РОЗДІЛ 2
Методологічні основи аналізу умов формування еконебезпеки при дії чинників
техногенного пилового забруднення та методи оцінки її стану
Джерелами формування екологічної небезпеки в індустріально розвинених регіонах
є промислові й інші об’єкти господарської діяльності. Прояви еконебезпеки
полягають, в основному, в трансформації елементів природної підсистеми, не
кажучи вже про прямий негативний вплив на організм людини. Тривалий або
багатократний техногенний вплив сприяє виникненню і акумуляції напружених
станів у навколишньому середовищі. Залежно від типу технологічного процесу,
періодичності і інтенсивності дії техногенних чинників можуть розвиватися різні
по значущості небезпечні ситуації.
За останні 200 років існування технократичного суспільства невеликі кустарні
майстерні і цехи перетворились на могутні індустріальні підприємства. З’явились
і одержали розвиток різні види транспорту. Розширення виробництв і номенклатури
продукції, що випускається, зумовило збільшення інгредієнтних і кількісних
показників забруднювачів, що містяться у викидах в атмосферу, скидах у водний
басейн, у відходах. Таким чином, ступінь екологічної небезпеки неухильно
зростав.
На сьогодні процес забруднення навколишнього природного середовища промисловим
підприємством розглядається схематично, як складна система диференційованого
впливу на різні компоненти довкілля. Це наглядно відображено на рисунку 2.1
[145].
Наявність значної сукупності джерел викидів шкідливих речовин в атмосферне
повітря в індустріально розвинених регіонах призвели до формування підвищеного
рівня концентрацій забруднювачів (у тому числі пилоподібних) на значних
територіях.
Рис. 2.1. Схема забруднення навколишнього природного середовища працюючим
підприємством
(за М.Є. Краснянським).
2.1. Особливості формування регіональної екологічної небезпеки в умовах
пилового забруднення атмосферного повітря
За результатами узагальнення літературних даних та досліджень, проведених в
конкретному техногенно навантаженому регіоні України [94], визначено, що
найбільший вклад у забруднення атмосферного повітря вносять саме небезпечні
хімічні чинники, найбільш розповсюдженими проявами негативної дії яких є
підвищені концентрації в атмосферному повітрі моноокису вуглецю (СО), окисів
азоту (NOx), сірки (SO2), а також пилоподібних часток твердих речовин різного
походження – пилу. За даними багаторічних спостережень проведених в
Територіально-виробничому комплексі Середнього Придніпров’я (ТВК СП),
встановлено [146], що середні річні концентрації недиференційованого за складом
пилу на території селітебної забудови перевищують норми ГДК в 1,3 – 1,5 рази. В
умовах зростання обсягів промислового виробництва з використанням застарілого
технологічного обладнання, техногенне пилове забруднення атмосферного повітря
виступає вагомими чинником формування регіональної екологічної небезпеки,
прояви якої характеризуються забрудненням компонентів навколишнього середовища
та негативним впливом на здоров’я людини. Ситуація ускладнюється відсутністю в
Україні затвердженої методики диференційованого відбору проб пилу в межах зон
селітебної забудови населених пунктів, що значно ускладнює проведення
регіонального моніторингу стану еконебезпеки, сформованої чинниками пилового
забруднення атмосферного повітря. Це, в свою чергу, обумовлює необхідність
проведення детального моніторингу джерел пилового забруднення атмосферного
повітря на рівні конкретних технологічних процесів промислового виробництва.
У значній кількості пил утворюється при перевантаженні і транспортуванні
пилоподібних вантажів (цементу, вугілля, піску, щебеню й ін.), виконанні робіт
з технічного обслуговування і ремонту (шліфувальних, термічних, ковальських,
зварювальних, монтажних і ін.), а також, безпосередньо, в результаті реалізації
різноманітних технологічних процесів промислового виробництва та ін [147].
Таким чином, забезпечення виконання умов екологічної безпеки в умовах
техногенного пилового забруднення є актуальної задачею, результатом розв’язання
повинні бути досягнуті нормативні вимоги до чистоти атмосферного повітря
населених місць. В умовах пилового забруднення вимоги безпеки, на сучасному
етапі розвитку екологічної науки, виконуються в разі відсутності на території
селітебної забудови населених пунктів перевищень встановлених
гранично-допустимих концентрації по завислим речовинам. Розв’язання задачі
забезпечення екологічної безпеки у випадку пилового забруднення атмосферного
повітря має деякі особливості (на відміну від інших найбільш розповсюджених у
атмосфері населених пунктів забруднювачів техногенного походження):
1) визначальною передумовою для забезпечення ефективного управління екологічною
безпекою регіону є досконале вивчення умов формування, розвитку та проявів
екологічної небезпеки;
2) “інструментом” для оцінки умов формування, розвитку та проявів екологічної
небезпеки (стану небезпеки) є моніторинг;
3) ефективне управління екологічною безпекою можливе тільки на регіональному
рівні. Таке твердження визначає пріоритетний рівень організації моніторингу
стану еконебезпеки;
4) результатом проведення регіонального моніторингу стану еконебезпеки для
більшості шкідливих речовин є встановлення (в структурі регіону) зон підвищеної
небезпеки, які дають значний вклад у формування регіонального рівня
еконебезпеки;
5) з метою конкретизації одержаної за результатами регіонального моніторингу
даних щодо вкладу певних технозон у формування рівня еконебезпеки, здійснюється
локальний моніторинг (на рівні конкретних промислових підприє