати виконання
проектних процедур, пов’язаних зворотними зв’язками. Під час автоматизації
проектних процедур кількість ітераційних уточнень можна суттєво зменшити шляхом
використання підсистеми економіко-математичної оптимізації.
рис. 2.4. Схема інформаційних зв’язків стадії "Проект" наявної технології
проектування
рис. 2.5. Схема інформаційних зв’язків стадії "Проект" автоматизованого
проектування
В процесі синтезу схеми ЕПС можуть бути застосовані алгоритми, які забезпечують
оптимальне вирішення поставленої локальної задачі. Але складність
формалізованого опису всієї системи не дозволяє повною мірою автоматизувати цей
процес. Модифіковані алгоритми автоматизованих проектних процедур надають лише
наближений розв’язок задачі, який може бути скоригований оператором. Для роботи
системи необхідне формалізоване врахування оператора-проектувальника як
обчислювального ресурсу.
Ті частини схеми проектування, які можуть бути повною мірою математично описані
та пов’язані, доцільніше об’єднати в єдині розрахункові модулі. Зокрема, така
модифікація може стосуватися групи процедур формування принципової схеми. З
урахування цього створмуємо модифіковану схему інформацінийх зв’язків стадії
“Проект” автоматизованого проектування (рис. 2.3).
Модифікація цієї схеми передбачає значну кількість ітераційних уточнень лише
для декількох проектних процедур. Характерним є також те, що під час
автоматизованого проектування присутня значна кількість додатково обчисленої
інформації, яка використовується для подальших розрахунків. Зокрема, це
стосується режимних параметрів мережі ЕПС стосовно проектування пристроїв
захисту й автоматики, вибору основного та допоміжного високовольтного
електроустаткування, визначення вартісних показників мережі, організаційні
питання тощо.
На рис. 2.2 наведені визначальні проектні процедури, позначені потовщеною
лінією, доцільну міру автоматизації яких вказано зафарбованими квадратами.
Деякі з них потребують залучення підсистем аналізу режимів і процесів й
економіко-математичної оптимізації. Опис модифікацій найважливіших процедур
наведено в наступному розділі.
Чинна у проектних установах практика проектування чґрунтується на застосуванні
типових проектних вирішень. Ця обставина зумовлює ускладнення алгоритмізації
підсистем проектування ЕПС, оскільки тут проектування відбувається з
урахуванням вибору оптимальних параметрів проектованої ЕПС. Тому, залежно від
особливостей проекту, можуть бути використані такі методики застосування
типових проектних вирішень:
1) формування вхідної інформації для проектування з вказуванням можливих
(дозволених) типових проектних вирішень і подальше їх урахування модульними
структурами
- Киев+380960830922