Розділ 2
СТАН РОЗВИТКУ РИНКУ МОЛОКА І МОЛОКОПРОДУКЦІЇ В ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ
2.1. Сучасний стан виробництва молока та його економічна ефективність
Важливим завданням агропромислового комплексу є задоволення потреб населення у продуктах харчування. Досягти його можна лише за умови успішного функціонування ринку продовольства, в тому числі ринку молока і молочних продуктів, основними суб'єктами якого є підприємства, що займаються виробництвом молока, його переробкою, реалізацією та споживачі [45, с.12]. Провідну роль у формуванні ринку молока займає молочне скотарство. Розглянемо більш детально його розвиток та особливості функціонування на прикладі діяльності товаровиробників Вінницької області.
Слід відмітити, що протягом тривалого періоду розвитку сільського господарства в досліджуваному регіоні, як і в цілому по Україні, сформувались чітко виражені зони товарного виробництва певних видів продукції, а саме: цукрових буряків, озимої пшениці, молока, м'яса яловичини і свинини. Зональна спеціалізація, яка склалася тут, дає можливість максимально використати територіальне поєднання природних умов і ресурсів фізико-географічної зони. Однак, перехід до ринкової економіки зумовив значні зміни у територіальній організації. Господарства переспеціалізовуються чи зовсім втрачають чітко виражену спеціалізацію, що знаходить негативне відображення в економічних результатах їхньої діяльності [27, с.247-251]. Так, за останні роки традиційна галузь для Вінницької області - молочне скотарство, знаходиться в кризовому стані і поступово витісняється рослинництвом.
Питома вага Вінницької області по виробництву молока становить 5,2% від загального виробництва України (в 2001 р.). За 1990-2001 рр. обсяг виробництва молока в аграрних підприємствах області зменшився на 558,3 тис. т, або на 43,7%. За 1996-2000 рр. спостерігається чітка тенденція його скорочення. В 2001 р. відмічається вперше його збільшення на 1,2 і 9,7% в порівнянні з 1998 і 2000 р. відповідно (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Динаміка виробництва молока по категоріях господарств
Вінницької області *, тис. т
Категорії господарствРоки2001 р. в % до1990199619981999200020011990 р.1998 р.Всі категорії господарств1276,9835,6710,1685,5654,9718,656,3101,2В тому числі:
- сільськогосподарські
підприємства948,1407,1284,3262,5200,5216,322,876,1- селянські (фермерські)
господарства0,00,70,80,85,37,6-в 9,5 р.>- особисті підсобні
господарства населення328,8427,8425,0422,2449,1494,7150,5116,4* Розраховано на основі даних Вінницького обласного управління статистики
За допомогою аналітичного вирівнювання динамічного ряду виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах і господарствах населення (розрахунки виконано в програмі Microsoft? Excel) (рис.2.1) нами встановлено, що в середньому за 1990-2001 рр. обсяг виробництва молока в усіх категорях господарств щорічно зменшувався на 95,949 тис.т [Yx = 1149,4-95,949х].
Зокрема, в сільськогосподарських підприємствах відмічалось його щорічне зменшення на 122,87 тис.т [Yx = 816,53+122,87х], тоді як в господарствах населення - щорічне збільшення на 25,446 тис.т [Yx = 335,54+25,446х].
Рис. 2.1. Аналітичне вирівнювання динамічного ряду виробництва молока в
господарствах Вінницької області за 1990-2001 рр.:
? господарства населення;
* сільськогосподарські підприємства;
? всі категорії господарств.
Слід зазначити, що за досліджуваний період в області істотно змінилась структура виробників молока (рис. 2.2).
1990 р.1998 р.2001 р.Рис. 2.2 Структура виробництва молока в господарствах Вінницької області: В 1990 р. основними його виробниками були сільськогосподарські підприємства, їх частка в загальному виробництві становила 74,3%, а в 2001 р. - лише 30,1 %. Господарства населення зайняли домінуючі позиції на ринку молока. Частка молока, виробленого в селянських (фермерських) господарствах, незначна і в 2001 р. становила 1,1 % від валового виробництва. Існуючий рівень цін на продукцію сільського господарства стимулює виробництво зернових і технічних культур. Тому фермерські господарства спеціалізуються на виробництві саме цих культур, так як за законами ринку збиткове виробництво самоліквідовується. Розрахунки М.В. Зубця, П.Т. Саблука, В.Я. Месель-Веселяка [115, с.26] показують, що для підвищення показників ефективності молочного скотарства у фермерських господарствах Вінницької області їх оптимальний розмір повинен становити 350-500 га, тоді як середній розмір фермерського господарства в 1998 р. становив 28 га, в 2001 р. - 62 га.
Про розширення площ фермерських господарств свідчать дані М.К. Пархомця [100] отримані в процесі оптимізації виробничої структури фермерських господарств молочного напряму та рівнів інтенсифікації виробництва. Встановлено, що високоефективного виробництва молока в фермерських господарствах можна досягти при середньорічному поголів'ї корів - 50-100 гол., площі ріллі - 200-400 га, з них залужених пасовищ -20-40 га.
Розглядаючи рівень виробництва молока по районах області (додаток А), слід відмітити, що за 1998-2000 рр. тільки в п'яти районах (Барському, Вінницькому, Калинівському, Літинському і Чернівецькому) із двадцяти семи, завдяки збільшенню його в господарствах населення, не допущено спаду виробництва молока. В 2001 р. спостерігалось збільшення виробництва молока в п'ятнадцяти районах області. Основною причиною цього було підвищеня закупівельних цін на молоко і збільшення поголів'я корів в господарствах населення.
Індексний аналіз зміни обсягу виробництва молока за 1990-2001 рр. в підприємствах Вінницької області (методика розрахунків розкрита у попередньому розділі) показав, що його зменшення обумовлено скороченням поголів'я корів на 36,5 % і зниженням їх продуктивності на 9,0 %.
У всіх категоріях господарств за 1990-2001 рр. відмічалось різке скорочення поголів'я ВРХ, в тому числі корів, за 1998-2000 рр. - подальше його скорочення (та