РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕННОСТІ ЮНИХ
ГІМНАСТІВ
2.1. Організація дослідження, методи математичної статистики
Дисертаційне дослідження проводили з 1993 по 2002 роки. У ньому брали участь
140 юних гімнастів СДЮШОР м. Донецька і ДЮСШ м. Слов'янська віком 6-9 років
обох статей різної спортивної кваліфікації - від новачків до спортсменів 3
розряду, а також 420 молодших школярів міст Донецької і Харківської областей -
кандидатів до груп початкової підготовки із спортивної гімнастики. На першому
етапі (1993-1994) визначили загальний напрямок досліджень, провели аналіз
літератури і уточнили завдання дослідження, підібрали і апробували методики,
виготовили апаратуру. На другому етапі (1995-1998) реалізували тестування і
перевірку інформативності комплексу тестів для визначення психофізичної
підготовленості дітей 6-9 років. На третьому етапі (1999-2002) перевірили
ефективність використання розроблених критеріїв психофізичної підготовленості
юних гімнастів, виявили рівень спортивної майстерності, який здійснювали
змагальним методом; реалізували узагальнення отриманих матеріалів, їх апробацію
і публікування, впровадження результатів дослідження, написання роботи.
У дослідженнях, що проводились у СДЮШОР зі спортивної гімнастики м. Донецька,
приймав участь директор СДЮШОР, тренер-викладач, бронзовий призер Ігор XXVI
Олімпіади 1996 року у Атланті (США) Ю.В. Єрмаков.
Метою спортивної підготовки є досягнення максимально можливого за
індивідуальними здібностями спортсмена рівня його спортивної майстерності.
Рівень спортивної майстерності або довгочасової спортивної готовності
спортсмена визначається рівнями загальнофізичної, спеціальної фізичної
(технічної), тактичної і психологічної підготовки, змагальної надійності
(Ю.І.Смірнов, А.І. Хамаладзе [137]), які, в свою чергу, залежать від
антропометричних, фізіологічних і психофізіологічних показників (Б.В. Сєрмєєв
[101], М. Я. Набатнікова [102]), особистісних якостей і спрямованості
особистості (рис. 2.1).
Рис.2.1. Групи показників особистості, що визначають рівень спортивної
майстерності спортсмена – довгочасну спортивну готовність
Антропометричні показники спортсмена включають як абсолютні розміри тіла, так і
відносні показники - антропометричні індекси. Фізіологічні показники визначають
функціональні можливості організму - межі спортивних навантажень [70].
Психофізіологічні показники звичайно визначають за результатами психомоторних і
сенсомоторних тестів (теппінг-тест, коректурна проба тощо) [36], [38]. Серед
особистісних якостей розрізняють інтелектуальні, емоційно-вольові і поведінкові
характеристики [43], [53]. Спрямованість особистості містить цінності, потреби,
інтереси, мотиви [97].
Рівень спортивної майстерності оцінювали спортивною кваліфікацією і кількістю
очок за виконання відповідної кваліфікаційної програми [84], [139]. Для
порівняння рівнів спортивної майстерності спортсменів різної кваліфікації
(тобто, кількості очок, отриманих за виконання програм різного рівня
складності) використовували спеціальні перерахункові коефіцієнти, отримані
експертним методом.
Вищевказана схема придатна для оцінки структури спортивних здібностей
спортсменів. Але в умовах початкового відбору дітей для занять спортом рівень
їх спортивної майстерності, технічної і тактичної підготовки оцінити неможливо,
тому цільовою функцією (критерієм відбору) на цьому етапі вважали рівень
загальнофізичної підготовки. Програма дослідження передбачала реєстрацію 9 груп
показників молодших школярів – кандидатів до груп початкової підготовки зі
спортивної гімнастики: демографічних і соціальних, медичних, антропометричних і
фізіологічних, психофізіологічних (результатів психомоторних і сенсомоторних
тестів), особистісних якостей і спрямованості особистості (успішності шкільного
навчання та інтересів), загальної фізичної підготовленості (рис. 2.2).
Для кожного досліджуваного фіксували прізвище, ім'я, по-батькові, дату
народження, порядковий номер народження у матері, кількість братів і сестер,
склад сім'ї. До обстеження допускали дітей, які пройшли медичну комісію. Частка
дітей, не допущених лікарем до обстеження, коливалась у різних класах і школах
Рис. 2. 2. Групи показників особистості, що визначають рівень психофізичної
підготовленості юного гімнаста
від 19 до 43 %, в середньому склала 28,3 %. Основні причини відхилення
кандидатур лікарем: сколіоз, ревматизм, неврози (логоневрози, енурез),
бронхіальна астма, пороки серця, плоскостопність, виражена міопія, резидуальні
явища після травм голови і кінцівок, туберкульоз, холецистит, часті ОРЗ. Це
близько до даних М.Я. Набатніковой [102, с. 210].
Для оцінки спортивної придатності і перспективності молодших школярів у галузі
спортивної гімнастики використовували експертні методи статистичного
оцінювання. Експертів добирали з урахуванням їх професійної і методичної
інформованості, зацікавленості, діловитості (зібраності, контактності,
нонконформізму, мотивованості оцінок), об'єктивності. Експертну групу
формували, враховуючи також необхідність психологічної сумісності і незначних
відмінностей соціального статусу експертів, а також дотримання рекомендацій про
їх чисельність (від 7 до 15). Якість експертів оцінювали за допомогою
статистичних і документальних методів шляхом проведення комбінованого
анкетування-інтерв'ювання.
Виходячи з ієрархічної схеми спортивних здібностей школярів (див. рис. 2.2),
е