РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Природнокліматичні та господарські умови проведення досліджень
Дослідження проводили в період з 2003 по 2006 рік в умовах лабораторій кафедри акушерства, гінекології та біотехнології розмноження тварин Харківської державної зооветеринарної академії, а також в господарствах з різною формою власності Золочівського, Куп'янського, Богодухівського та Сахновщинського районів Харківської області.
Господарства, в яких проводили дослідження розташовані в зоні лісостепу Харківщини. Кліматичні умови характеризуються помірно-теплим літом, зимою з нестійкою погодою - морози (-20-30°С) змінюються відлигами (+4+5°С). Середньорічна температура +5,6°С. Найхолодніші місяці року - січень та лютий (-7,6...-7,8°С), а найтепліші червень та серпень (+19,6...+19,8°С). В цілому клімат в області помірно-континентальний. Протягом року приблизно 110 днів мають температуру +15°С та вищу, період без морозів - 150 - 160 діб.
Середньорічна кількість опадів у зоні розташування господарств сягає 510 мм (380-660 мм). Найбільше їх навесні та влітку (60,4%). Середня відносна вологість - 49,0...67,0%.
В період проведення досліджень корови утримувалися в типових приміщеннях.
Для годівлі корів використовували корма місцевого походження.
Робота виконувалась поетапно і включала три крупних розділи. Перший - визначення морфофункціонального стану органів системи регуляції репродуктивної функції у корів з післяродовим гіпогонадизмом, другий - розробка способу діагностики післяродового гіпогонадизму у корів, третій ? розробка програми комплексної терапії корів з післяродовим гіпогонадизмом.
2.2. Аналіз стану відтворення корів
Дане дослідження проводили в другій половині зимового стійлового періоду утримання корів в господарствах Золочівського, Куп'янського, Сахновщинського, Богодухівського районів Харківської області. Об'єктом досліджень були корови симентальської, української червоно?рябої, української чорно?рябої, червоної степової порід, віком 4?12 років. Загальна кількість досліджених корів склала 3050. Методика роботи включала систематичне проведення акушерської та гінекологічної диспансеризації з визначенням причин і форм неплідності корів.
Для проведення досліджень були використані наступні методи: клінічний (визначали загальний стан корів, продуктивність, вгодованість, показники гомеостазу ), ректальний (виявляли стан яєчників, їх розміри, форму і наявність жовтого тіла, також отримували інформацію про стан матки), вагінальний (оцінювали стан слизової оболонки каудальної частини шийки матки, вагіни, присінку вагіни), а також метод колпоцитоскопії, який за картиною вагінального мазка дозволяє визначити гормональний стан в організмі тварин (відносну концентрацію естрогенів) [83, 111]. Визначали кількість корів з післяродовим гіпогонадизмом як в абсолютних числах, так і в відсотковому відношенні.
2.3. Визначення морфофункціонального стану органів системи регуляції репродуктивної функції у корів з післяродовим гіпогонадизмом
Експериментальні дослідження проведено в грудні 2003 року в ТОВ "Горизонт" Дергачівського району Харківської області.
Після встановлення діагнозу - післяродовий гіпогонадизм, для експерименту було відібрано три корови симентальської породи віком 5-7 років.
В господарстві утримання корів прив'язне на раціоні: жом - 1кг, дробина пивна - 3 кг, концентровані корми - 1кг, силос кукурудзяний - 25кг, сінаж - 10кг, солома із злакових-5кг, сіль поварена - 0,1кг.
Схема досліджень наведена нижче.
Схема 2.3.1
Визначення морфофункціонального стану органів системи регуляції репродуктивної функції у корів з післяродовим гіпогонадизмом
Кількість корівТермін від родів до постановки діагнозуДіагноз, стадіяВизначені показники гомеостазуДосліджувані органи345 -50 днівПісляродовий гіпогонадизм першої, або другої стадіїЗагальний білок, г%; кальцій, мг%; фосфор, мг% каротин, мг%Гіпофіз, щитовидна залоза, наднирники, яєчники, матка
У корів визначали показники гомеостазу: загальний білок - рефрактометричним методом (РФУ № 61?197), неорганічний кальцій за де-Ваардом, неорганічний фосфор за С.А. Івановським, каротин за модифікованим методом Ф.А.Рачевського.
Діагноз на післяродовий гіпогонадизм ставили за загальноприйнятими методами (загальне клінічне, вагінальне, ректальне дослідження).
Після постановки діагнозу проводили забій корів. Відбирали органи, чи їх фрагменти, ендокринної системи (гіпофіз, щитовидну залозу та наднирникові залози), статеві органи (яєчники, матку). Визначали масу та розміри органів, їх консистенцію. Відбирали органи для гістологічного дослідження. Дослідні зразки органів, або їх в цілому фіксували в 10 % розчині формаліну при температурі +4°С на протязі 3?4 діб, в рідині Карнуа, обезводнювали в спиртах зростаючої кріпості ( 50°, 60°, 70°, 80°, 90°, 95°, I і II абсолютному), витримуючи їх по 24 години в кожному розведенні.
Просвітляли зразки органів в суміші абсолютного спирту та ксилолу, а далі в I й II чистому ксилолі і заливали в парафінові блоки. Зрізи із парафінових блоків товщиною 5-7 мкм готували на роторному та санному мікротомах.
Зрізи гіпофізу (на розрізах обов'язковим було вивчення його залозистої частини) та яєчників робили по медіанній лінії, зрізи матки, наднирників ? перпендикулярно шарам, зрізи ж щитовидної залози - по товщині органу в середній його частині.
Фарбування зрізів проводили гематоксиліном (Ерліха, Караці) - еозином та в деяких випадках альциановим синім - ШІК - оранжевий Ж.
Диференціювали клітини аденогіпофіза, підраховували кількість гонадотропоцитів на площі 1мм?. Визначали товщину коркового шару наднирників, діаметр фолікулів щитовидної залози, висоту фолікулярного епітелію та стан резорбтивності колоїду, товщину стінки матки, кількість маткових залоз на площі 1 мм?, їхній діаметр.
Визначали кількість примордіальн