Вы здесь

Імплементація норм міжнародного права в правовій системі ФРН

Автор: 
Кияниця Ілля Петрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
3404U002845
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2. ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ОСНОВНИХ ПРИНЦИПІВ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА І НОРМ ЗАГАЛЬНОГО МІЖНАРОДНОГО ПРАВА У ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ ФРН
2.1. Способи імплементації основних принципів міжнародного права і норм загального міжнародного права у правовій системі ФРН

Розглядаючи питання імплементації норм міжнародного права, не можна обійти увагою питання імплементації основних принципів міжнародного права в національному праві ФРН. Нагадаємо, що основними принципами міжнародного права є імперативні норми jus cogens, викладені у Статуті ООН та докладно розвинуті в Декларації про принципи міжнародного права, які стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй (1970 р.), Декларації принципів Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі та ряді інших документах ОБСЄ.
Так, Декларацією про принципи міжнародного права (1970 р.) передбачені такі основні принципи міжнародного права (норм jus cogens): принцип утримання від загрози силою або застосування сили; принцип вирішення спорів мирними засобами; принцип невтручання у справи, які входять до внутрішньої компетенції держав; принцип співробітництва держав відповідно до Статуту ООН; принцип рівноправності і право народів на самовизначення; принцип суверенної рівності держав; принцип добросовісного виконання зобов'язань.
Висвітлення питання щодо імплементації основних принципів міжнародного права в національному праві ФРН у німецькій літературі є досить неоднозначним. Нерідко в дослідженнях німецьких юристів, присвячених імплементації норм міжнародного права, безпідставно заперечується можливість трансформації основних принципів міжнародного права.
У німецькій доктрині склалася думка, що завдяки положенням статті 25 Конституції імплементованими у внутрішньодержавне право є тільки ті норми міжнародного права, які визнані ФРН і придатні до застосування у внутрішньодержавних відносинах. На думку німецьких юристів, основні принципи міжнародного права (норми jus cogens) реалізуються без їх внутрішньодержавної трансформації, оскільки вони розраховані виключно на застосування у сфері зовнішніх зносин (122, с. 99, 101(. З цієї причини також заперечується можливість трансформації основного принципу загального міжнародного права pacta sunt servanda. У німецькій літературі можливість внутрішньодержавної трансформації основних принципів міжнародного права за допомогою положень статті 25 Основного закону відхиляється. Підставою для цього було Рішення Конституційного Суду від 5 липня 1957 року, в якому він відхилив трансформацію через статтю 25 Основного закону ФРН основних принципів міжнародного права та принципу загального міжнародного права pacta sunt servanda.
З приводу цього рішення І.І. Лукашук зазначає, що позиція Федерального Конституційного Суду з даного питання не є бездоганною (66, с. 42(. На його думку, положення статті 25 Основного закону включає в право ФРН всі загальновизнані норми міжнародного права, у тому числі основні принципи міжнародного права (норми jus cogens). Останні, на думку І.І. Лукашука, поширюють свою дію не тільки на відносини за участю фізичних і юридичних осіб, а й на діяльність органів державної влади.
Після Другої світової війни в текстах конституцій ряду держав знайшла прояв тенденція до посилення взаємозв'язку національного і міжнародного права.
Розглянемо випадки імплементації норм загального міжнародного права в конституційному праві ФРН. Реалізація положень статті 25 Основного закону ФРН є можливою в порядку, передбаченому абзацом другим статті 100 Основного закону - в кожному конкретному випадку через рішення Конституційного Суду. В усіх інших випадках імплементація основних принципів і норм загального міжнародного права здійснюється в інший, відмінний спосіб, тобто або через трансформацію, або через пряму рецепцію за допомогою універсальних багатосторонніх міжнародних договорів.
У національному праві ФРН існує достатньо прикладів часткової рецепції основних принципів міжнародного права, що здійснюється через норми конституційного права. Важливим кроком в імплементації основних принципів міжнародного права, норм загального міжнародного права стала розробка проекту і прийняття Основного закону ФРН. Основний закон ФРН містить ряд норм, які є прикладом трансформації змісту основних принципів міжнародного права, норм загального міжнародного права або їх окремих елементів, які прийняті для забезпечення імплементації останніх у правовій системі Німеччини.
Ряд конституційних положень засвідчують причинно-наслідковий зв'язок з основними принципами міжнародного права. Так, абзац перший статті 24 Основного закону ФРН передбачає: "Федерація може через закон передавати свої суверенні права міждержавним організаціям". Дане положення Конституції свідчить про визнання ФРН як суб'єктом міжнародного права принципу суверенної рівності держав як основи міжнародного правопорядку. Одночасно ця норма Основного закону є прикладом трансформації окремих елементів змісту принципу суверенної рівності держав. Цей важливий для міжнародного правопорядку принцип закріплено у статті 2 Статуту ООН у такому вигляді: "Організація заснована на принципі суверенної рівності всіх її членів". Більш докладно принцип суверенної рівності держав був розвинутий у Декларації про принципи міжнародного права 1970 року.
Важливим елементом принципу суверенної рівності є право держав створювати різні міжнародні організації, брати у них участь, у тому числі утворювати союзи з іншими державами, брати участь чи укладати двосторонні та багатосторонні міжнародні договори [75, с. 30]. Участь держав у міждержавних і міжнародних організаціях нерозривно пов'язана з передачею частини суверенних прав і повноважень цим організаціям. Проте, передаючи добровільно частину своїх суверенних прав міжнародним організаціям чи союзам, держави не обмежують свого суверенітету, а реалізують його шляхом укладення міжнародних договорів. Як бачимо, імплементація змісту принципу су