РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ВИХІДНИЙ МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА
ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматична характеристика місцевості
Експериментальна частина даної роботи виконувалась в 1997-2001 рр. у
дослідному господарстві “Дніпро” Інституту зернового господарства УААН,
розташованому на правому березі Дніпра, у південно-східній частині
Придніпровської височини (130-140 м над рівнем моря). Територія господарства
належить до північного Степу України.
За даними агрогрунтового районування клімат цієї зони помірно-континентальний з
недостатнім, нестійким зволоженням. За багаторічними даними Дніпропетровської
метеостанції середньорічна температура повітря складає +7,9 єС. Середня
багаторічна сума атмосферних опадів дорівнює 472 мм, вона коливається по роках
від 250 до 700 мм. Період інтенсивної вегетації, обумовлений середньодобовою
температурою повітря більше 10 єС, настає наприкінці другої – початку третьої
декади квітня і продовжується 160 - 170 днів із сумою активних температур
2800-3200 єС. Останні весняні заморозки припиняються, у середньому, у третій
декаді квітня, а перші осінні починаються в першій декаді жовтня. Основна маса
опадів випадає в теплий період року (близько 70 %), проте вони носять переважно
зливовий характер і лише частина ефективно використовується рослинами. Висока
температура і низька відносна вологість повітря обумовлюють інтенсивне
випаровування ґрунтової вологи. Протягом вегетаційного періоду опади випадають
нерівномірно, що часто призводить до посух, які негативно впливають на ріст та
розвиток рослин і, як наслідок, призводять до зниження врожайності ліній та
гібридів кукурудзи. Домінуючі вітри – південно-східні. Сильні вітри у поєднанні
з високою температурою повітря викликають значне пригнічення рослин, що
негативно позначається на врожаї польових культур. У середньому суховії віють
15-20 днів на рік.
Весна характеризується швидким наростанням позитивних температур, що призводить
до інтенсивного сніготанення і прогрівання ґрунту. Літній період
характеризується теплою, найчастіше спекотливою погодою. Максимальна
температура повітря в окремі роки досягає +36-38 єС. Високі температури літніх
місяців звичайно поєднуються з низькою відносною вологістю повітря. Найбільш
вагомим фактором, який лімітує одержання високих та стійких урожаїв зерна
кукурудзи в даній зоні, є нестача достатніх запасів продуктивної вологи в
грунті.
У грунтовому покрові дослідного господарства домінують чорноземи звичайні
малогумусні повнопрофільні (близько 70%) і слабо еродовані (близько 25%).
Основною породою, з якої складаються грунти, є бурувато-палеві леси. Загальна
потужність гумусових горизонтів повнопрофільних звичайних чорноземів варіює в
межах 74-85 см, слабо еродованих – 55-65 см. Основна частина повнопрофільних
чорноземів (68%) містить у шарі 0-30 см від 3,0 до 3,5% гумусу.
В орному шарі грунту міститься 0,18-0,23% валового азоту, 100-150 мг/кг
рухливого фосфору (Р2 О5), 200-300 мг/кг обмінного калію (К2О). Реакція
ґрунтового розчину гумусового горизонту близька до нейтральної (рН –
6,75-7,29). Поглинені луги представлені, в основному, кальцієм та магнієм.
Структура гумусового та верхньої частини перехідного горизонту пухка.
2.2. Погодні умови в роки проведення досліджень
Погодні умови 1997 р. були дуже контрастними. Затяжна пізня весна відсунула
строки посіву кукурудзи. Наприкінці квітня і у травні практично не було опадів,
що стало причиною недружних сходів. Літо було дуже дощове і сприяло розвитку
рослин кукурудзи. Багато опадів випало також у вересні та жовтні. Достатня
кількість вологи в грунті та помірна температура повітря дозволили рослинам
сформувати велику вегетативну масу, але, в той же час, значно подовжили
вегетаційний період, не дозволивши провести збирання ліній та гібридів
кукурудзи в заплановані строки (рис. 2.1, 2.2).
Рис. 2.1. Кількість опадів в 1997-2001 рр. (за даними Дніпропетровської
метеостанції)
У 1998 р. погодні умови для росту і розвитку кукурудзи були в цілому
несприятливі. Проте вологий 1997 р. зумовив достатній запас її в грунті для
одержання повноцінних сходів. Протягом вегетації кукурудзи в 1998 р. опадів
випало менше норми на 97,7 мм. Недобір їх спостерігався протягом всіх місяців
вегетаційного періоду. У фазі 3-5 листків підвищена температура повітря і
суховії пригнічували ріст та розвиток рослин. Налив зерна проходив при
підвищеній температурі повітря і недостатньому вмісті вологи в грунті. Погодні
умови в середині осені сприяли швидкій втраті вологи зерном.
Протягом вегетаційного періоду кукурудзи в 1999 р. випало 187 мм опадів, що
становило на 53 мм менше норми і на 44,7 мм більше, ніж в 1998 р. Після
посушливого 1998 р. запаси вологи в грунті поповнилися, але були недостатні.
Зниження температури повітря в першій половині травня (до +9 єС, а місцями
приморозки до –5-7 єС) зумовило пізні сходи. В червні та липні встановилася
посушлива погода, температура повітря вдень доходила до +35-37 єС при відносній
вологості 25-30%. Погодні умови в осені сприяли швидкому висиханню зерна.
Рис. 2.2.Температура повітря в 1997-2001 рр. (за даними Дніпропетровської
метеостанції).
Більш сприятливі для розвитку та росту кукурудзи були погодні умови 2000 р.
Достатня кількість вологи в грунті, накопичена за зимовий період дозволила
одержати дружні сходи. Температура повітря у травні і на початку червня була
високою (на 2,7 єС вища за середньобагаторічну), яка супроводжувалася рідкими,
але достатніми опадами (100,5 мм), що дозволило рослинам кукурудзи накопичити у
період сходи-цвітіння велику вегетативну масу. Сильний в
- Київ+380960830922