Ви є тут

Стан процесів переокислення та антиоксидантної системи організму каченят в постнатальному онтогенезі.

Автор: 
Колесніков Максим Олександрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U001019
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Схеми та умови досліджень
Для вирішення поставлених завдань у період 1998 – 2000 років були проведені
експериментальні дослідження на птаховідділеннях господарсько-виробничого
кооперативу "Агрофірма ім. Т.Г. Шевченко" (Мелітопольский район, Запорізької
обл.).
Дослідження проводили на каченятах пекінської породи, які відносяться до птиці
м’ясного напрямку продуктивності. Перші два місяца життя каченята
характеризуються високою інтенсивністю росту. З добового до 55-денного віку
жива маса збільшується в 45 – 50 разів. Жива маса дорослих селезнів складає 3,5
– 3,9 кг, качок 3,0 – 3,6 кг. Найвиший приріст живої маси каченят-бройлерів
припадає на 4 – 6 тижні життя. Середні показники заплідненості яєць від качок
пекінської породи коливаються від 92% до 97%, а вивід каченят складає 70,3 -
81,0 %. При промисловому розведенні технологічно дозволений відхід каченят у
7-тижневому віці – 5,5% - 9,7%.
Завдяки підвищеному метаболізму качки мають відповідно високу температуру тіла
(+42оС). За добу каченята потребують близько 79 л кисню на 1 кг маси тіла, що в
4-5 разів більше, порівняно з іншими сільськогосподарськими тваринами та
птицею. Каченята дуже чутливі до підвищення вмісту вуглекислоти і аміаку у
повітрі [308]. Для каченят пекінської породи специфічною є висока інтенсивність
росту та метаболізму, підвищений вміст ліпідів та значна їх ненасиченість, що
обумовлює і підвищену чутливість організму каченят до порушення
прооксидантно-антиоксидантної рівноваги. Тому, дослідження стану процесів ПОЛ
та АОС в онтогенезі на каченятах, як модельному виді, є дуже наочним.
Каченята утримувалися на підлозі з глибокою підстилкою та мали вільний доступ
до води та корму. Каченятам згодовували комбікорми за рецептурою наведеною у
табл. 2.1, без застосування фармакологічних препаратів. Окрім того, додавали
зелені корми в кількості 50-300 г/гол в залежності від віку.
Таблиця 2.1
Рецепти комбікормів для молодняка каченят
Компоненти, %
Вік, доба
1-20
21-70
Кукурудза
Пшениця
Ячмінь
Висівки пшеничні
Соняшникова макуха
Шрот соевий
Дріжджі кормові
М’ясокісткове борошно
Рибне борошно
Обрат
Творог
Крейда
Яйце
Сіль
ВСЬОГО
20
25
19
2,6
1,2
0,2
100
32
30
13
-
1,7
0,3
100
В 100г кормосуміші міститься:
обмінної енергії, ккал-
кДж-
сирого протеїну, %
сирого жиру, %
сирої клітковини, %
кальцію, %
фосфору, %
266,2
1114,8
17,6
3,50
3,66
1,27
0,96
287,4
1203,6
16,0
3,65
3,66
1,24
0,72
В досліді 1 вивчали інтенсивність процесів ПОЛ та стан системи антиоксидантного
захисту організму каченят за постнатального онтогенезу. Для цього у добовому
віці було сформовано групу каченят кількістю 70 голів. У добовому, 7-, 21-,
28-, 42-, 56-, 70-денному віці від 3 до 8 каченят декапітували, відбирали кров
та печінку для біохімічних досліджень. В тканинах печінки, сироватці або плазмі
крові та еритроцитах визначали активність антиоксидантних ферментів, вміст
вітамінів А, Е, каротиноїдів, холестерину, ЛПНЩ, білка, МДА, ліпідів.
Контролювали збереженість поголів’я, живу масу каченят щотижнево та
розраховували СДП, інтенсивність росту за Броуді.
В досліді 2 вивчали вплив комплексних антиоксидантних препаратів (дистинолу та
стибілу) на рівень перекисних процесів, ріст каченят. У 7-денному віці було
сформовано за принципом аналогів сім груп каченят по 50 голів у кожній.
Каченята утримувались на підлозі з глибокою підстилкою та мали вільний доступ
до корму та води. Каченятам дослідних груп додавали антиоксидантні препарати у
різних концентраціях в період з 7 до 35 доби онтогенезу, як наведено у таблиці
2.2.
Таблиця 2.2
Схема досліду по вивченню впливу препаратів стибіл та дистинол на процеси ПОЛ
та ріст каченят
№ групи
Варіанти дослідів
ОР (основний раціон )
ОР + дистинол (0,015 % )
ОР + дистинол (0,025 % )
ОР + дистинол (0,035 % )
ОР + стибіл (0,5 % )
ОР + стибіл (1,0 % )
ОР + стибіл (2,0 % )
У ході досліду контролювали живу масу каченят щотижнево до 35-денного віку,
збереженість поголів’я, розраховували СДП та інтенсивність росту за Броуді.
Каченят декапітували у 7- та 35-денному віці, збирали кров та печінку для
проведення біохімічних дослідів. Визначали інтенсивність перекисного окислення
ліпідів за вмістом МДА в тканинах печінки, плазмі крові та вміст загальних
ліпідів в печінці.
В досліді 3 вивчали антиоксидантні властивості біофлавоноїдів водного
екстракту, етилацетатної витяжки з виноградного насіння та у порівнянні з
синтетичним антиоксидантом бутилокситолуолом (іонол) in vitro. АОА препаратів
визначали на модельних системах мембран еритроцитів людини та гомогенатах
печінки Е-гіповітамінозних курей за схемою наведеною у табл. 2.3.
В досліді 4 вивчали вплив різних концентрацій БФ водного екстракту з
виноградного насіння на стан перекисних процесів, функціонування АОС захисту,
ріст організму каченят. В 7-добовому віці було сформовано за принципом аналогів
4 групи каченят по 50 голів у кожній. Каченят утримували на підлозі з глибокою
підстилкою. Каченятам контрольної групи (група 1) згодовували комбікорми
основного раціону. До раціону каченят дослідних груп додавали водний екстракт
БФ протягом п’яти тижнів починаючи з 7-денного віку. Водний екстракт вводили до
складу основних кормів безпосередньо перед згодовуванням (вологий тип годівлі).
До основного раціону каченят 2-ої групи додавали водний екстракт з вмістом БФ -
50 мг/кг корму, 3-ої групи – 125 мг/кг корму, 4-ої групи – 200 мг/кг корму.
У ході досліду контролювали живу масу щотижнево, збереженість поголів’