РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Принцип підбору тварин і схема постановки досліджень.
Експериментальна частина роботи виконувалася у ТзОВ "Добробут" на свинофермі села Кожичі Яворівського району Львівської області. Дослідження проводились на поросятах великої білої породи (в кількості 50 голів), полтавської м'ясної породи (в кількості 36 голів) та створюваного карпатського м'ясного типу (в кількості 19 голів). Загальна кількість піддослідних тварин становить 105 голів.
При виконанні даної роботи застосовувалися відпрацьовані методи дослідження, які дозволяли достовірно вивчити морфофункціональні особливості будови серцево-судинної системи свиней та регулюючий вплив домінуючого відділу АНС. Дослід проводився за такою схемою:
1) Відбір тварин зразу після народження з врахуванням загального стану здоров'я, поведінкових реакцій і зовнішнього вигляду тварин; та формування з них дослідних груп за принципом аналогів.
2) Проведення електрокардіографічного дослідження поросят у такі вікові періоди: 5 діб, 15 діб, 1, 2, 3, 4 і 5 місяців та опрацювання отриманих результатів методом варіаційної пульсометрії.
3) Визначення типу автономної регуляції серцевого ритму у кожної піддослідної тварини.
4) Вивчення у ці ж вікові періоди динаміки живої маси, середньодобових приростів поросят та ряду промірів тіла: пряма довжина тулуба, висота в холці, обхват грудей за лопатками, глибина грудей.
5) Гістологічне дослідження артеріол і дрібних артерій шкіри вуха.
6) Проведення морфометричного і вагового дослідження сердець отриманих при забої піддослідних тварин.
7) Встановлення кореляційних зв'язків між досліджуваними показниками.
Кількість проведених досліджень вцілому і по кожній породі зокрема представлена у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Об'єм досліджень
Види дослідженьГрупи тваринВелика
білаПолтавська
м'яснаКаМ - ІВсьогоК-ть тваринК-ть дослідженьК-ть тваринК-ть дослідженьК-ть тваринК-ть дослідженьК-ть тваринК-ть дослідженьМорфометрія серця5022362119-10543Морфометрія судин505036361919105105Варіаційна пульсометрія503503625219133105735Ріст і розвиток тварин503503625219133105735Разом5077236561192851051618
При виконанні експериментальної частини роботи ми спочатку адаптували тварин до методів фіксації та дослідження, щоб умови проведення експерименту не викликали у поросят стресових реакцій.
2.2. Методика морфометричного і вагового дослідження серця свиней.
Для проведення цього дослідження серце відділяли від осердя, відсікали великі судини: аорту і стовбур легеневих артерій на відстані 2-3 см від початку судин, а порожнисті вени - в 5 мм від передсердь. Серце промивали від згустків крові і визначали його абсолютну масу. Далі відділяли епікардіальний жир і з'ясовували чисту масу серця і масу епікардіального жиру.
Після цього вимірювали основні лінійні показники серця на рівні горизонтальної площини, що проходить через середину верхньої 1/3 висоти шлуночків [13]. На цьому рівні визначали ширину (ліво-правосторонню), товщину (передньо-задню) та окружність серця. Висоту (довжину) серця вимірювали від дорсального краю лівого серцевого вушка до верхівки серця.
Для подальшого дослідження проводили розтин порожнин серця та роздільне зважування його відділів за методом W. Muller (1883) в модифікації Г.І.Ільїна [34]. При цьому, спочатку передсердя відділяли від шлуночків по вінцевій борозні (рис.2.1 А). Розтин порожнин шлуночків здійснювали в 4 етапи (рис.2.1 Б-Д).
А Б В
Г Д
Рис. 2.1 Схема проведення розтину порожнин серця:
А - лінія відділення передсердь від шлуночків;
Б-В - лінія відділення бічної стінки правого шлуночка;
Г-Д - лінія відділення бічної стінки лівого шлуночка.
Перший етап (рис.2.1 Б): серце розміщали верхівкою від себе і задньою поверхнею вверх. Нижню браншу ножиць вставляли в порожнину правого шлуночка, а верхню браншу направляли вздовж задньої поздовжньої борозни. Розріз стінки шлуночка проводили в напрямку верхівки ближче до перегородки шлуночків. Дійшовши до верхівки серце перевертали верхівкою до себе і передньою поверхнею догори.
Другий етап (рис.2.1 В): полягав в продовженні попереднього розрізу. Для цього нижню браншу ножиць далі вводили в порожнину правого шлуночка, а верхня лягала вздовж передньої поздовжньої борозни. Стінку шлуночка розрізали ближче до перегородки в напрямку до основи серця. Завдяки розрізу стінка правого шлуночка повністю відділялася від перегородки.
Третій етап (рис.2.1 Г): серце клали лівим шлуночком догори верхівкою від себе. Нижню браншу ножиць вводили в порожнину лівого шлуночка, а верхню направляли вздовж передньої поздовжньої борозни. Стінку шлуночка розрізали ближче до перегородки в напрямку до верхівки серця. Дійшовши до верхівки серце розвертали верхівкою до себе.
Четвертий етап (рис.2.1 Д): продовжували попередній розріз. Нижню браншу ножиць вводили в порожнину лівого шлуночка, а верхня бранша лягала по задній поздовжній борозні. Розріз проводили по стінці шлуночка до основи серця. Внаслідок цього стінка лівого шлуночка також повністю відсікалася від перегородки.
В результаті проведених розтинів були отримані окремі структурні частини серця: обидва передсердя з перегородкою, стінка лівого шлуночка, стінка правого шлуночка і перегородка шлуночків.
Після цього визначали лінійні показники окремих анатомічних структур шлуночків. Товщину їх стінок визначали на рівні горизонтальної площини. Безпосередньо в порожнині шлуночків вимірювали довжину приносних і виносних трактів, тобто шляхів току крові. Приносний тракт - це відстань від атріовентрикулярних отворів до дна (верхівки) шлуночків. А виносний тракт - це відстань від верхівки шлуночків до устя аорти і стовбуру легеневих артерій (рис. 2.2).
Також досліджували клапанний апарат атріо