РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА УМОВ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматичні особливості зони проведення досліджень
Дисертаційну роботу виконували на протязі 1997-2000 рр. в Дослідному господарстві "Дніпро" та на Синельниківській селекційно-дослідній станції Інституту зернового господарства УААН.
Дослідне господарство "Дніпро" розташоване на плато Правобережжя річки Дніпро з абсолютною позначкою 130-140 м над рівнем моря в центральній частині північної підзони Степу України. Особливості клімату і грунтів цього району детально висвітлені в "Агрокліматичному довіднику по Дніпропетровській області" [94], працях Ю.Е. Кізякова і співавторів [4, 5].
В грунтовому покриві Дослідного господарства "Дніпро" превалюють чорноземи звичайні малогумусні повнопрофільні (близько 70%) і слабоеродовані (близько 25%). На цих грунтах розташована головна частина дослідів і виробничих посівів.
Загальна потужність гумусових горизонтів повнопрофільних чорноземів Дослідного господарства складає 75-80 см, в тому числі гумусово-акумулятивного горизонту Н - 38-40 см. Валовий вміст гумусу в орному шарі (0-30 см) знаходиться в межах 3,5-4%, азоту - 0,18-0,2 і фосфору - 15-16 т/га. В орному шарі сконцентровано 42% загальних запасів гумусу і 35% азоту, в півметровому шарі - відповідно 65 і 60%. Розподіл фосфатів по грунтовому профілю рівномірний. Забезпеченість рухомим фосфором підвищена (100-150 мг/кг Р2О5 за Чіріковим), обмінного калію (К2О) в орному шарі знаходиться 200-300 мг/кг. У складі поглинених катіонів переважає кальцій і магній, причому в гумусовому і перехідному горизонтах на частку кальцію припадає 82-92% від їх суми. Висока насиченість поглинаючого комплексу грунтів кальцієм забезпечує нейтральну реакцію грунтового розчину (рН водної суспензії - 6,8-7,3), а також оптимальні для пшениці агротехнічні умови.
Механічний склад чорнозему - середньосуглинковий з вмістом фізичної глини 40% та мулистих частинок до 25%. Найменша вологоємкість (НВ) орного шару 0-30 см складає 26,5%, вологість розриву капілярного зв'язку (ВРК) - 16,7%, грунтова вологість стійкого в'янення рослин (ВСВ) - 10,1% і максимальна гігроскопічність (МГ) - 8,1%.
Грунтоутворююча порода - карбонатний лес, потужність якого сягає 12-20 м. Грунтові води залягають на глибині 8-12 м, тому зволоження грунту тут здійснюється тільки за рахунок атмосферних опадів, головним чином, холодного періоду року (листопад - березень).
Клімат території помірно континентальний з недостатнім і нестійким зволоженням, а також суттєвими коливаннями погодних умов по роках. Середньорічна температура повітря - 8,3 °С, з відхиленням в окремі роки від 6,3 до 10,3 °С. Сума температур +10°С складає 2900-3200 °, а тривалість цього періоду - 160-180 днів. Найбільш теплий місяць - липень, холодний - січень. Середньорічна кількість атмосферних опадів складає 517 мм, змінюючись від 337 до 767 мм. Головна їх частина (68% річної суми) випадає протягом теплого періоду (квітень - жовтень) і в значній мірі витрачається на випаровування, а також на стік внаслідок превалювання опадів у вигляді злив при хвилястому рельєфі місцевості. Це обумовлює дефіцит вологозабезпечення рослин. Опади на протязі вегетації озимої пшениці розподіляються нерівномірно і не завжди випадають у періоди максимальної потреби рослин у волозі. Ефективність літніх опадів, за даними І.Є. Бучинського [46], не перевищує 20-25%.
Протягом осіннього періоду вегетації озимої пшениці, яка закінчується, як правило, у першій декаді листопада, опадів випадає в середньому 80-100 мм з коливанням по роках від 8,7 (1967 р.) до 171,1 мм (1972 р.). Середня дата початку приморозків - 5 жовтня, але в окремі роки перші приморозки відзначались 14 вересня.
Зима характеризується недостатньою потужністю снігового покриву і нерідко його відсутністю на протязі тривалого часу, частими і тривалими відлигами. В окремі роки мінімальна температура повітря знижується до -35°С. Середня глибина проморожування грунту взимку складає 57 см, найбільша - 117, найменша - 29 см.
Відновлення весняної вегетації настає в середньому в першій декаді квітня і нерідко супроводжується швидким наростанням температур і висиханням грунту. Літо жарке малохмарне настає в середині травня. В цей час для району досліджень характерні часті суховії, які переходять в пилові бурі.
Синельниківська селекційно-дослідна станція ІЗГ УААН розташована у Синельниківському районі Дніпропетровської області, що займає лівобережне придніпровське плато і відноситься до центральної частини Степу України [68].
Грунт, на якому закладались досліди, представлений середньопотужним малогумусним чорноземом звичайним. Вміст гумусу в орному шарі становить 4,2-4,7%. Механічний склад грунту - важкосуглинковий.
Грунтова вологість стійкого в'янення (ВСВ) в орному шарі становить 12,5%, польова вологоємкість (ПВ) - 25-32% [152].
Грунтоутворююча порода - лес. Грунтові води залягають переважно на глибині 7-8 м, тому зволоження грунту також здійснюється тільки за рахунок атмосферних опадів.
Клімат району характеризується континентальністю, тобто з жарким літом та відносно холодною зимою. В літні місяці також переважає випаровування над випадінням опадів. За рік випадає 423 мм. Вологі роки чергуються з сильно посушливими.
Теплий період року з температурою повітря вище +10 °С - 166 діб. Сума активних температур за цей період складає 2880 °. Безморозний період триває 150-185 діб. Весною приморозки припиняються завжди у третій декаді квітня, а восени починаються у першій декаді жовтня.
Оскільки ріст і продуктивність озимої пшениці в значному ступені залежить від певних умов погоди на протязі вегетаційного періоду, нижче приводиться опис основних метеорологічних умов в роки проведення досліджень.
2.2. Гідротермічні умови в роки досліджень
1997 - 1998 рр.
Вегетаційний період 1997-1998 рр. в цілому був сприятливим для озимої пшениці. Літні опади (