РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Клінічна характеристика хворих
Робота виконана на базі Науково-дослідного інституту фітотерапії Ужгородського національного університету, на кафедрі пропедевтики внутрішніх хвороб медичного факультету Ужгородського національного університету.
Під спостереженням знаходилося 284 хворих на хронічний некам'яний холецистит з супутніми дискінезіями жовчовивідних шляхів, які лікувалися в Обласному клінічному гастроентерологічному диспансері, м. Ужгород, віком від 21 до 65 років (середній вік 45,5(0,9 років). З них було чоловіків 83 (29,2%), жінок 201 (70,8%), що становить приблизно дві третини усіх досліджених пацієнтів і віддзеркалює статеві особливості поширення вказаної нозології.
В дослідження були включені хворі на ХНХ у фазі ремісії або стихаючого загострення, у яких виявлені різні типи дискінетичних порушень жовчовидільної системи.
Діагноз ХНХ з вторинними біліарними дискінезіями визначався на підставі традиційних клініко-лабораторних, біохімічних та ультрасонографічних досліджень, в окремих випадках проводилась пероральна холецистографія. Критерії включення пацієнтів у дослідження: 1) наявність провідних клінічних ознак (біль у правому підребер'ї, гіркий присмак та сухість у роті, "гіркі" відрижки, здуття живота, розлади стільця); 2) дані фізикального обстеження (позитивні симптоми Василенко, Кера, Мерфі, Ортнера); 3) дані ультрасонографії (потовщення стінки жовчного міхура > 4 мм, його подвійні контури, збільшення розмірів жовчного міхура тощо); 4) результати БФДЗ (у залежності від швидкості, часу і об'єму виділеної жовчі визначались різні типи моторно-евакуаторних розладів жовчовивідної системи); 5) мікроскопічне, біохімічне та бактеріологічне (при потребі) дослідження жовчі. Відсутність порушень загального стану, нормальні показники лейкоцитарної формули крові, ШОЕ, відсутність у жовчі при її мікроскопії великої кількості лейкоцитів, лейкоцитоїдів, злущеного епітелію та слизу дозволяли виключити наявність загострення запального процесу і тим самим підтвердити той факт, що клінічні симптоми були зумовлені саме наявністю дискінетичних розладів, а не загостренням ХНХ.
Розподіл хворих за віком ілюструє таблиця 2.1.
Таблиця 2.1
Віковий розподіл хворих на ХНХ з вторинними ДЖВШ
Вік (років)20-3031-4041-5051-60> 60
ВсьогоКількість хворих47
103694619284Процентне відношення, %16,536,324,316,26,7100,0
Ми бачимо, що переважали хворі молодого віку від 20 до 50 років (77,13%), з яких приблизно 1/3 складали хворі найбільш працездатного віку від 31 до 40 років, що свідчить про значну соціальну важливість хвороби у зв'язку з можливими економічними втратами внаслідок тимчасової непрацездатності.
Розподіл хворих за тривалістю захворювання представлений у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих на ХНХ з вторинними ДЖВШ за тривалістю захворювання
Тривалість захворювання До 3
роківВід 3 до 10 роківБільше 10 роківВсьогоКількість хворих
8512871284Процентне відношення, %29,945,125,0100,0
Як видно з представленої таблиці 2.2, більшу частину хворих становили особи з тривалим (від 3 до 10 років і більше 10 років) перебігом хвороби (45,1% і 25,0%, відповідно), що забезпечило можливість вивчення особливостей патології жовчовивідних шляхів на фоні добре розвиненої та сформованої клінічної картини у сукупності з різного роду ускладненнями основного захворювання та супутньою патологією. Загалом, тривалість хвороби коливалася від шести місяців до 31 року, в середньому - 9,88±0,62 роки, хоч встановити чітко момент початку важко. 24 хворих (8,5%) пов'язують перші клінічні прояви захворювання з перенесеним вірусним гепатитом, 46 жінок (16,2%) - з вагітністю та пологами, інші хворі вказують на поступовий розвиток хвороби на фоні нераціонального харчування, нервових стресів, тощо.
Клінічне обстеження включало ретельне вивчення скарг хворих, особливостей больового, диспептичного і астеновегетативного синдромів, що проводилось за стандартизованою схемою дослідження хворого, розробленою на кафедрі пропедевтики внутрішніх хвороб і факультетської терапії медичного факультету Ужгородського державного університету, об'єктивного дослідження органів черевної порожнини.
Результати вивчення клінічних ознак захворювання відображені в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Основні клінічні симптоми у хворих на ХНХ при різних типах ДЖВШ
СимптомиКількість хворих
(абс.)Процентне відношення
%Болі:
- у правому підребер'ї
- в епігастрії
- ниючі
- нападоподібні
- інтенсивні
- неінтенсивні
- зразу після їжі
- поява через 1-2 год після їжі
- наявність іррадіації
224
48
157
114
73
199
141
131
150
78,9
16,9
55,3
40,1
25,7
70,1
49,6
46,1
52,8
Продовження таблиці 2.3.Диспептичний синдром
("біліарна диспепсія"):
- гіркий присмак у роті
- "гірка" відрижка
- нудота
- блювання
- сухість у роті
Кишкові розлади
(дискінезія та диспепсія):
- закрепи
- проноси
- метеоризм
250
205
198
103
221
164
96
191
88,0
72,2
69,7
36,3
77,8
57,7
33,8
67,3Пальпаторні і перкуторні симптоми:
- Кера
- Василенко
- Грекова-Ортнера
- Мюссі-Георгієвського
- збільшений жовчний міхур
242
179
91
35
110
85,2
63,0
32,0
12,3
38,7
Клінічна картина вирізнялась високою частотою як больового, так і диспептичного синдрому у хворих. Біля половини пацієнтів відмічали наявність болів ниючого та нападоподібного характеру в правому підребер'ї, переважно не- інтенсивних, які виникали або безпосередньо після вживання їжі, або через 1-2 години після їжі, з наявністю у 52,2% хворих характерної іррадіації у праву половину грудної клітини, які припинялися самостійно, або після застосування спазмолітичних засобів. Хворі виявляють найбільш чіткий зв'язок нападів болю з сильними негативними емоціями, значно рідше - з важким фізичним навантаженням. У 69,7% хворих болі супроводжувались нудотою, у 1/3 пацієнтів виник