розділ 2.2).
Швидкість наростання інфекції в залежності від тривалості інкубаційного періоду C.lagenarium на різних за групами стійкості сортах кавунів визначали за формулою [142,143]:
1 x2 x1
r = -------- (loge -------- - loge --------),
t2 - t1 1 - x2 1 - x1
де t2, t1 - строки;
х1, х2 - розвиток хвороби.
Для підвищення імунологічної однорідності на стійкість сортів кавунів Восход та Таврійський на штучному інфекційному фоні проводили добір стійких рослин. При оцінці на стійкість використовували родини з найвищою стійкістю. З кожної родини оцінювали 9 насінин. Рослини з балом стійкості 0; 0,1; та 1 висаджували у відкритий грунт та інцухтували у фазі цвітіння.
Вивчення імунологічних властивостей вихідного матеріалу проводили за загальноприйнятими методами, які включали такі послідовні етапи: одержання гібридів від прямих та зворотних схрещувань, вивчення характеру успадкування стійкості в F1 [24,103]
При проведенні прямих та зворотних схрещувань у 1999 році було використано шість сортів (Славутич, Star Brain, Астраханський, Таврійський, Красень, Огоньок), з яких п'ять двостатеві. Тому для запобігання запилення спочатку проводили кастрацію квіток. Кастрацію здійснювали у вечірні часи за день до розкриття квіток. Спочатку обривали віночок, потім пінцетом вилучали тичинки. Одностатеві квітки не кастрували. Двостатеві кастровані квітки та одностатеві за день до їх розкриття ізолювали ватою. Ізольовані жіночі квітки відзначали спеціальними етикетками. Для запилення однієї жіночої квітки використовували 2-3 чоловічі. Запилення проводили рано вранці (о 6-10 годині), коли рильце більш сприйнятливе до пилку, що забезпечує краще запилення. Запилення проводили безпосередньо чоловічою квіткою. Запилену жіночу квітку знову ізолювали ватою. Потім на неї прикріпляли етикетку з назвою комбінації та дати схрещування.
Схрещування проводили за схемою: одну квітку інцухтували (для оцінки стійкості батьківської форми) на другій проводили перехресне запилення (для оцінки стійкості гібридного покоління в F1). Через 4-5 днів проводили першу перевірку, при якій відзначали наявність гібридних плодів. Якщо зав'язі не було, то схрещування повторювали. Плоди, які зав'язувались від вільного перехресного запилення або самозапилення, обривали.
Оцінку стійкості вихідних форм та гібридного насіння проводили на штучному інфекційному фоні у лабораторних умовах (2001 рік). Гібридне насіння (F0) висаджували у гончарні горщечки, по одній сім'ї з кожної комбінації. Насіння батьківських форм висаджували по 40 шт. кожного сорту.
Зараження рослин кавунів (гібридів F1) проводили у фазу 2-3 справжніх листків суспензією конідій найбільш розповсюдженої раси 1 за допомогою пульверизатора. Щільність суспензії доводили до концентрації 106 конідій в 1 мл. Контроль за концентрацією конідій здійснювали за допомогою камери Горяєва. Оцінку стійкості проводили за 6-ти бальною шкалою (див.підрозділ. 2.3). Після зараження на 40-50 годин за допомогою каркасів з поліетиленової плівки створювали вологу камеру. Оцінку стійкості проводили на 20 - 25 день після зараження.
2.3.1. Місце та умови проведення досліджень
Територія дослідного господарства (с. Великі Клини) розташована у придніпровській низовині на лівобережжі ріки Дніпро у межах другої надпойменої тераси. Основною породою, що утворює грунти, є лісоподібні суглинки, які мають легкий механічний склад: від супіщаного до песчанолегксуглинистого. У лісоподібних суглинках домінує піщана фракція, що складає 39,97 - 80,32%.
Поверхня грунту дослідного господарства порівняно однорідна та представлена засоленими супіщаними чорноземами. Характерною особливістю цих грунтів є значна міцність гумусного профілю за умов незначного вмісту гумусу. Міцність гумусного шару складає в середньому 77 см. Вміст гумусу в шарі грунту 1-20 см складає 1,1%, у шарі 30-40 см та 50-60 см - 1,0%. Ph сольове у шарі грунту товщиною 0-20 см - 6,6-6,3; у шарі грунту 30-40 см - 7,0.
Грунти мають невелику ємність поглинання: 5,63 - 6,08 мг/екв, яка у надорному шарі збільшується до 6,98-9,32 мг/екв. У складі основ, які поглинаються, переважає кальцій. Вміст натрію незначний, а магнію складає 15-17% від суми основ, які поглинаються.
Реакція грунтового розчину нейтральна, за профілем майже не змінюється. Помітна кількість карбонатів виявляється лише на глибині 130-150 см і складає 5,36-8,17%. Грунти не засолені, майже не мають структури, опесчанені, легко піддаються дії повітряної ерозії, мають високу водовіддачу, легко поглинають воду.
Зона характеризується помірно жарким, досить посушливим кліматом. За багаторічними даними, середньорічна температура повітря складає +9,9єС. Самий холодний місяць - січень (середньомісячна температура - -2,9єС), самий теплий - липень (середньомісячна температура - +22,8єС). Кількість опадів за рік у середньому складає 323 мм.рт.ст., при чому найбільша кількість припадає на червень та вересень і складає у середньому 37-41 мм.рт.ст. Найменша кількість опадів реєструється у лютому - 15 мм.рт.ст. Сума температур вище 10єС - 3300-3400єС, кількість опадів, що випали за цей період - 200-220 мм.рт.ст.
Середня тривалість безморозного періоду року складає 180-200 днів, а вегетаційного періоду - 225-230 днів. Останні заморозки весною спостерігаються до 17 квітня, а перші осінні настають починаючи з 24 жовтня.
На території господарства превалюють вітри східного та північно-східного напрямку. Сильні тривалі вітри спостерігаються у весняно-літній період. За даними Бехтерської метеорологічної станції, у середньому за рік спостерігається 22 дні із суховіями, які завдають великої шкоди сільському господарству. Зими малосніжні, з дуже частими потепліннями та дощами. Снігове покриття відсутнє або не глибоке. У січні та лютому глибина снігового покриву - 4-5 см, а в окремі роки досягає 8 см. Середня