РОЗДІЛ 2
ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК ВИКОРИСТАННЯ НІТ
У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ХІМІЇ
2.1. Стан розробки проблеми у практиці роботи вищих навчальних закладів
Метою інформатизації освіти є підготовка людини до повноцінного життя в умовах
підвищеного інформаційного потоку.
В “Українському педагогічному словнику” С.У.Гончаренка [44] інформатизація
освіти розглядається в широкому розумінні слова як “комплекс
соціально-педагогічних перетворень, пов’язаних з насиченням освітніх систем
інформаційною продукцією засобами й технологією. У вузькому - впровадження в
заклади системи освіти інформаційних засобів, що ґрунтуються на
мікропроцесорній техніці, а також інформаційної продукції і педагогічних
технологіях, які базуються на цих засобах”.
У цьому визначенні ми знаходимо і завдання освіти у плані інформатизації, і
шляхи її реалізації. Власне, інформатизація освіти спрямована на підвищення
якості професійної підготовки як учителів, так і спеціалістів інших галузей
народного господарства. Введення нових інформаційних технологій у навчальний
процес спирається на три складові: мету, зміст навчання і принципи його
організації.
На цьому етапі розвитку освіти в науково-методичній літературі все частіше
висловлюються думки про те, що учитель-предметник повинен володіти комп’ютерною
грамотністю [4, 54, 159]. Ось чому виникла проблема підготовки учителів хімії,
які здатні працювати з комп’ютером, уміють складати програми.
Уведення нової технології висуває ряд проблем. Не є виключенням і НІТ.
До важливих проблем інформатизації освіти відносяться:
- створення високоякісних програмних засобів;
- підготовка учителів, які забезпечать ефективне використання цих засобів.
Процес формування умінь і навичок у майбутніх учителів до впровадження НІТ у
навчальний процес на уроках хімії може бути ефективним, якщо його розглядати як
цілісний навчальний процес. Ми вважаємо, що для цього необхідно підпорядкувати
його системі формування практичних умінь і навичок оволодіння комп’ютерною
грамотністю.
Думки авторів стосовно підготовки предметників до використання знань
інформаційних наук не завжди збігаються. Так, С.Ю.Калугін [83] вважає, що
викладання інформаційних наук для студентів-гуманітаріїв повинно будуватися на
засвоєнні ними:
1) навичок грамотного користувача. До них відносять навички роботи з
програмними продуктами, периферійними пристроями, локальними обчислювальними
мережами, користування Internet. Викладач повинен одержати в кінці навчального
процесу студента, який пізніше зуміє самостійно навчитися працювати як
користувач із будь-яким програмним продуктом;
2) навички людини, яка вміє грамотно поставити завдання. Мова йде про вміння
спеціаліста поставити завдання перед програмістом.
Ми не поділяємо думку автора в усіх аспектах. Ми вважаємо, що
учитель-предметник повинен уміти складати хоча б нескладні програми і навчити
цього учнів. Цей вид діяльності проводиться на факультативних заняттях як у
ВНЗ, так і СЗШ.
Підтримку свого бачення підготовки студентів-предметників ми знайшли в роботах
Н.В.Кузьміної, О.В.Купріної з Тамбовського державного університету [111]. Вони
пропонують студентам складати навчальні програми. Інструментальними засобами
для створення таких програм можуть слугувати “оболонки” експертних систем і
автоматизовані навчальні системи. При цьому для подання навчального матеріалу
не потрібні знання мов програмування, що забезпечує можливість створення
навчальних програм студентами всіх спеціальностей. Під час роботи студенти
самостійно будують свої знання з предмета, що сприяє кращому розумінню
навчального матеріалу, а це, нарешті, підвищує якість знань.
У Харківському педагогічному університеті розробляються експертні навчальні
системи (ЕНС), створюються експертні оболонки (ЕО), орієнтовані на розв’язання
конкретних типів завдань. Автори вважають, що створення студентами-хіміками
своєї моделі предметної галузі дає можливість викладачеві краще оцінити рівень
їх підготовки. Такі ж підходи до підготовки студентів трапилися нам у роботах
викладачів Ростовського державного університету.
У Чернігівському педагогічному університеті ім.Т.Шевченка з початком
впровадження Windows основним завданням практики стало виведення студентів всіх
спеціальностей на приблизно однаковий рівень оволодіння роботою з комп’ютером
[229].
Результати констатуючого експерименту допомогли визначитися з напрямками
формування у студентів-хіміків практичних умінь і навичок впровадження
інформаційних технологій у школі.
До таких напрямків ми відносимо:
1. Підготовку студентів як користувачів комп’ютерів (на основі предмету
“Інформатика і обчислювальна техніка”).
2. Підготовку студентів-хіміків до створення навчальних і контрольних програм
із хімії (на основі факультативу “Хімія і комп’ютер”).
3. Набуття практичних умінь і навичок із методики використання інформаційних
технологій на уроках хімії у школі (курс “Методика хімії”, курсові та дипломні
роботи).
Із метою вивчення стану підготовки учителів-предметників до впровадження НІТ у
школі, що й зумовило актуальність дослідження, ми провели у 1998-1999 рр.
анкетування учителів за такими питаннями:
1) чи є в школах комп’ютери і з якою метою вони використовуються?
2) Як ви оцінюєте рівень забезпечення відповідними програмами?
3) який стан підготовки учителів-предметників до застосування комп’ютерних
технологій в школі?
4) які пропозиції можуть стосуватися впровадження НІТ у процес навчання.
Результати анкетування зведені в таблицю 2.1.
Таблиця 2.1
Результати анкетування учителів із питань НІТ
К-сть опиту-ваних
№ запитан-ня
Запорізька обл.
К-сть
- Киев+380960830922