РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови
Дослідження проводилися на дослідному полі Уманської державної аграрної академії, яке розміщене в Маньківському природно-сільськогосподарському районі Середньо-Дніпровсько-Бузького округу Лісостепової правобережної провінції України. Географічні координати дослідного поля за Гринвічем - 48°46? північної широти і 30°14? східної довготи. Висота над рівнем моря 245 м. Територія дослідного поля - вирівняне, підвищене плато вододілу рік із пологими (1-2°) схилами південно-східної й північно-західної експозиції. Глибина залягання підземних вод - 22-24 м.
За даними Уманської метеостанції середньорічна кількість опадів становить 540 мм. По окремих роках зафіксовані значні коливання цього показника від 812 мм до 312 мм. Нерівномірно розподіляються опади і протягом року. Здебільшого 70% річної кількості опадів випадає в теплий період (квітень-жовтень).
Кліматичний режим даного району є помірно-континентальним. Середня річна температура становить близько + 7,3°С. Мінімальна температура -34 - -38°С спостерігається в січні-лютому, максимальна - +36 - +39°С - у липні-серпні. Перші осінні заморозки наступають 10 жовтня з відхиленням в окремі роки від 5 вересня до 3 листопада. Весняні заморозки спостерігаються приблизно 20 квітня, із відхиленням у деякі роки від 5 квітня до 25 травня. Висота снігового покриву досягає в зимовий період 9-15 см, найбільша - 21 см. Постійний сніговий покрив, звичайно, з'являється в грудні, а в березні зникає. Сніговий покрив нестійкий, у зимовий період спостерігаються відлиги й випадання дощу. Це нерідко призводить до утворення льодової кірки, що завдає шкоди озимим культурам. Ґрунт повністю відтаює в кінці березня - на початку квітня, із відхиленням в окремі роки від 7 березня до 10 квітня. В літній період спостерігаються сильні грозові дощі та град, що звичайно пошкоджують листовий апарат більшості сільськогосподарських культур і сприяють виляганню рослин. Недобір суми активних температур в окремі роки позначається на дозріванні кукурудзи, сої та соняшника.
В роки проведення досліджень погодні умови були досить контрастними (табл. 2.1, 2.2). Так річна кількість опадів коливалась від 678 мм до 551 мм, а середня річна температура від 8,0 до 9,2°С. В 1998 році значна кількість опадів припала на весняно-літній період вегетації. Дощі в період збирання урожаю ранніх ярих культур призвели, в деяких випадках, до проростання зерна в колосках на пні. В 1999 році весняно-літній період вегетації сільськогосподарських культур виявився досить посушливим і спекотним, що сприяло зниженню їх урожайності. В 2000 році перша половина літа також була спекотною, а в кінці літа почали випадати дощі, що позитивно вплинуло на урожайність культур із розтягнутим періодом вегетації. Проте різка зміна погоди викликала інтенсивний розвиток церкоспорозу листя цукрових буряків, внаслідок чого значно зменшився листовий апарат, що призвело до зменшення нагромадження цукру в коренеплодах.
Ґрунт дослідного поля - чорнозем опідзолений важкосуглинковий на лесі. На період закладки досліду (1964 рік) ґрунт (шар 0-20 см) мав такі
Таблиця 2.1
Характеристика деяких елементів погоди за даними Уманської метеостанції (1998-2000 рр.)
РокиМісяціЗа рік1234567891011121234567891011121314Середньомісячна температура повітря, °С1998-0,10,00,811,414,219,520,018,414,28,0-2,4-6,88,01999-2,7-1,33,411,112,721,622,319,715,68,50,1-0,29,22000-4,1-0,11,912,414,817,719,220,112,58,55,30,89,0Середнє за 101 рік-5,6-4,7-0,37,214,417,919,218,513,67,71,9-2,37,3Відносна вологість повітря, %199878757564677375707278767373199986777167626166676875808372200082777467566374687973908774Середнє за 101 рік86858268646667687380878876
Продовження таблиці 2.1
1234567891011121314 Кількість опадів, мм199823,813,363,436,446,788,8106,074,435,991,180,412,0669,0199940,039,546,370,328,728,948,632,333,536,183,664,2551,0200040,333,249,136,937,492,6112,157,8134,13,063,517,7678,2Середнє за 105 років32,730,830,740,852,775,468,757,440,336,736,037,4540
показники: вуглецю органічної речовини 1,90-1,92% від маси ґрунту, легкогідролізованого азоту (за методом Тюріна - Кононової) - 48 мг/кг ґрунту, рухомих фосфатів (за методом Труога) - 150, рухомого калію (за методом Бровкіної) - 90 мг/кг ґрунту, рНКСІ - 6,1 - 6,3; гідролітична кислотність - 2,5 смоль/кг, насиченість ґрунту основами - 28,8 смоль/кг ґрунту. Глибина скипання карбонатів 115-120 см.
Отже, властивості ґрунту й рельєф дослідного поля за своїми особливостями відповідають ґрунтовим різновидам помірно-континентальної східноєвропейської фації, в межах якої можуть бути розповсюджені отримані в дослідах результати.
2.2. Методика досліджень
Вплив різних систем удобрення й норм добрив на родючість чорнозему опідзоленого та урожайність культур польової сівозміни зерно-бурякового типу вивчався в стаціонарному досліді кафедри агрохімії й ґрунтознавства Уманської державної аграрної академії.
Сівозміна має десять полів. Площа посівної ділянки - 170м2, облікової -100 м2. Повторність у досліді - триразова, із систематичним розміщенням ділянок, при одночасному освоєнні всіх полів сівозміни. У досліді одночасно застосовувалась органічна, мінеральна і органо-мінеральна системи удобрення за трьох рівнів насиченості добрив у сівозміні та є контроль, де добрива взагалі не вносяться. Після першої, другої та третьої ротацій сівозміни вносились часткові зміни до схеми досліду з метою підвищення інформативності досліду без істотної зміни суті варіантів (табл. 2.2). Дещо змінювався і видовий склад культур сівозміни. Так у першій і другій ротації п