РОЗДІЛ 2
Дослідження факторів, що визначають специфіку виконання комплексного процесу реставрації великорозмірних керамічних елементів фасадів будинків
2.1. Обстеження облицювання фасадів багатоповерхових будинків
Виявлення дефектів облицювання і аналіз стану фасадів багатоповерхових будинків, що облицьовані великорозмірними плитами, здійснювались автором в 1990-1998 рр. безпосередньо на житлових і адміністративних будинках міста Києва. Ці дослідження проводились одночасно з натурними обстеженнями стану фасадів будинків.
Обстеження проводилися науково-дослідницьким інститутом будівельного виробництва (ОП НДІБВ) під керівництвом д. т. н, проф. Лівінського О. М., проектною конторою "Київпроект", малим підприємством МП "Прак" під керівництвом автора, НПЦ "Град" і комісіями, створеними рішенням Київського Міськвиконкому (рішення від 4 грудня 1998 р. за № 477-р.). Крім цього вивчалась і аналізувалась проектна і нормативна документація з обстеження фасадів у попередні роки, починаючи з моменту введення будинків в експлуатацію.
Ретельному обстеженню були піддані фасади будинків за номерами 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 34, 36 по вулиці Хрещатик, будинок готелю "Москва", будинок за номером 8 на пл. Львівська, декілька будинків по проспекту Перемоги та інші.
Усі ці будинки, багатоповерхові (7-15 поверхів) з загальним обсягом фасадів понад 60 тис. м2. При обстеженні на фасадах знайдено більш 4 тис. м2 руйнувань і пошкоджень.
Огляд деяких фасадів здійснювався з землі, доріг, тротуарів, з балконів і вікон з дозволу жильців (це не завжди можливо), а також з риштувань типу автогідропідіймачів. В цих випадках огляд проводився візуально з фіксуванням пошкоджених місць у дефектній відомості. При візуальному огляді фасадів використовувались фотокамери, біноклі, геодезичні прилади. Так на рис. 2.1 наведено фрагмент фасаду житлового будинку за номером 21 по вул. Хрещатик, на якому крапками зазначені пошкоджені плити. Аналіз здійснювався за фотокартками.
Рис. 2.1 Дефекти облицювання фасаду, які зафіксовано візуально (буд. 21, вул. Хрещатик).
Також проводилось ретельне обстеження фасадів за допомогою підвісних риштувань типу підіймальних колисок та оснащення альпіністів. В цьому разі велося інструментальне обстеження за допомогою простих інструментів (молотка, щупа, рулетки). Плити простукували дерев'яним молотком (рис. 2.2), шви, раковини та відколи перевірялися щупами, а обмір пошкоджених місць виконувався за допомогою рулеток. Пошкодженні плити ("дихаючі" або "бухтячі") визначались по глухих звуках від дії молотка. Ці плити завжди мали тріщини або внутрішні порожнини і підлягали вилученню і заміні, в залежності від стану самої плити.
Рис. 2.2 Обстеження плоских плит молотком.
В підозрілих плитах для визначення внутрішніх порожнин свердлили отвори дрилем. Більш ретельне обстеження здійснювалось за допомогою спеціальних інструментів і приладів (прилади ультразвукові, вологовимірювачі та інші).
При обстеженні фасадів означених будинків установлювалися дефекти обличкування та виявлялися причини їх виникнення. Аналіз та систематизація причин руйнування наведені у табл. 1.1.
Найбільш характерними дефектами облицювання будинків є наступні:
* в багатьох місцях відшарувалась керамічна плитка, а деякі з плит мають зруйнований декоративний малюнок на лицьовій поверхні;
* плоска кераміка нижніх частин карнизів під нависаючими тумбами має тріщини із шириною розкриття до 5 мм., карнизи й пояси мають безліч тріщин і околів;
* дуже часто зустрічаються шви, які не заповнені розчином і не розшиті, або замонолічування швів між рядовими плитами виконано неякісно, оголені шви між елементами декоративного оздоблення;
* розчин не заповнює простір між плиткою й опорядженою поверхнею цегли;
* в багатьох випадках личкувальні плити відшарувались від розчину або разом із розчином із розривами в цеглі. В багатьох місцях цегляна кладка зруйнована на глибину до 0,1 м. (рис. 2.3);
* бетонні плити балконів зруйновані до арматури.
Рис. 2.3 Дільниця зруйнованої цегляної кладки стіни.
Дуже багато пошкоджень зустрічається на фігурних елементах фасадів. Характер дефектів не відрізняється від перелічених.
При обстеженні фасадів будинків фіксувались кількість і типи плит, що зруйновані. На фасадах будинку за номером 36 по вул. Хрещатик (1991 р.) встановлено, що загальна кількість плит, які потребують відновлення, складає понад 1100 шт: рядових плит типу Т-51 (290*510*45) - 400 шт; типу Т-47 (290*470*45) - 200 шт.; плит типу Т-38 (290*380*45) - 300 шт. Зруйновано наріжних плит типу Т-13*13 (290*130*130*45) понад 50 шт., а типу Т-13*26 (290*130*260*45) - 150 шт.
Обстеження велось більше візуальним оглядом, тому визначено, що остаточна кількість пошкоджених плит може бути уточнена тільки під час проведення ремонтно-відновлювальних робіт. При виконанні робіт виявлені відхилення фактичних даних від плануючих. Відхилення становлять 55-60%.
При огляді й вивченні технічного стану фасадів п'ятнадцятиповерхового готелю "Москва" (1993 р.) встановлено, що найбільша частина пошкодженого облицювання припадає на 8-9 поверхи, де розташовані карнизи з великорозмірних об'ємних керамічних елементів, більшість яких за період експлуатації прийшла в непридатність. Розчин між суміжними гранітними плитами цоколя повністю зруйнований. Стан фасадів готелю "Москва" визначено як аварійний, і без проведення негайного ремонту і захисту пішоходової частини подальша експлуатація будинку небезпечна. Обстеження будинку за номером 8, пл.. Львівська (Центр зовнішньоекономічних зв'язків України) проводилось під керівництвом автора в 1995 р. Для цього використовувалась оснастка альпіністів. Основним методом дослідження були простукування та обміри. Фасади будинку облицьовані великорозмірними плитами природного каменю вапнистої породи. Знайдені чисельні часткові руйнування на плитах, особливо у місцях кріплення металевими піронами. Деякі плити повністю зруйновані, а деякі взагалі відсутні, обвалилися уламка