РОЗДІЛ 2
CОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТА З
МЕТОЮ ПІДГОТОВКИ ЙОГО
ДО УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Реалії сучасного періоду в історії країни такі, що суспільство не задоволено
соціокультурними умовами, у яких відбувається розвиток і становлення
особистості молодої людини – майбутнього спеціаліста й керівника ХХІ століття.
Негативні процеси, які мають місце в освітянській сфері, а саме : зниження
якості навчання й виховання, фінансова незабезпеченість навчальних закладів,
збереження авторитарної системи викладання й управління в освіті – все це
заважає продуктивній праці у педагогічній галузі.
Зміни, що відбуваються в останні роки, спонукають багатьох педагогів звернутися
до базових цінностей культури як підвалин вирішення нових культурних завдань
навчального закладу, взаємодії зі студентами, пошуку шляхів подальшої
реконструкції процесу освіти власними силами, так би мовити, “знизу”.
Культура як фактор формування особистості майбутнього керівника визначається
якісною підготовкою студентів у вищих навчальних закладах. Г.Троцко зазначає,
що сьогоднішні студенти -- це майбутні працівники владних структур, державні
діячі, носії інтелектуального потенціалу ХХІ століття, творці нових здобутків
національної культури”[268,c.237]. У цьому зв’язку головне завдання педагогіки
полягає у тому, щоб змінити ставлення до викладання усіх дисциплін як у
державних так і у недержавних навчальних закладах усіх рівнів акредитації,
зміщуючи акценти на формування культури особистості студентів, орієнтуючи їх на
творчу самостійну діяльність [77,c.52]. Зміст, форми, методи і засоби навчання
і виховання потребують трансформації й адаптації до нових
соціально-економічних умов, пошуку шляхів до гуманізації викладання, надання
загальнолюдського, соціокультурного смислу отриманій студентами інформації,
гармонізації навчального і виховного впливу на особистість.
Розв’язання цих важливих завдань пролягає через пошук нових підходів і
створення на їх основі ефективних соціально-педагогічних умов, таких, як:
гуманізація міжособистісних відносин як у навчально-виховному процесі, так і
поза ним, використання особистісної орієнтації під час організації
науково-дослідної роботи, творчої діяльності, стимулювання внутрішніх сил
студента до саморозвитку, самовиховання, самовдосконалення тощо.
2.1. Загальна характеристика методики дослідження формування
морально-етичної культури майбутнього керівника
Понад десять років автор даного дослідження в умовах діяльності Харківського
технікуму залізничного транспорту вивчає ефективність соціальних впливів на
процес формування морально-етичної культури майбутнього спеціаліста – керівника
окремих залізничних структур.
Оскільки початок 90-х років, який відзначився розбудовою незалежної і
демократичної української держави, окрім позитивних змін, приніс і негативні
(розшарування суспільства, домінування ідей збагачення будь-якою ціною,
тотальне падіння культури й попиту на культуру та ін.), це позначилося на
соціально-психологічному портреті студентів: вони стали байдужими до
навколишніх явищ, негативних проявів; намітилася тенденція згасання таких
моральних якостей, як працелюбність, відповідальність, дисциплінованість,
чесність у виборі шляхів досягнення успіху тощо; знизилася кількість студентів,
що читають книжки, газети, журнали, знизився рівень загальної культури.
Дослідження засвідчує загальне падіння рівня морально-етичної культури не
тільки серед молодих людей, студентів, а й серед педагогів, викладачів,
керівників різних структур. Аналізуючи проблеми духовної та моральної кризи у
суспільстві ми дійшли до висновку, що ні родина, ні навчальні заклади як
соціальні інститути не так, як слід виконують своє основне завдання : виховання
всебічної культурної особистості – фахівця ХХІ століття. На це вказують
численні публікації науковців та громадських діячів [Ю.Афанасьєв, Ю.Богуцький,
А.Бойко, Н.Дем'яненко, Т.Бутківська, Л.Губерський, І.Дзюба, М.Жулинський,
І.Зязюн, В. Кириченко, А.Кісильов, В.,Луговий, О.Михільов, О.Пономарьов, О.
Романовський та ін.).
Під час дослідження відмічено такий фактор, як втрата у студентів почуття
гумору. Адже гумор є дуже тонким індикатором порозуміння між людьми. Якщо людям
здається смішним одне й те ж, то це означає, що вони розуміють одне одного. Всі
знають, як тяжко буває розуміти жарти людей іншої національності, гумор, що
належить іншій культурі. Раптом виявилося, що ті речі, які здавалися смішними
та цікавими студентам попередніх поколінь, зовсім не представляються такими
сьогоднішнім студентам. Гумор О.Генрі, А.Чехова, М.Булгакова та ін.
письменників та й гумор викладача раптом став їм незрозумілим.
У ході дослідження виявлено, що молодь відвикає від вільного часу і, як тільки
з'являється пауза, не знає куди себе подіти. Вільний час містить у собі певну
цінність, відносну свободу і незалежність, можливість розпоряджатися часом на
свій погляд [98,с.115]. Анкетування студентів щодо образу їхнього життя й
спілкування з батьками (додаток А) показало, що головним чином студенти вільний
час проводять біля телевізора (29,2%). На другому місці--спілкування із друзями
(17,5%), на третьому -- слухання музики (11,6%). Результати свідчать про те
(табл. 2.1.), що читання художньої літератури, відвідування музеїв чи просто
розмірковування, як достойне заняття, не приваблює більшість сучасних молодих
людей.
Таблиця 2.1
Результати опитування студентів щодо використання вільного часу
Використання вільного часу студентів
(120 студентів)
Кількість
студентів
1.
Читаю художню літературу
5
2.
Відвідую
- Київ+380960830922