РОЗДІЛ 2
РЕАЛІЗАЦІЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО КОМПОНЕНТА
ЗМІСТУ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В СУЧАСНІЙ ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ
2.1. Європейська стратегія у галузі навчання іноземних мов
Об'єднання Європи та поглиблення міжнародного економічного і культурного співробітництва визначають чинники формування сучасної мовної стратегії на Європейському континенті, які можна розподілити на дві групи.
До першої відносяться суто економічні чинники, що базуються на спільних ринках праці, які, у свою чергу гостро обумовлюють необхідність підготовки фахівців, що володіють іноземними мовами тощо [38; 154; 183].
Так, однією із характерних рис сучасного європейського ділового та повсякденного життя є вимога іншомовної компетенції хоча б однієї із основних європейських мов міжнаціонального спілкування, до яких відносять англійську, німецьку, французьку та італійську мови. Кадрові співбесіди з кандидатами на робочі місця в компаніях, що діють на міжнародному ринку ведуться частково, а досить часто і повністю іноземною мовою. Таблиця 2.1 демонструє вимоги до володіння іноземними мовами кандидатів на робочі місця в чотирьох розвинених європейських країнах.
Як видно з таблиці, найбільшим попитом у Великобританії користуються спеціалісти, що володіють французькою мовою (15%), менше німецькою та іспанською (7% та 5%), а у Франції, Італії та Іспанії шанс одержати високосплачувану роботу за спеціальністю значно зростає за умови володіння англійською мовою (відповідно 71%, 69% та 60%). Досить велика потреба в робітниках, що володіють французькою мовою в Іспанії (21%), менше німецькою (7%). Отже, найбільшим попитом в даних країнах користується англійська мова, однаково висока потреба у володінні французькою та німецькою мовами, менше іспанською.
Таблиця 2.1
Вимоги до володіння іноземними мовами кандидатів на робочі місця в розвинених європейських країнах
КраїнаПопит іноземної мови (%)Великобританіяфранцузька
15%німецька
7%іспанська
5%Франціяанглійська
71%німецька
11%іспанська
5%Іспаніяанглійська
60%французька
21%німецька
7%Італіяанглійська
69%французька
9%німецька
6% [244, 305-307].
У країнах Центральної Європи, які розвиваються ( табл. 2.2), потреби в спеціалістах, що володіють англійською мовою майже рівні з німецькомовними, а вимоги до володіння французькою зустрічаються значно рідше.
Таблиця 2.2
Вимоги до володіння іноземними мовами кандидатів на робочі місця в європейських країнах, які розвиваються
КраїнаПопит іноземної мови (%)Угорщинанімецька
40%англійська
37%французька
3%Польщанімецька
26%англійська
46%французька
7% [244, 308 - 312].
Друга група чинників є суто суспільно-культурною: у ситуації тісного взаємозв'язку європейських культур потреба у взаємозбагаченні між народами та мирному співіснуванні на засадах толерантності та взаємоповаги є необхідною умовою процвітання європейської спільноти.
Кількість мов на європейському континенті є вражаючою: тут налічується близько 225 європейських та більше сотні не європейських мов [94]. Як свідчать результати анкетування, що проводилося серед громадян країн Європейського Союзу німецька мова є рідною для 24 відсотків населення, це найвищий показник. Італійською та англійською говорять по 17 відсотків населення. Це основні мови громадян Європейського Союзу. На запитання про другу мову було одержано такі відповіді: англійською володіють 25 відсотків населення, німецькою -7 відсотків, французькою -13 [209; 267].
Беручи до уваги реалії, що склалися у Європі, європейська мовна стратегія, в першу чергу, має спрямовуватись на:
* захист та розвиток багатої спадщини мовного та культурного розмаїття, як джерело взаємозбагачення;
* сприяння спілкуванню, взаєморозумінню та співробітництву між населенням різних країн;
* повагу національної, особистої та релігійної самобутності населення європейських країн;
* сприяння демократизації процесу вивчення та викладання іноземних мов шляхом підвищення мотивації вивчення мов, орієнтації на потреби вивчаючих мову та їх особистісні характеристики;
* надання всебічної допомоги в галузі вивчення та викладання мов шляхом міжнародного співробітництва між країнами-членами Ради Європи[270,5].
З метою розв'язання численних проблем, що виникають у звязку з інтеграційними процесами, багатомовністю та різноманітністю культур на європейському континенті дві найвпливовіші міждержавні організації - Рада Європи (РЄ) та Європейський Союз (ЄС) консолідують свої зусилля у виробленні та розвитку мовної стратегії у Європі [179; 184; 219].
Зокрема, ще у 1995р. Європейська Комісія (виконавчий орган Європейського Союзу) прийняла документ "Біла Книга. Навчання та вивчення: назустріч суспільству, що вчиться", у якому закликається до створення умов для оволодіння кожним громадянином Європейського Союзу принаймні трьома європейськими мовами (рідною та двома іноземними). З цією метою у 1995 р. розпочалась реалізація європейської освітньої програми СОКРАТ(у рамках якої опрацьовувались такі напрями навчання [188;209;93]:
* ЛІНГВА - навчання та вивчення мов:
- проекти, семінари та публікації для підвищення мотивації громадян щодо вивчення іноземних мов, розширення можливостей для навчання;
- міжнародні проекти з метою розробки нових технологій мовного навчання та тестування і популяризація найефективніших методик.
* КОМЕНІУС: шкільна освіта:
- шкільні обміни;
- гранти для стажування вчителів в країні, мову якої вони викладають, чи будуть викладати у майбутньому;
- міжнародні проекти по розробці дидактичних матеріалів та курсів для учнів і вчителів.
* ЕРАЗМУС: вища освіта:
- надання студентам можливості для стажування (від 3 до 12 місяців) у вищому навчальному закладі за кордоном;
- створення умов для вивчення іноземної мови студентом вдома.
* ГРЮНДТВІГ: освіта дорослих.
Для заохочення дорослого населення вивчати іноземні мови активно використовуються міжнаціональні проекти, комп'ютерні мережі та грантове фінансув