РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Під нашим оглядом, спостереженням та лікуванням у клініці ортопедичної стоматології знаходилось 1581 пацієнт. Обстеження проведено 1431 пацієнта: які користувалися різний проміжок часу знімними конструкціями зубних протезів із акрилових пластмас. Спостереження та ортопедичне лікування проведено 150 пацієнтам, які були поділені на групи. Першу групу склали пацієнти, яким ортопедичне лікування проводилося за загальноприйнятими методами (60 чоловік), другу групу склали пацієнти (60 чоловік), ортопедичне лікування яким проводилося за запропонованими нами удосконаленнями. Контрольну групу склали пацієнти без дефектів зубних рядів та супуньої патології (30 осіб).
З метою вивчення кількості і характеру ускладнень у хворих, які використовують часткові знімні конструкції зубних протезів з акрилових пластмас впродовж різного проміжку часу, проведено їх обстеження. Обстеження проводились у клініці академічної стоматологічної поліклініки в пацієнтів, які звертались з приводу поправок базисів протезів, корекцій, протезування, та пацієнтів яких ми запрошували на огляди та протезування чи яким було проведено протезування в інших лікувальних закладах міста та області (див. додаток В).
Для проведення обстежень пацієнтів нами розроблено спеціальну карту оглядів (див. додаток А), в основу якої покладено класифікацію захворювань слизової оболонки порожнини рота З.С.Василенка [5]. Опрацьована карта дозволяла опрацьовувати статистичні дані на ЕОМ (див. додаток Д). Статистичне опрацювання даних проводилась на базі НДС Івано-Франківського інституту нафти і газу на ЕОМ "ЕС-1840". Для наукового аналізу нами використано дані кількості ускладнень від використання часткових знімних пластинчатих протезів з акрилових пластмас.
З метою оцінки технологій виготовлення та якості конструкцій знімних зубних протезів з акрилових пластмас було проведено соціологічне обстеження 171 зубного техніка. Для проведення соціологічного обстеження розроблено карту (див. додаток Г). Соціологічне обстеження проведено в лікувальних закладах системи МОЗ України, а саме Івано-Франківській, Тернопільській, Закарпатській, Чернівецькій, Рівненській, Волинській та Хмельницькій областях.
Розширення регіонів опитування зубних техніків продиктовано бажанням отримати достовірні дані. Статистичне опрацювання даних проводилось на ЕОМ "Іскра" ВО "Родон" (див. додаток Д).
З метою підтвердження ефективності запропонованих удосконалень нами проведено серію технологічних експериментів.
Для визначення рівня залишкового мономеру і мікротвердості за Віккерсом виготовлено 60 акрилових зразків з пластмаси "Фторакс". Зразки виготовлено з використанням методу компресійного пресування пластмас та полімеризації на водяній бані - 5 зразків, методу формовки литтьового пресування та полімеризацієї на водяній бані - 5 зразків. Режими полімеризації на АНП з використанням дозованого подавання тиску на поршень загрузочної камери наведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Режими полімеризації акрилових пластмас на апараті АНП
№ режимів12345678910Час хв.60505060506050606060Температура С0160180200220240240260260280300
Проведено 180 визначень мікротвердості акрилових пластмас за методикою Віккерса, 360 визначень рівнів залишкового мономеру на 3-й день і через 6 місяців після проведення режиму полімеризації. Дослідженню підлягали одні і ті ж зразки акрилових пластмас, які спочатку вивчалися на мікротвердість, а потім на рівень залишкового мономеру.
Визначення мікротвердості акрилових пластмас за Віккерсом проводили в ЦЗЛ виробничого об'єднання "Промприлад", м.Івано-Франківськ.
2.1. Методи оцінки стану місцевого імунітету слизової оболонки порожнини рота
Для оцінки захисної бар'єрної функції (місцевого імунітету) ротової порожнини вивчали активність лізоциму, бета-лізинів та концентрацію імуноглобулінів класів IgG і SIgА в секреті слинних залоз. Обстежено 60 пацієнтів, протезування яким проводилося традиційним способом, і 60 пацієнтів, знімні конструкції яким виготовлялися за запропонованими нами удосконаленнями (див. додаток Б). В якості контролю визначали імунологічні показники у 30 осіб без дефектів зубних рядів і супутньої патології з боку внутрішніх органів.
Забір секрету слинних залоз для аналізів проводили в обстежуваних осіб до початку ортопедичного лікування, а також через 3 дні, 7 днів, 1 місяць і 6 місяців після протезування. Змішану слину (слину з всіх слинних залоз) забирали натще впродовж 10-15 хвилин після попереднього полоскання ротової порожнини фізіологічним розчином. Отриману слину центрифугували 15-20 хвилин при 3000 об./хв. для осадження клітинних елементів і муцину. На другий день у супернатанті, який зберігався при +40С, вивчали активність неспецифічних гуморальних чинників захисту (лізоциму і бета-лізинів). Для визначення концентрації імуноглобулінів зразки відцентрифугованої слини зберігали до моменту використання при температурі -40С.
Визначення активності лізоциму в змішаній слині. Концентрацію лізоциму в секреті слинних залоз визначали за допомогою нефелометричного методу О.В.Бухаріна і Н.В.Васильєва [15].
Добову культуру мікрокока Micrococcus Lysodeicticur (штам 2665 ДІСК ім Л.О.Тарасевича, Москва, Росія) змивали з поживного середовища 1/15 М фосфатним буфером рН 6,2 і готували мікробну суспензію з оптичною густиною 0,66, яку стандартизували на фотоелектроколориметрі КФК-2 (кювета товщиною 5,047 мм, зелений світлофільтр - довжина хвилі 540 нм).
Перед дослідженням слину розводили 1:20 фосфатним буфером. У дослідні пробірки вносили по 0,5 мл розведеної слини, у контрольні - по 0,5мл 1/15 М фосфатного буферу рН 6,2. Після цього в усі пробірки додавали по 2,0 мл стандартизованої суспензії мікрокока. Контрольні і долідні пробірки інкубували протягом 30 хвилин в термостаті при 370С, після чого суміші колориметрували відносно фосфатного буферу для визначенн