РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБСЯГ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
У відповідності з метою та задачами дослідження проводились у
Військово-медичному центрі ВПС України та в медичних службах авіаційних та
авіаційно-технічних частин (АТЧ). Програмно цільова структура та обсяги
проведення досліджень визначалися поставленою метою та колом вирішуваних
задач.
Досягнення мети дослідження вимагало підготовки спеціальної комплексної
програми, яка була реалізована за п’ять етапів (рис. 2.1). Програмою
дослідження передбачено обґрунтування та вирішення п’яти завдань. У роботі
використано комплекс сучасних методів дослідження, що знайшли широке
застосування в науці і практиці.
На першому етапі роботи вивчали стан здоров’я ЛС ВПС України. Інформаційна база
дослідження сформована за матеріалами відомчої статистичної звітності щодо
діяльності медичних підрозділів військових частин: ф.1/мед. “Донесення по
медичній службі”; ф.3/мед. “Медичний звіт за рік”; ф.7/мед. “Стан здоров’я
льотного складу ВПС”. Крім того, матеріалами дослідження слугували: матеріали
поточної діяльності медичних підрозділів; статистичні дані про діяльність
медичних підрозділів; періодичні звіти про перевірки медичних підрозділів.
Другим етапом дослідження було вивчення факторів ризику, які впливають на стан
здоров’я, за двома головними напрямками: соціологічним та аналізу результатів
вимірювань факторів професійної діяльності ЛС. Паралельно з цим вивчались:
якості професійної діяльності, яка оцінювалась за даними медичних льотних
характеристик, експертних оцінок інструкторів та льотних книжок; оцінки
функціонального стану, яка проводилась на основі комплексного дослідження
наступних показників:
Рис.2.1 Програма та методичне забезпечення наукового дослідження.
психофізіологічних (САН тест), статичний тремор), вегетативного забезпечення
(ЧСС за 1 хв в спокої, ЧД за 1 хв в спокої, АТ (систолічний, діастолічний,
пульсовий) та регуляторних проб (ортопроба, проба Руф’є-Діксона) та рівня
фізичного стану.
На третьому етапі дослідження проводилось вивчення та аналіз медичного
забезпечення ЛС ВПС України.
Четвертий етап роботи включав удосконалення системи медичного забезпечення ЛС
та комплексу лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зменшення
захворюваності ЛС ВПС України.
Заключним, п’ятим, етапом була оцінка ефективності впровадження удосконаленої
системи медичного забезпечення ЛС та комплексу лікувально-профілактичних
заходів, спрямованих на зменшення захворюваності ЛС ВПС України й практичне
опрацювання відповідних методичних рекомендацій.
Під час виконання п’яти завдань проаналізовані дані обстежень 2652 осіб з числа
ЛС, а саме: 1485 льотчиків, 745 штурманів та 422 осіб контрольної групи
(додаток А).
При вивченні стану здоров’я льотного складу ВПС України в період з 1992 по 2000
рр. за даними поглиблених медичних оглядів ЛС та за річними звітами роботи ЛЛК
було проведено розподіл ЛС по групах здоров’я (І та ІІ групи). У зв’язку з
високими вимогами до стану здоров’я ЛС рішенням ЛЛК до льотної діяльності
допускаються лише ці групи. В разі встановлення у особи ЛС діагнозу, який
передбачає її віднесення до ІІІ групи здоров’я, рішенням ЛЛК вона визнається
непридатною до льотної роботи (дискваліфікується з льотної роботи за медичними
показаннями).
Основні методики дослідження професійної діяльності та функціонального стану,
які використовувались в роботі, наведені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Методики дослідження професійної діяльності та функціонального стану ЛС ВПС
України
Етап дослідження
Метод
Місце проведення
Відділення ЛЛК
ВМЦ ВПС
Авіаційні частини
Вивчення стану здоров’я
ІІ
Вивчення шкідливих професійних факторів льотної праці
Соціологічне дослідження
Дослідження якості професійної діяльності:
Льотна характеристика
Медична характеристика
Льотна книжка
+
ІІІ
Вивчення стану медичного забезпечення
IV-V
Дослідження функціонального стану та резервів організму
показники психофізіологічних параметрів організму (САН)
вегетативні показники
(ЧСС, ЧД, АТ)
дані регуляторних проб
Серед шкідливих професійних факторів льотної праці ЛС, (за даними літературних
джерел), були виділені найбільш важливі: пілотажні перевантаження, вібрація,
авіаційний шум, електромагнітне випромінювання, висока температура, значний
вміст у повітрі кабіни літака хімічних речовин, нервово-емоційна напруженість
[2-5, 15, 16, 19]. Значення діючих перевантажень визначались бортовим приладом
АУСП-47. Рівень авіаційного шуму вимірювали в кабіні літального апарату за
допомогою апарату ВШВ-003-М2. Визначення рівня вібрації здійснювали за
допомогою приладу ВШВ-003-М2. Виміри щільності потоку енергії електромагнітного
випромінювання проводились в кабіні літака інтенсиметром типу ПЗ-15-20.
Для вивчення впливу на стан здоров’я ЛС факторів ризику професійної діяльності,
соціально-побутових умов та способу життя проведено соціологічне дослідження.
Соціологічне опитування складалось з наступних етапів: формування анкети
анонімного опитування льотного складу; інтерв’ювання льотчиків та штурманів
ВПС; зведення і групування зібраних анкетних даних, статистичний аналіз.
Обсяг вибіркової сукупності визначали за формулою:
(2.1)
де: n - обсяг вибіркової сукупності;
N - обсяг генеральної сукупності;
t - коефіцієнт унормованого відхилення;
- припустима похибка;
- значення дисперсії ознаки, за якою розраховувалась репрезентативність у
генеральній сукупності.
Анкетним опитуванням охоплено 537 осіб. У ході дослідження була сформована
репрезентативн