РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика хворих
З метою реалізації поставлених мети і завдач дослідження проведені комплексне обстеження і динамічне спостереження за 138 хворими, 127 з яких проходили стаціонарне лікування в терапевтичній клініці Запорізької обласної клінічної лікарні, а 11 - знаходилися на амбулаторному лікуванні в поліклініці Запорізької обласної клінічної лікарні. У всіх хворих був діагностований хронічний обструктивний бронхіт II-III стадії (наказ № 311 МОЗ України, 1999р.). З них у 46 хворих (31 - чоловіки, 15 - жінки) діагностована симпатична пульмогенна артеріальна гіпертензія (стабільна стадія) відповідно до критеріїв Н.М.Мухарлямова [24]:
Початок підвищення артеріального тиску через 4-7 років з моменту клінічної маніфестації хронічного обструктивного захворювання легень.
Підвищення рівня артеріального тиску в момент загострення хронічного обструктивного захворювання легень.
Зниження (але не нормалізація) рівня артеріального тиску в процесі затихання загострення хронічного обструктивного захворювання легень.
Зниження рівня артеріального тиску в міру зменьшення бронхообструктивного синдрому, незважаючи на застосування симпатоміметичних і глюкокортикоїдних препаратів.
У 50 хворих (29 - чоловіки, 21 - жінки) діагностована гіпертонічна хвороба II стадія відповідно до критеріїв, викладених у рекомендаціях Українського товариства кардіологів [29].
Обстежені нами хворі були у віці від 17 до 75 років. Середній вік склав 52,29±11,27 року.
Крім того, нами обстежено 34 практично здорових особи (чоловіків - 20, жінок - 14), у віці 47,2±4,1 року.
Відповідно до поставленої мети дослідження всі обстежені були розділені на 4 групи (рис. 2.1)
Група 1. Хворі на симптоматичну пульмогенну артеріальну гіпертензію (стабільна стадія );
Група 2. Хворі на хронічний обструктивний бронхіт (II-III стадії) у поєднанні з гіпертонічною хворобою(II стадія);
Група 3. Хворі на хронічний обструктивний бронхіт (II-III стадії);
Група 4. Здорові особи.
Рис. 2.1. Розподіл обстежених осіб по групам
Вікова характеристика хворих представлена в табл. 2.1 і на рис. 2.2. Наведені дані свідчать про переважання серед хворих осіб середнього і літнього віку.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених осіб по групам по віковим групам
Групи хворихВікові групиСередній вік до 45 років45-60 роківбільше 60 роківгрупа 18251354,37±8,64група 215231250,00±13,38група 31023954,09±11,33група 41017747,2?4,10Разом хворих43854152,29±11,27
Рис. 2.2. Розподіл обстежених осіб по групам по віковим групам
Співвідношення за статтю серед хворих змінюється в залежності від характеру захворювання і віку (табл. 2.2, рис. 2.3, 2.4). Виявлено рівномірний розподіл хворих за віком і статтю, хоча і відзначається деяке переважання чоловіків, що збільшується з віком.
Таблиця 2.2
Розподіл в залежності від характеру захворювання, віку та статі
Вікові категорії ЧоловікиЖінки1 група2 група3 група1 група2 група3 групаАдо 45років 4108452В45-60 років1713981014Сбільше 60 років 1065364
Рис. 2.3. Розподіл обстежених хворих чоловічої статі в залежності від характеру захворювання та віку
Рис. 2.4. Розподіл обстежених хворих жіночої статі в залежності від характеру захворювання та віку
Крім вивчення анамнезу, фізікального статусу і даних загальноприйнятого лабораторного обстеження, з метою уточнення діагнозу проводилося повне клінічне обстеження, включаючи дослідження функції зовнішнього дихання, електрокардіографію, фібробронхоскопію, рентгенографію органів грудної порожнини, дослідження судин очного дна.
За ступенем артеріальної гіпертензії [29] хворі 1 і 2 груп розподілялися в такий спосіб (табл. 2.3, рис. 2.5).
Таблиця 2.3
Розподіл обстежених пацієнтів с артеріальною гіпертензії за ступенем її виразності
Групи хворихСтупінь артеріальної гіпертензії1 ступінь2 ступінь3 ступіньгрупа 1112114група 2141719Разом хворих263833
Рис. 2.5. Розподіл обстежених пацієнтів з артеріальною гіпертензією за ступенем її виразності
Перший ступінь артеріальної гіпертензії діагностували при систолічному артеріальному тиску 140-159 мм рт.ст. і діастолічному артеріальному тиску 90-99 мм рт.ст., другий ступінь - при систолічному артеріальному тиску 160-179 мм рт.ст. і діастолічному артеріальному тиску 100-109 мм рт.ст., третій ступінь - при систолічному артеріальному тиску більше 180 мм рт.ст. і діастолічному артеріальному тиску більше 110 мм рт.ст. Відзначалася незначне переважання в першій групі - хворих із другим ступенем артеріальної гіпертензії, в другій групі - із третім ступенем .
У всіх обстежених хворих хронічний обструктивний бронхіт супроводжувався дихальною недостатністю. Ступінь дихальної недостатності оцінювали за класифікацією Н.В.Путова, П.К.Булатова (1975).
Розподіл за ступенем дихальної недостатності між групами був досить рівномірним: у всіх групах превалювали хворі з 2 ступенем дихальної недостатності (табл. 2.4, рис. 2.6).
Таблиця 2.4
Розподіл обстежених пацієнтів хронічним обструктивним бронхітом за ступенем дихальної недостатності
Групи хворихСтупінь дихальної недостатності1 ступінь2 ступінь3 ступіньгрупа 1132211група 214279група 3161917Разом хворих436837
Трудова діяльність переважної більшості хворих (73,9%) була пов'язана з важкими фізичними навантаженнями, запиленням, тривалим переохолодженням на робочому місці. Частіше інших зустрічалися професії трактористів, тваринників, водіїв автотранспорту, слюсарів.
Палили 82 хворих, що склало 59,4%, тривалість паління коливалася від 3 до 45 років.
З дослідження виключалися хворі з клінічно значущою супутньою патологією, здатною привести до артефактної зміни клініко-інструментальних і лабораторних даних.