Розділ 2
Матеріали та методи дослідження
2.1. Загальна характеристика дослідження
Згідно окреслених у сучасній літературі приорітетних напрямків наукового
пошуку, поставленої мети та завдань роботи побудовано методологію дослідження
(рис. 2.1), яка полягала у поетапному розв'язанні невирішених або з'ясованих
лише частково питань профілактики ВІЛ-інфікування хірурґів.
Клінічний матеріал дисертації склали 620 пацієнтів, які впродовж 1997-2001
років лікувалися з приводу гострої хірурґічної патології у клініці загальної
хірурґії ЛДМУ ім. Данила Галицького (клінічна база – 2-ий хірурґічний відділ
КМКЛШМД м. Львова).
Загалом, дослідження зводилося до розв'язання двох принципових питань:
– визначення ризику ВІЛ-інфікування хірурґів та його інтраопераційних чинників;
– усунення факторів, які формують ризик, а відтак – профілактування зараження
хірурґів збудником СНІДу.
Підпорядковуючи план дослідження вирішенню окреслених завдань, клінічний
матеріал розподілено на дві дослідні групи.
Перша група стала основою для перших трьох етапів дослідження, які мали за мету
з'ясування реального ризику в умовах клініки і реляційних до нього обставин. До
цієї групи увійшли 400 хворих, які лікувалися у клініці загальної хірурґії
впродовж 1997-1998 років.
Друга група сформована як основна дослідна група для розпрацювання та апробації
власних методик профілактики ВІЛ-інфікування. Сюди увійшли 220 пацієнтів, що
лікувалися у клініці впродовж 1997-2001 років і згідно критеріїв ВООЗ належали
до однієї з категорій ризику щодо ВІЛ-інфекції.
перша група дослідження
пацієнтів – 400
операцій – 400
І етап
Дослідження явних експозицій (макро-ПХР)
400 операцій
ІІ етап
Дослідження непомічених експозицій (мікро-ПХР)
100 операцій
ІІІ етап
Розрахунок ризику інтраопераційного інфікування хірурґа
Друга (основна) група дослідження
пацієнтів – 220
операцій – 250
1 серія
Клінічні особливості пацієнтів категорії ризику
220 пацієнтів
250 операцій
2 серія
Частота та обставини інтраопераційної експозиції у хворих категорії ризику
90 пацієнтів
100 операцій
3 серія
Виявлення ризиковних маніпуляцій, відпрацювання альтернативних маневрів
100 пацієнтів
150 операцій
4 серія
Апробація безпечних методик оперування
85 пацієнтів
100 операцій
Рис. 2.1. Графічна модель методології дослідження (пояснення в тексті)
Перша (І) група дослідження сформована з пацієнтів, госпіталізованих в клініку
загальної хірурґії з приводу гострої та планової хірурґічної патології з
1.01.1997 р. по 31.12.1998 р. Прицільним об'єктом дослідження у цих хворих
стали 400 оперативних втручань, під час яких визначали чинники експозиції
хірурґів до біолоґічних середовищ (БС) пацієнта та ризик ВІЛ-інфікування.
Група формувалася шляхом вибіркового проспективного залучення хворих, що
відповідали наступним критеріям:
– госпіталізований пацієнт підлягав оперативному лікуванню;
– хірурґічне втручання виконувалося виключно працівниками клініки загальної
хірурґії;
– об'єм операції не виходив за прийняті у клініці межі;
– хворий не відповідав параметрам залучення до другої дослідної групи.
Відсутність перелічених ознак, виконання симультанних операцій або зумисне
пошкодження хірурґічних рукавичок служили критерієм вилучення пацієнта з
дослідження.
Перший етап дослідження полягав у з'ясуванні частоти та обставин зауважуваних
випадків інтраопераційної експозиції до БС пацієнта. Зокрема, досліджували
випадки макро-ПХР і травмування рук хірурґа гострим хірурґічним знаряддям. При
цьому визначали наступні параметри ПХР:
– частоту;
– локалізацію;
– механізм;
– обставини;
– залежність від етапу, тривалості або ургентності операції;
– серолоґічні характеристики оперованих;
– вжиті післяекспозиційні заходи.
Другий етап дослідження проводили задля з'ясування реальної частоти ПХР, тобто
виявлення т.зв. "прихованих" (окультних) випадків інтраопераційного контакту з
БС, зокрема, виявлення мікро-ПХР.
При цьому з'ясовували наступні параметри мікро-ПХР:
– частоту;
– точну локалізацію (топографію ПХР);
– вплив характеристик оперативного втручання;
– ефект психологічної налаштованості хірурґа (напр., попередження оперуючого
хірурґа про те, що дана операція вибрана для післяопераційного тестування).
Матеріал другого етапу склали 100 операцій, вибраних методом "сліпого конверту"
серед втручань, виконаних у пацієнтів І-ої групи. Обов'язковим критерієм добору
вважали відсутність інтраопераційно виявлених випадків макро-ПХР.
Третій етап дослідження передбачав узагальнення отриманих даних, а саме,
визначення загальної частоти ПХР і розрахунок ймовірності експозиції та
ВІЛ-інфікування хірурґа.
Аналіз домінуючих обставин і механізмів ПХР, виявлених під час 1-го і 2-го
етапів виконання роботи, побудова картодіаґрами вразливості рук оператора,
розрахований для працівників клініки ризик ВІЛ-інфікування сформували необхідні
передумови для подальших клінічних досліджень та розпрацювання методів
профілактики інтраопераційного зараження хірурґів.
Друга (ІІ) група дослідження була сформована як основна клінічна група задля
розпрацювання та апробації способів інтраопераційного захисту хірурґів. Її
сформували із 220 хворих, які в період з 1.01.1997 р. до 31.12.2001 р. були
госпіталізовані в клініку загальної хірурґії для лікування гострої хірурґічної
патолоґії.
Пацієнтів залучали за одним з перелічених критеріїв:
– наявність підтвердженої ВІЛ-інфекції;
– підозра на ВІЛ-інфекцію/СНІД за даними анамнезу та клінічними ознаками;
– ін'єкційна наркоманія;
– факт проживання хворого в ендемічній зоні СНІДу;
– приналежність до іншої категорії підвищеного ризику щодо ВІЛ-інфекції (за
рекомендаціями ВООЗ
- Київ+380960830922