РОЗДІЛ 2
ПРИРОДНІ УМОВИ , МЕТОДИКА І ЗАВДАННЯ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ.
Природні умови об’єктів досліджень.
2.1.1. Грунтово-гідрологічні умови.
Дослідні ділянки розташовані в Самбірському районі Львівської області.
Місцевість ділянки “Викоти” представляє з себе слабохвилясту рівнину з
загальним похилом місцевості до 0,009. Схема об’єкту представлена на рисунку
2.1.
Дренажна мережа на ділянці має такі параметри:
відстань між дренами - 14,0 м;
діаметр гончарних трубок - 50 мм;
глибина закладки дренажу - 1,0 м;
проектний похил - 0,0015;
фільтр - склотканина.
Розкопки дренажу не виявили слідів замулення.
Багатоярусне розпушення проведене 10 жовтня 1995 року. Контури ділянок
співпадають з контурами дренажних колекторів. Розпушення виконувалось поперек
дрен на глибину 0,7 м, відстань між проходами розпушувача 1,5 м.
Традиційне розпушення виконане поперек дрен розпушувачем РЩ-3,5 на глибину 0,7
м.
Грунти ділянки дерново-підзолисті глинисті поверхнево оглеєні. Водно-фізичні
властивості грунтів обумовлені значним вмістом глини і мулу, які володіють
властивостями колоїдів. Такі грунти відрізняються великою щільністю в сухому
стані і високим числом пластичності при зволоженні. Загальні характеристики
грунтів об’єкту «Викоти» приведені в таблицях 2.2 і 2.3.
Таблиця 2.1
Гранулометричний склад ґрунту ділянки “Викоти”
Горизонт
Назва
Гігроскоп
волог.
% від маси
Вміст фракцій в %
›0,25
0,25-0,05
0,05-0,01
0,01-0,005
0,005-0,001
‹0,001
0-20
глина
легка
3,74
0,1
6,7
35,4
11,7
19,7
26,4
20-40
2,67
0,2
8,1
33,8
15,3
14,2
28,4
40-60
3,95
0,1
5,9
31,9
8,4
22,3
31,4
Таблиця 2.2
Характеристика ґрунтів ділянки “Викоти”
Горизонт
Середня щільність т/м3
Вміст гумусу %
Коефіцієнт
фільтрації м /добу
РН
Щільність твердої фази
т/м3
0-20
1,45
3,8
0,4
5,82
2,74
20-40
1,7
0,003
5,81
2,77
40-60
1,7
1,2
0,003
6,12
2,8
60-80
1,7
0,5
0,000n
6,10
2,8
Таблиця 2.3
Характеристика ґрунтів ділянки “Викоти”
Горизонт
Найменша вологоємкість (НВ), % від маси
Вологість в’янення, %
від об’єму
0-20
30,5
7,5
20-40
25,8
12
40-60
25,6
12
60-80
26,6
12
Найменша вологоємкість (НВ) характеризує здатність ґрунту утримувати вологу.
Це дуже важливий показник , оскільки по ньому можна оцінювати ступінь
зволоженості ґрунту, а також його дренованість та достатню дію осушеної
системи. При добрій природній дренованості ґрунту або при правильній побудові
осушувальної системи вологість грунту рідко перевищує найменшу вологоємкість.
Момент закінчення дренажного стоку співпадає зі встановленням у ґрунті
вологості що дорівнює НВ. Вологість, вища за найменшу вологоємкість, свідчить
про незадовільну або незакінчену роботу дренажу.
Величину НВ у таблиці –2.3 - визначено у відсотках від ваги абсолютно сухого
грунту і його об’єму. Перший показник краще використовувати при якісній оцінці
зволоженості грунту, а другий – при розрахунках запасів вологи. Він зручний
тим, що вказує на товщу водного шару в міліметрах для 10-сантиметрового шару
грунту.
Величина НВ, одержана від ваги абсолютно сухого грунту (НВв), залежить від його
гранулометричного складу та структури. В помітно оструктуреному
гумусно-елювіальному окультуреному горизонті НВв підвищена порівняно з нижчими
щільними безструктурними горизонтами. Тому цей горизонт може утримувати
найбільший запас доступної вологи ( діапазон активної вологи, що дорівнює
різниці між найменшою об’ємною вологістю (НВо) і вологістю в’янення (ВВ)). Усі
фізичні умови, що впливають на розвиток рослин відносно сприятливі : помірна
щільність, достатня аерація.
Значно погіршуються ці властивості в неокультурених горизонтах, починаючи з
глибини 26 см. Висока щільність(1.7 т/м3 )перешкоджає проникненню кореневої
системи культурних рослин, низька шпаруватість аерації сприяє відновним
процесам, оглеєнню.
Отже профіль дерново-підзолистого ґрунту за водно фізичними властивостями
диференційований по горизонтах
Морфологічний опис ґрунтів приводиться в таблиці 2.4. Відносно сприятливі
властивості спостерігаються лише в шарі 0-26 см.
Таблиця 2.4
Морфологічна будова профілю дерновопідзолистих поверхнево оглеених грунтів на
дослідній ділянці “Викоти”
Горизонти
см.
Позначення
Характеристика
0-26
НЕ
Темно-сірий, пилевато-комкувата структура, слабоущільнений, перехід ясно
виражений
26-36
Еhgl
Білясто-сизуватий, численні буро-чорні вкраплення слабокомкувата пластинчата
структура, конкреції, сильноущільнений, перехід поступовий
35-50
E Igl
Темно-сірий з бурими плямами, комкувато-глибиста структура, рясне скупчення
конкрецій, перехід ясно виражений
50-98
I gl
Вертикальні призми бурого кольору між якими проходять голубовато-сизі глибокі
затіки, конкреції, сильноущільнений, перехід поступовий.
98-140
I Pgl
Жовтий з бурими плямами, сизі жилки і полоси, сильно ущільнений, в’язкий
глибистий
Дані таб. 2.2 і 2.3 дозволяють констатувати наступні особливості окремих
горизонтів досліджуваного грунту ;
Гумусно-елювіальний горизонт (орний шар) є самим легким по гранулометричному
складу і містить біля 35% крупнопилеватих частинок (0.05-0.01 мм.) і 26.4 %
мулу. В зв'язку з окультуреністю цей горизонт краще чим інші гумусований
(3.8).
При регулярній обробці в цьому шарі можна підтримувати щільність на рівні
1.3-1.4 т/м3. оптимальну для більшості сільськогосподарських культур і
сприятливу аерацію.
Єлювіальний (підзолистий) горизонт залягає на глибині 26-36 см. і
характеризується незначним вмістом гумусу (1,2%), високою кислотністю. Ці
властивості зумовлюють слабку оструктуреність підзолистого горизонту (7.8%
водостійких аг