Розвиток транзитного потенціалу України: проблеми економічної безпеки.

РОЗДІЛ 2
СИСТЕМА МІЖНАРОДНИХ ТРАНСПОРТНИХ КОРИДОРІВ УКРАЇНИ
2.1. Національна мережа міжнародних транспортних коридорів України
Коли на початку 90-х років ХХ ст. країни Центральної та Східної Європи оголосили про лібералізацію національних економічних систем, транспортники виявилися фактично першими, хто оцінив можливості розширення існуючих вантажних потоків і створення нових і переорієнтацію їх на TEN. Так виникли ідеї про транспортні осі, мости між Європою та Азією, які трансфомувалися в систему з 10 МТК, які отримали назву Критських. Як вже зазначалося в Розділі 1, територією України проходять чотири з них: №№ 3, 5, 9 і 7 (водний, Дунаєм). Транспортні коридори призначені для з'єднання європейської транспортної мережі NET із транспортними системами Азії, країн Кавказу, Близького Сходу, Китаю та АТР. Україна перебуває на перетині основних торговельних напрямів "Північ-Південь" і "Схід-Захід", при цьому коефіцієнт транзитності території є одним з найвищих. Територією України проходять чотири МТК Організації співробітництва залізниць (ОСЗ), які отримали свої ідентифікатори: 3-ОСЖД; 5-ОСЖД; 8-ОСЖД; 9-ОСЖД. Через українські порти Ізмаїл і Рені здійснюється взаємодія з МТК № 7, що проходить Дунаєм. Активно розвиваються перевезення по МТК Європа - Кавказ - Азія (TRACEKA), а також МТК "Балтійське море - Чорне море". Розвиток МТК - головний напрямок інтеграції України до європейської і євразійської континентальної транспортної системи. Коли діятимуть Євразійські МТК від Амстердама до Тихого океану і від Лісабона до Токіо, то значна частина морського транзиту, що оцінюється в 100 млрд. дол. США, може перейти на залізничні МТК. Національна мережа залізничних МТК включає 22 тис. км, з яких двоколійні - 7,2 тис. км, електрифіковані - 9,4 тис. км, обладнані автоблокуванням - 13,4 тис. км. Практично по всій довжині національної мережі МТК покладено рейки Р65, що дає змогу реалізувати швидкості вантажних поїздів до 100, а пасажирських до 140 км/год, а також витримувати осьові навантаження рухомого складу. Але на даний час ще існують проблеми, які стримують повну реалізацію наведеного потенціалу. Загальною потребою залізничного транспорту є оновлення шляхів. У цілому на мережі залізниць України експлуатується майже 3,7 тис. км головних шляхів із простроченим строком капітального ремонту, 12,6 тис.- дефектних стрілочних переходів. Із цієї причини на головних шляхах діяло майже 2,3 тис. попереджень про обмеження швидкості на ділянках довжиною більше 3 тис. км до 40-60 км/год, а в деяких випадках - і до 15-20 км/год. Національна мережа МТК має обмеження швидкості від 15 до 60 км/год на ділянках довжиною більше 840 км.
За даними Мінтрансзв'язку України, за напрямками міжнародних транспортних коридорів Україною в 2005 р. перевезено майже 109 млн. т вантажів, що на 13% менше ніж у попередньому році (табл. 2.1.). При здійсненні транзитних перевезень найбільш завантаженими є МТК № 9 і № 5. Основними видами транзитних вантажів, які перевозяться по зазначених коридорах, є руда залізна, кам'яне вугілля, чорні метали, хімічні та мінеральні добрива. Понад половини цих перевезень здійснюється за напрямком МТК № 9 (табл. 2.2).Близько 25 млн. т вантажів транспортується за напрямом МТК № 5 (табл. 2.3). Суттєві вантажопотоки здійснюються і за іншими маршрутами МТК, що проходять територією України (табл. 2.4; 2.5 і 2.6). Залізничному транспорту України належить провідна роль у транспортній галузі. Його питома вага в загальному вантажообігу (табл. 2.7) становить 89,1%, а в пасажирообігу - 62,3%. Для Укрзалізниці розвиток транзитних перевезень вантажів є одним з пріоритетних напрямків діяльності. У 2000 р. обсяги транзитних перевезень складали 39,8 млн. т; у 2001 р. - 38,9 млн.; у 2002 р. - 46,9 млн.; у 2003 р. - 54,2 млн.; у 2004 р. - 54 млн.; у 2005 р. - 51,9 млн. тонн. Тобто до 2003 р. обсяги транзитних перевезень поступово збільшувались, у 2004 р. залишались практично на рівні попереднього року, а у 2005 р. зменшились на 3,9%. Обсяги перевезень транзитних вантажів через порти у 2005 році склали: по виходу з України - 27,8 млн. т, по входу - 2,1 млн. т, що відповідно на 1,5 та 0,6 млн. т більше, ніж у 2004 році.
Питома вага транзиту в загальному обсязі перевезень у 2005 р. складала 11,6% (що практично відповідає рівню попереднього року), а в загальному вантажообігу - 24,3% (що на 2,4% більше, ніж у попередньому році).
Основою транзитного вантажопотоку на залізничному транспорті України є масові вантажі, сформовані на Сході. У загальному обсязі транзиту в 2005 р. 90% складали такі вантажі, як нафта і нафтопродукти, вугілля, руда залізна і марганцева, чорні метали, добрива, хімікати, мінбудматеріали, зерно і продукти помелу. Аналіз транзитних вантажів за країнами походження свідчить про те, що 91,3% складають перевезення з таких країн СНД, як Російська Федерація, Казахстан, Білорусь, Молдова. При цьому, частка транзитних вантажів з/в Росії у 2005 р. порівняно з 2000 р. збільшилась з 65,2% до 75,4%.
Як свідчать наведені в таблицях 2.1-2.7 дані, у 2005 р. спостерігалось зменшення транзитних потоків територією України (без врахування трубопровідного транспорту) на залізничному транспорті (скорочення почалося у 2004 р. і продовжувалося у 2005 р., коли темп зниження обсягів транзиту становив - 3,9%) та у морських портах (за 2003-2005 рр. - на 5,1 млн. т, або на 9,3%). В морських портах, підпорядкованих Мінтрансзв'язку, за 2003-2005 рр. об'єм транзиту впав майже на 10 млн. т, або на 20 відсотків. Одночасно зростають обсяги переробки транзитних вантажів рибними портами та причалами інших підприємств (табл.. 2.8). Це є свідченням того, що рибні порти при відсутності рибної продукції змушені диверсифікувати свою діяльність і за рахунок ефективної тарифної політики відвойовувати традиційні морські вантажі. Основною причиною зменшення транзитних потоків на залізничному транспорті та обсягів переробки транзитних вантажів в морських портах України, на думку експертів, є політика Росії щодо переорієнтації ван