РОЗДІЛ 2
СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ КІНЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ
2.1. Особливості структури та семантики кінетичних комплексів
Семантика кінетичних одиниць як одного з важливих елементів лексичної системи художнього твору та одного із засобів всебічного розкриття образу персонажа в художньому тексті є досить складною, але аналіз семантичної структури кінетичної лексики виявляється необхідним для повного розуміння семантичних особливостей художніх кінем.
Прояви невербальної поведінки персонажа, позначені в художньому тексті за допомогою кінетичної лексики, можуть передаватися однією словесною одиницею, або словом. Слово може відображати форму та значення жесту, міміки або тілоруху та бути призначеним спеціально або переважно для цього. Спираючись на матеріал аналізу романів авторів ХХ століття, можна зробити висновок, що однією словесною одиницею, яка передає кінетичну поведінку персонажа, найчастіше постають дієслова, такі як applaudir, embrasser, sourire, respirer, bailler, gesticuler, caresser, regarder, se lever, se retourner, toucher qch, s'ecarter l'un de l'autre, s'agenouiller, se rapprocher de, se pencher, se redresser, contempler, frissonner, s'avancer vers, gifler, trembler та ін., наприклад:
- Lui, il tremble. Il la regarde tout d'abord... [III.3, p. 49];
- Tout en courant je me retourne et je vois [III.3, p. 115];
- ... ils s'arretent au milieu de la route et gesticulent [III.8, p. 10];
- Elle ne le regarde pas au visage. Elle le touche. Elle touche la douceur de la peau, elle caresse la couleur doree... [III.3, p. 51];
- ...je lui appris ma rupture avec Laure. Elle sourit et faillit m'embrasser lorsqu'elle s'avanca vers moi [III.5, p. 167];
- Comme la nuit venait, Therese n'y tint plus, ouvrit doucement la porte, descendit, penetra dans la cuisine. Elle vit Bernard assis sur un chaise basse, devant le feu, et qui soudain se mit debout [III.8, p. 49];
- Elle avait mime cette scene avec tant de simplicite que Swann voyait tout [III.9, p. 179].
Невербальна поведінка персонажів також може відображатись у тексті за допомогою іменників, що виконують роль архілексем, таких як geste, mimique, mouvement, signe, grimace, mine, наприклад:
- D'un grand geste, il repoussa ma suggestion [III.2, p. 58];
- La mine de juge signifiait que cette fin eventuelle etait le cadet de ses soucis [III.4, p. 86];
- Il m'accordait un delai de grace de deux ans avant d'exiger le retour des fonds; mais il assortit son geste d'un sous-entendu qui disait clairement que sa complaisance s'arreterait la [III.5, p. 114];
- Comment! Vous en doutez? - dit-elle en voyant un geste sceptique de Swann [III.9, p. 64].
Аналіз творів французьких авторів ХХ сторіччя показує, що кінетичні звороти будуються за основною структурною моделлю V+N, в якої V - це дієслова різного сполучення (одиничного сполучення ? cligner de l'oeil; обмеженого сполучення - baisser les yeux, la tete; полівалентні дієслова - serrer la main, les dents, contre son coeur), а N - іменники, що називають різні частини тіла або обличчя, тобто соматизми. Соматичні іменники є стародавніми шарами лексики будь-якої мови та позначають найбільш близькі людині поняття.
Як правило, у структурі кінетичних зворотів дієслова є активними складовими, а іменники - пасивними, бо вони підпорядковуються дієсловам, наприклад:
- Neuvic haussa les epaules en abandonnant Sophie qu'il tenta en vain de calmer... [III.4, p. 128];
- Therese rouvre les yeux: Bernard est devant elle; il tient un verre et dit: "Avalez ca; c'est du vin d'Espagne; c'est tres remontant" [III.8, p. 54];
- Etienne se frotte le front. Ou donc peut-il etre? [III.11, p. 183].
Іншу групу складають кінетичні словосполучення, в яких дієслово є пасивним та підпорядковується іменнику:
- Son energie me faisait frissonner... [III.5, p. 34];
- Le visage du patron se rembrunit et ce fut, sans le moindre enthousiasme, qu'il murmura: - Si je puis... [III.4, p. 103];
- Elle cherche a cote d'elle les cigarettes, mais sa main retombe dans le vide [III.8, p. 83];
- Elle sourit; sa bouche seule souriait [III.8, p. 91];
- Le regard passa du soulier ecule a la silhouette; avec satisfaction, le buveur quotidien constata qu'il l'avait reconnue [III.11, p. 12];
- Des qu'elle entre, son visage change: il s'alourdit, se tend, il prend cette expression particuliere, artificielle, figee, que prend souvent la figure des gens quand ils se regardent dans une glace, ou encore cet aspect etrange, assez difficile a definir, qu'on voit parfois aux visages, qui ont subi une operation de chirurgie esthetique [III.12, p. 59];
- Il ne sourit pas tout d'abord. Tout d'abord il lui offre une cigarette. Sa main tremble [III.3, p. 43].
До цих основних груп примикають звороти, які також називають деякі символічні акти, але не містять у собі соматизмів, наприклад: rabattre le capuchon.
- Il rabat son chapeau sur ses yeux pour dormir dans le wagon [III.8, p. 69];
- Elle enleve son chapeau, appuie contre le cuir odorant sa petite tete bleme et ballottee, livre son corps aux cahots [III.8, p. 19].
Структурна модель, за якою будуються кінетичні звороти, визначається характером реалій, які вони відображають. Жести, міміка, тілорухи являють собою соціально усвідомлені стереотипи поведінки, форма виконання та зміст яких загальновідомі. Тому достатньо лише вказати на орган та рух, що виконується, щоб адресат міг відтворити і форму жеста, і його значення: secouer la tete negativement - remuer la tete d'un cote a l'autre en signe de refus, negation.
Ми вважаємо за потрібне запровадити поняття кінетичного комплексу - вербального представлення у письмовій мові елементів невербальної поведінки персонажів, яка складається з жестів, міміки та тілорухів, виражених за допомогою одного чи кількох кінетичних словосполучень або речень, пов'язаних між собою.
Кінетичний комплекс може бути одночленним, двочленним та багаточленним. Одночленний кінетичний комплекс складаєт
- Київ+380960830922