РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження по дисертаційній роботі виконані в 1979-2000 роках в Інституті
садівництва Української академії аграрних наук.
Програмою досліджень передбачалося вивчення варіювання ознак плодових рослин та
пошук шляхів його зниження, встановлення ролі якості садивного матеріалу в
підвищенні точності досліджень в садівництві, розробка оптимального
співвідношення наукових методів дослідної роботи і, на основі цього,
вдосконалення методики планування досліджень в напрямку підвищення їх
результативності, точності і надійності отриманих результатів та зменшення
витрат на проведення. Планувалося вивчити роль якості садивного матеріалу в
підвищенні продуктивності розсадників і садів та застосувати встановлені
теоретичні закономірності для розробки нових стандартів на садивний матеріал
плодових порід. До програми було включена розробка методик застосування
сучасних методів варіаційної статистики в науковому садівництві. Передбачалося
розробити шляхи подальшої координації науково-дослідних робіт в Україні. Одним
із головних питань програми була розробка нових методик вивчення біологічного
потенціалу основних кісточкових порід в зв’язку з погодними і ґрунтовими
факторами та використання їх для визначення зон промислового вирощування сливи,
вишні і черешні в Україні. На завершення програми планувалося дати економічну
та енергетичну оцінки методик ведення досліджень та вирощування кісточкових
порід.
2.1. Умови проведення досліджень
Територія України характеризується різноманітними кліматичними умовами [74, 93,
235]. В цілому клімат республіки континентальний. Середня річна температура
повітря складає від +5.5...+6.5°С у Поліссі до +9...+10°С на Південному
узбережжі Криму та в Закарпатті. Абсолютний максимум температури повітря
досягає +36...+42°С, абсолютний мінімум становить ?20...?38°С.
Тривалість безморозного періоду дорівнює від 120-140 днів у гірських районах
Карпат до 200-210 днів у Криму. Сума активних температур вище +10°С сягає від
2400°С на Поліссі до 4000°С у Криму. Період із середньодобовою температурою
повітря вище +15°С дорівнює від 60-80 днів у гірських Карпатах до 140-150 днів
– у Криму.
Річна кількість опадів коливається від 350 мм у Південному Степу до 1200 мм у
гірських районах Карпат.
2.1.1. Сума активних температур. За середньою багаторічною сумою активних
температур дослідні установи розміщуються в такому порядку: Кримська ДС –
3682°С, Інститут зрошуваного садівництва – 3509єС, Артемівська ДС – 3404°С,
Придністровська ДС – 3260°С, ДГ «Новосілки» – 3051°С, Львівська ДС - 3024°С,
Краснокутська ДС – 2978єС та Подільська ДС – 2967єС (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Сума активних температур, єС (1979 – 2000 рр.)
2.1.2. Сума ефективних температур. Найвищою сумою ефективних температур
характеризується Кримська дослідна станція, її середнє багаторічне значення
складає 3212°С, друге місце за цим показником посідає Інститут зрошуваного
садівництва – 3122°С, на третьому місці знаходиться Артемівська ДС – середнє
багаторічне значення дорівнює 3064°С. Досить близьким було значення сум
ефективних температур в дослідному господарстві «Новосілки» та на Львівській і
Краснокутській дослідних станціях – 2650єС...2682єС (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Сума ефективних температур, єС (1979 – 2000 рр.)
2.1.3. Тривалість безморозного періоду. За роки досліджень безморозний період
на Кримській ДС становив у середньому 309 днів, змінюючись у межах від 290 до
336 днів. Близьким був цей показник на Львівській ДСС - 292 дні, з мінливістю в
межах 264 – 328 днів. На Подільській, Краснокутській, Артемівській дослідних
станціях і в Інституті зрошуваного садівництва він знаходився в межах 263 та
276 днів з варіюванням 235–260 днів. На Придністровській ДС та в ДГ “Новосілки”
безморозний період тривав у середньому відповідно 212 та 228 днів. Слід
відмітити як найстабільніший цей показник на Придністровській, а найменш
стабільний – на Краснокутській дослідних станціях (рис. 2.3).
Рис. 2.3. Тривалість безморозного періоду, днів (1978 – 2000 рр.)
2.1.4. Кількість опадів. Середня річна сума опадів у зонах досліджень
коливається в широких межах: від 634 - 653 мм на Львівській ДСС і в ДГ
“Дмитрівка” до 500 - 479 мм на Артемівській ДСР та Кримській ДСС. Інші установи
займають проміжне положення. Кількість опадів за роками значно варіює – в
більшості регіонів мають місце як вологі, так і посушливі роки (рис. 2.4).
Особливо це характерно для Придністровської, Краснокутської і Артемівської
дослідних станцій та Інституту зрошуваного садівництва.
Рис. 2.4. Середньорічна сума опадів, мм (1979-2000 рр.)
Опади протягом вегетації випадають дуже нерівномірно, в ряді регіонів
спостерігається посуха (рис. 2.5).
Рис. 2.5. Сума опадів протягом вегетаційного періоду, мм (1979-2000 рр.)
Так, у Криму в роки досліджень випадало від 135 до 398 мм опадів, на
Артемівській ДСР – від 159 до 572 мм, в Інституті зрошуваного садівництва – від
212 до 600 мм. Найбільша кількість опадів протягом вегетації (в середньому
близько 640 мм, в окремі роки перевищуючи 770 мм) припадає на зону
Придністровської дослідної станції.
Зволоженість вегетаційних періодів за роками дуже різниться, особливо на
Артемівській ДС та в Інституті зрошуваного садівництва, де коефіцієнт варіації
опадів в роки досліджень перевищував 36 %.
2.1.5. Гідротермічний коефіцієнт. Інтегрованим показником температури і опадів
є гідротермічний коефіцієнт. Прийнято вважати [74], що при ГТК<1.0 територія
належить до зони недостатнього, а якщо цей показник нижче 0.7, - то до зони
нестійкого зволоження. Спостерігається значна мі
- Киев+380960830922