РОЗДІЛ 2
ПОКАЗНИКИ ПОРІВНЯННЯ І ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМИХ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ ДЛЯ СИСТЕМ
ОБОРОТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ
2.1. Технічні критерії порівняння систем оборотного водопостачання
Сучасні ринкові економічні умови в промисловості та приватизація нарешті
призвели до необхідності пошуку шляхів зменшення собівартості продукції для
того, щоб ця продукція була конкурентноздатною. Енергетична складова, у тому
числі питомі затрати на воду та очищення стічних вод, можуть бути значними у
собівартості продукції. Природно, виникає питання зменшення собівартості
продукції за рахунок, наприклад, зменшення затрат на воду. Одним з таких шляхів
є створення або реконструкція на виробництві систем оборотного водопостачання
та систем послідовного (каскадного) використання води. А у складних випадках,
коли більш детально враховуються наявні технічні та сучасні економічні умови,
постає питання створення зонованих або локальних систем оборотного
водопостачання. Таке розукрупнення систем дозволяє, за звичай, зменшувати:
витрати електроенергії на подачу води, затрати на куповану воду, втрати
оборотної води і таке інше. Аналогічно, на стадії розробки проекту систем
можуть бути прийняті оптимальні, як технічні, так і економічні рішення. Тому,
після розробки конкурентноздатних технічних варіантів систем оборотного
водопостачання обов’язково виникає задача їх економічного порівняння і вибору
кращого, економічно обгрунтованого варіанту. Вказана задача є
багатопараметричною. При цьому параметри (змінні) будуть як технічними, так і
економічними (див. умовні позначення).
З перерахованих технічних та економічних параметрів є такі, які визначають
вибір типу системи оборотного водопостачання, а саме: централізованої,
зонованої, локальної. Такими технічними критеріями будуть:
Відстань l від циркуляційної насосної станції до розрахункового споживача. Для
спрощення розрахунків довжина подавального водогону прийнята однаковою з
довжиною зворотного водогону ().
Висота зони – перепад геодезичних позначок поверхні землі між розрахунковим
споживачем і циркуляційною насосною станцією. Висота зони може бути додатною,
від’ємною, або нульовою у залежності від рельєфу місцевості.
Перепад напорів – різниця потрібних вільних напорів у фіксованого і
розрахункового споживача. Можна позначити . Тоді, аналогічно можна розглядати і
виконувати відповідні розрахунки. Напір на циркуляційній насосній станції у
напрямку фіксованого споживача може відрізнятись від напору в напрямку
розрахункового споживача. У централізованій системі оборотного водопостачання
для вибору насосів на циркуляційній насосній станції приймається більший із
вказаних напорів: або . Якщо , то всі розрахунки виконуються згідно . Навпаки,
якщо , то всі розрахунки виконуються згідно . Дещо відрізняються і формули для
техніко-економічних розрахунків.
Витрата води – водоспоживання розрахункового споживача.
На основі вказаних чотирьох технічних критеріїв будуються відповідні цільові
функції. Порівняння цих функцій дозволяє знайти оптимальні значення технічних
критеріїв і вирішити питання, яку систему оборотного водопостачання
застосувати: централізовану, зоновану або локальну.
2.2. Економічні показники порівняння систем виробничого водопостачання
2.2.1. Приведені затрати
Базовим методом розрахунку ефективності капітальних вкладень та порівняльної
економічної ефективності був, і поки що не скасований, метод приведених затрат,
який базується на використанні встановленого нормативу окупності капітальних
вкладень [97, 103].
Загальна формула економічного показника приведених затрат має вигляд:
; (2.1)
де - коефіцієнт нормативної ефективності капітальних вкладень;
- капітальні вкладення, тобто кошторисна вартість будівництва;
- річні (поточні) експлуатаційні затрати.
Приймається значення = 0,16, яке визначається вцілому для народного
господарства [97, 103]. Тоді термін окупності капітальних вкладень складає:
Вважається, що якщо капітальні вкладення у будівництво системи виробничого
водопостачання окупаються за 6,25 років і менше, то будувати таку систему
економічно вигідно.
Показник приведених затрат може використовуватись як при економічному
порівнянні при виборі системи виробничого водопостачання, так і при будівництві
або реконструкції. Для цього потрібно обчислити для кожного варіанту кошторисну
вартість та річні експлуатаційні затрати. Економічним вважається варіант, який
має найменші приведені затрати.
На сьогодні відомі різні модифікації показника приведених затрат [33, 97, 103]
але суть показника при цьому не змінюється. Дуже важливою перевагою цього
показника є його простота. Це забезпечує достатньо широке застосування
приведених затрат і для сьогодення.
Але показник приведених затрат має дві основні суттєві вади:
Не відображає економічної суті виробництва в ринкових умовах, тобто не
обчислюється прибуток підприємства, який є “наріжним каменем” ринкової
економіки.
Термін окупності зорієнтовано на централізовані капітальні вкладення уцілому у
народному господарстві. Окупність складала у середньому 6 років.
Зі зміною форм власності, змінюється і джерело інвестицій. Наприклад,
колективне підприємство може розраховувати на термін окупності своїх
капітальних вкладень не обов’язково за 6 років, як передбачається типовою
інструкцією [103]. При цьому враховуються риночні умови можливого накопичення
капіталу. Необхідно враховувати такі ринкові інструменти:
облікову ставку національного банку;
відсотка на позику;
рентабельності підприємства.
Тобто, приведені затрати враховують заздалегідь визначений фіксований термін
окупності капіталь
- Київ+380960830922