Розділ 2
Техніко-економічний аналіз процесу функціонування
ТК молочного заводу.
2.1. Аналіз функціонування підсистем ТК.
Аналізуючи виробничий комплекс (ВК) молокозаводу, можна стверджувати, що це
підприємство являє собою складну систему, що складається з ієрархічно зв’язаних
між собою підсистем чи елементів.
Загальними властивостями ТК молокозаводу є велика розмір-ність задачі
управління, що зумовлено великою розмірністю коор-динат стану, вихідних змінних
та управлінь. При оперативній оптимізації, тобто при управлінні в реальному
масштабі часу, виникає необхідність змінювати не лише матеріальні та
енерге-тичні потоки між підсистемами ТК, а й режими їх роботи. Для побудови
ієрархічних систем управління ТК найбільш важливими ознаками є: кількість
підсистем, для яких існують підзадачі оптимального управління з необхідними
ресурсами, тобто необхід-ність виділення із загальної кількості підсистем лише
тих, де оптимізація їх режимів має суттєве значення; кількість підсис-тем,
роботу яких необхідно оперативно координувати для підви-щення ефективності
функціонування ТК; трудомісткість і час ви-рішення задач оптимізації та
координації роботи підсистем.
При декомпозиції ТК на підсистеми виникає ієрархічна струк-тура як об’єктивно
існуючі глобальна мета системи та частинні цілі підсистем. ТК, з точки зору
загальної задачі управління підприємством, повўязані з локальними підзадачами
управління технологічними процесами та виробництвом, оперативним управ-лінням,
поточним і довгостроковим плануванням та адміністра-тивно-господарською
діяльністю, тому слід підкреслити наявність різних видів інтеграції:
функціональної, що забезпечує єдність та узгодженість виконання технологічних і
виробничо-госпо-дарських функцій; організаційної, що дає можливість
організу-вати необхідну взаємодію оперативно-технологічного персоналу на різних
рівнях управління; програмної, що в умовах інтегрованого виробництва сприяє
використанню узгодженого та взаємоповўязаного програмного забезпечення;
інформаційної, заснованої на комп-лексному підході щодо створення єдиної
інформаційної бази для забезпечення інформаційної взаємодії всіх компонентів у
системі управління; технічної, що полягає у створенні єдиної структури
«технологічний обўєкт — система управління» для підвищення ефек-тивності
функціонування цього автоматизованого комплексу [43].
Таким чином, існують обўєктивні передумови для створення та функціонування
інтегрованої системи управління ТК молокозаводу, функціональна структура якої
передбачає вирішення комплексу за-дач: автоматичне регулювання та
логіко-програмне управління на рівні технологічних процесів і агрегатів. Синтез
таких систем виконується лінійними методами: створення робасних, адаптивних
структур, використання математичних моделей у контурі управ-ління, оптимальна
оцінка параметрів. Для цього необхідне розши-рення лінійних методів;
використання методів лінійного та дина-мічного програмування,
багатокритеріальної оптимізації при опе-ративному управлінні виробництвом;
моделювання та оперативна ідентифікація складних обўєктів і систем для оцінки
їх стану, пошуку оптимальних режимів і прогнозування техніко-економічних
показників функціонування; всеситуаційне управління, починаючи з виконання
програми для операцій пуску, зупинки, переводу тех-нологічних агрегатів з
одного режиму на інший, закінчуючи ство-ренням підсистем з використанням
методів штучного інтелекту, експертних систем, алгоритмів координації роботи
підсистем.
Створення компўютерно-інтегрованих структур управління тех-нологічними
комплексами неперервного типу орієнтовано на покра-щення техніко-економічних
показників: збільшення випуску про-дукції на існуючому обладнанні при наявних
ресурсах; зменшення запасів сировини і матеріалів, простоїв виробництва;
підтримка оптимальних режимів роботи; координація роботи підсистем; прий-няття
рішень в умовах невизначеності. При цьому передбачається: посилення
взаємозвўязків між персоналом на різних рівнях вироб-ництва в рамках гнучких
мереж з динамічним обміном інформацією між користувачами на рівні підприємства
як складної соціально-технічної системи; охоплення системами управління як
техноло-гічних процесів і комплексів, так і інших взаємоповўязаних сфер —
складів, енерго- та водопостачання, підсистем технологічного та економічного
моніторингу тощо; інтенсифікація роботи автома-тизованих систем,
інтелектуалізація систем управління, створен-ня автоматизованих технологічних
комплексів; врахування еволю-ції компўютерно-інтегрованих систем, надання їм
властивостей відкритості та адаптації до вимірюваних умов роботи.
Здійснюючи функціонально-цільову декомпозицію, складний технологічний обўєкт
управління (ТОУ) розділимо на ряд більш простих локальних об’єктів (підсистем),
кожний з яких має меншу кількість управлінь і власний локальний критерій
якості, що адитивно входить у загальний критерій оптимальності. При цих умовах
задача оптимізації роботи всього ТОУ може бути декомпо-зована на ряд більш
простих задач оптимального управління ло-кальними об’єктами та задачу
координації. При використанні КІСУ з’являється можливість одночасного вирішення
задач управління локальними об’єктами та задачі координації. Така цільова
деком-позиція задачі управління ТОУ в даному випадку суттєво при-скорить процес
знаходження оптимальних управлінь і дозволить використовувати в КІСУ більш
прості та дешеві ЕОМ.
В сучасних умовах проблема прийняття рішень в області управління виробництвом
пов’язана не тільки з дослідженням і точним знанням стану організаційн
- Київ+380960830922