Розділ 2
СТАН ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДУ УЧНІВ ПІДЛІТКОВОГО ТА ЮНАЦЬКОГО ВІКУ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ШКОЛИ І СІМ'Ї
2.1. Виховна робота школи з формування світогляду учнів
підліткового та юнацького віку
Виховати дітей всебічно розвиненими, духовно багатими, фізично досконалими, працьовитими, високоморальними громадянами України - спільне завдання сім'ї та школи. М.Г.Стельмахович стверджував, що саме школа є союзником сім'ї, культурологічною установою і вводить дитину у світ грамоти, наукових знань, у царство книг, освіти, культури, де вчителі та батьки при налагодженій взаємодії допомагають один одному [230, 223].
Навчальний заклад, стверджував В.О.Сухомлинський [233], - це справжній центр виховання культури, і в ньому панують чотири культи - людини, Батьківщини, книги, рідного слова. Адже справжнім вихованням можна назвати те, яке забезпечує процес формування світогляду особистості через її етнічність і веде до досягнення людської цивілізації.
Побудова нової національної системи освіти передбачає врахування вимог суспільства до людини в усіх її сферах, вимагає переосмислення своєї сутності, нових підходів до здійснення виховних функцій цілеспрямованого впливу школи на учнів шляхом науково обгрунтованого планування, організації, координування, регулювання і контролю за їх діяльністю. Освіта з інформативного типу, що дає лише знання, уміння та навички, має перетворитися у тип освіти, яка забезпечуватиме інтелектуально-духовний розвиток особистості, формування у громадян України почуття любові до національної культури, до звичаїв, до мови, сприятиме прилученню молоді до державотворчих процесів, передбачатиме активізацію кожного члена суспільства, відстоювання його прав на самореалізацію в культурній, господарській, духовній та соціальній сферах, грунтуватиметься на пошані до абсолютних вічних вартостей і орієнтуватиме на відродження рівноправних стосунків між людьми, почуття поваги до інших народів, гуманізму, підприємливості [37, 19].
Загальновідомо, що діяльність є формою стосунків людини з навколишнім середовищем, і через неї вона задовольняє свої потреби. Основні сфери проблеми формування світогляду у школі об'єктивно окреслені і зумовлені характером пізнавальної діяльності - урочною та позакласною роботою. Навчальний процес - це продовження цієї взаємодії - взаємодії з навчальними предметами,основними чинниками якого виступають педагог, учень і предмет, а компонентами - діяльність учителя та учня.
Переступаючи поріг класу, дитина втрачає право на вільну діяльність та ініціативу, над її діями починає переважати чужий вплив, гальмується розвиток мислення, уяви, здібностей, потреби діяльності, емоцій. Важливою умовою перебудови навчально-виховного процесу є надання учневі більш автономної функції, тобто "статусу суб'єктної навчальної дії", який забезпечує право на власне рішення, на власний вибір. Розв'язання цих завдань можливе шляхом розчленування традиційно сформованої системи "вчитель-учень" і активізації самостійної діяльності кожного школяра.
Не кожна діяльність учня спонукає його до самоініціативи. Статусу суб'єкта демократичних стосунків вона набуває не лише в процесі самої активності, а й у процесі вирішення окремих завдань, пошуку шляхів їх реалізації, оцінки результатів своєї праці, відчутті її задоволення [37, 32].
У процесі здійснення науково-пошукової роботи нами було виявлено та враховано наступні вікові та психологічні особливості учнів молодшого (5-ий клас), старшого підліткового (9-ий клас) та юнацького (11-ий клас) віку. Серед них слід зазначити вікову специфіку п'ятикласників, які у своїй переважній більшості із задоволенням спілкуються з батьками, але поступово зростає вплив на них оточення ровесників, загострюється конфлікт з учителями. Даний віковий період характеризується розвитком пізнавальних здібностей (закріплення техніки читання, виявлення любові до книги, зацікавленість у роботі на комп'ютері); процесом розумового розвитку: смислового і механічного запам'ятовування, темпів сприймання, рівня розвитку усної писемної мови. Стосовно особливостей поведінки учнів молодшого підліткового віку формуються вміння стримуватись і керувати собою, реакція на зауваження, вчителя; усвідомлення мотивів своєї поведінки, прояви товариськості, доброзичливості. У ставленні до праці школярі виявляють інтерес до ручної праці, оволодівають різноманітними трудовими вміннями. Особливе значення приділяється емоційній сфері, естетичним почуттям. Важливе місце в інтересах п'ятикласників займає природа, література та мистецтво.
На вікові особливості учнів старшого підліткового віку впливає специфіка морально-психологічного клімату у сім'ї дев'ятикласників, їх ставлення до батьків та інших членів сім'ї; посилюються тенденції впливу сімейного виховання: батьки вимагають допомоги дідусям, бабусям, виконання хатніх обв'язків; виникають проблеми слухняності, вередливості, ледарства або працелюбності, часто постає безпорадність батьків у примусі дитини. Відбуваються зміни в успішності учнів з переходом на предметну систему навчання, посилюється тенденція до її зниження, виникає вибірковість у вивченні окремих предметів, зростає усвідомлення ставлення до навчання. Навчально-пізнавальна діяльність учнів потребує постійної допомоги з боку батьків, відчутно знижується інтелектуальна активність, зменшується бажання вчитися, що пояснюється природним зниженням пізнавальної потреби школярів. Дана вікова група виявляє наступні моральні риси та якості характеру: прояв колективізму в поведінці, прагнення до правдивості і справедливості, щирість і чистота у стосунках з товаришами і дорослими; формування почуття дорослості, серйозність у обговоренні проблем людських взаємин, уміння керувати собою у спілкуванні з дорослими, подолання недоліків і вад характеру в ході самовиховання. Розвиваються усвідомлені мотиви громадської активності, зацікавленість і розуміння подій у світі, участь у суспільно-політичних акціях, намагання включитис