РОЗДІЛ 2.
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Організація дослідження
Процедура дослідження передбачала наступні стадії:
- розробка програми дослідження (постановка проблеми, завдань, визначення об'єкту та предмету дослідження, уточнення понятійного апарату);
- визначення експериментальних об'єктів дослідження (вибірки);
- збір необхідної інформації з проблеми дослідження;
- розробка методики дослідження;
- емпіричне дослідження;
- статистична обробка результатів;
- написання роботи.
Дослідження проводилося в 1997-2000 рр. Враховуючи його специфіку, визначили найбільш оптимальний тип психодіагностичної ситуації - добровільну участь в експерименті. У ньому брали участь призовники в період проходження професійного відбору при військових комісаріатах, а також військовослужбовці першого періоду строкової служби. Усього в дослідженні були задіяні 653 індивіди чоловічої статі, старшого підліткового віку.
На першому етапі дослідження (1997-1998 рр.) аналізувалася спеціальна література з проблем страху як ситуативного психічного стану, а також страху як складової структури особистості.
Досліджувались активатори особистісних страхів військовослужбовців, аналізувались причини їх розвитку та інтенсифікації.
Аналіз літературних джерел за проблемою дослідження, ретроспективне осмислення власного професійного досвіду дозволило обґрунтувати мету, гіпотезу та основні завдання дослідження. На базі проведеної роботи був розроблений методичний апарат та схема дослідження (див. табл. 2.1).
На другому етапі дослідження (1998-1999 рр.) проводилося емпіричне дослідження, під час якого були вивчені найпоширеніші особистісні страхи (ОС) призовників та основні закономірності їх прояву в залежності від превалювання у респондентів певних індивідуально-психологічних властивостей та акцентуативних відмінностей характеру. На цьому етапі в дослідженні взяли участь 653 призовники.
Для збору матеріалів на другому етапі використовувалися: анкетне опитування, напівстандартизовані індивідуальні бесіди та тестування. В ході цього етапу було проведено математично-статистичну обробку та аналіз даних, отриманих під час експерименту. На їх основі було розроблено узагальнену технологію психодіагностики ОС призовників з урахуванням їх індивідуально-психологічних властивостей та акцентуативних відмінностей.
Третій етап дослідження (1999-2000 рр.) передбачав впровадження моделі психодіагностики ОС та перевірку ефективності запропонованих психодіагностичних положень. На цьому етапі здійснювалось обговорення результатів дослідження на конференціях, а також публікація його матеріалів.
Таблиця 2.1.
Схема організації етапів дослідження
Етапи Завдання етапуМетоди дослідженняКількість в/сл, що взяли участь у дослід.ІОбґрунтування проблеми та розробка інструментарію дослідженняТеоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел, психологічні спостереження-ІІВиявлення превалюючих особистісних страхів призовників, розробка методики їх психодіагностикиАнкетування, напівстандартизовані індивідуальні бесіди, тестування653ІІІЕкспериментальна перевірка ефективності розробленої методики психодіагностики особистісних страхів призовниківЕксперимент, анкетування, тестування, 653
Таким чином, основними завданнями експериментальної частини дослідження були:
1) виявлення ОС респондентів загальної експериментальної вибірки:
- виявлення внутрішніх структурних взаємозв'язків між джерелами ОС респондентів загальної експериментальної вибірки;
- визначення ступеня близькості у просторі геометричної моделі між окремими джерелами ОС респондентів загальної вибірки;
- структурування та класифікування переважаючих ОС призовників загальної вибірки.
2) дослідження взаємозалежності між джерелами ОС та індивідуально-психологічними властивостями респондентів:
- дослідження переважаючих джерел ОС респондентів з високим рівнем нейротизму, особистісної тривожності, екстраверсії, інтроверсії;
- виявлення внутрішніх взаємозв'язків та відстаней в геометричному просторі (однорідності) між джерелами ОС призовників з високим рівнем нейротизму, особистісної тривожності, екстраверсії, інтроверсії;
- структурування та класифікування переважаючих ОС призовників з високим рівнем нейротизму, особистісної тривожності, екстраверсії, інтроверсії.
3) дослідження взаємозалежності між джерелами особистісних страхів та акцентуаціями характеру призовників:
- дослідження переважаючих джерел особистісних страхів акцентуантів усіх типів за типологіями К.Леонгарда [73] та А.Є.Лічка [79];
- виявлення внутрішніх зв'язків та взаємних відстаней в геометричному просторі між джерелами особистісних страхів призовників з урахуванням їх акцентуативних відмінностей;
- структурування та класифікування переважаючих особистісних страхів призовників з урахуванням їх акцентуативних відмінностей.
У свою чергу, вказані завдання обумовили проведення комплексу проміжних дослідницьких заходів, серед яких основними є:
1) вивчення індивідуально-психологічних властивостей призовників:
- проведення тестування респондентів з метою діагностики "базисних особистісних вимірів" [13, с. 10] респондентів, а саме - рівня нейротизму, особистісної тривоги, а також екстраверсії та інтроверсії;
- виявлення призовників, яким властиві високі показники вираженості вказаних індивідуально-психологічних властивостей;
2) виявлення акцентуативних характерологічних відмінностей респондентів за вказаними типологіями;
3) анкетування респондентів з метою виявлення у них превалюючих ОС.
2.2. Методи дослідження
Для виконання запланованих дослідницьких заходів нами використовувалась система методів, яка за своїми можливостями здатна вирішити завд