РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ПРИ ФОРМУВАННІ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ
2.1. Методи і прийоми фінансового аналізу
Проаналізуємо фінансову діяльність , як взаємопов'язану систему руху фінансових ресурсів, які викликані управлінськими рішеннями; як динамічну систему, успішна діяльність якої залежить від послідовних та розумних рішень.
Фінансовий аналіз - це і дослідження, і міркування, які допомагають відповісти на питання, що поставлені у процесі управління. Найкращим буде процес, коли особа, що приймає рішення витрачає стільки зусиль на розробку проблеми та її зміст, скільки і на роботу з даними. Головна задача фінансового аналізу - допомогти особам, відповідальним за результати роботи, прийняти розумні ділові рішення.
Крім одержаних спеціальних чисельних результатів, "рішення" фінансових проблем і питань по своїй суті залежить від точок зору зацікавлених сторін, важливості питання та його природи, а також від вірності наданої інформації. Завжди треба докладно уявляти мету аналізу, раніше ніж братися за олівець, чи сідати до комп'ютера, бо інакше процес аналізу стає безглуздим перебиранням цифр.
Оцінка фінансового стану і вияв можливостей підвищення ефективності функціонування організації є метою фінансового аналізу, а фінансові ресурси і їх потоки являються предметом фінансового аналізу. До метод фінансового аналізу відносяться: система теоретико-пізнавальних категорій, наукового інструментарію і регулятивних принципів дослідження фінансової діяльності суб'єктів господарювання: система категорій, науковий інструментарій, система регулятивних принципів, які характеризують статистичну компоненту методу, його динаміку.
До категорій фінансового аналізу належать: фактор, модель, ставка, відсоток, дисконт, опціон, грошовий потік, ризик тощо. Сукупність загальнонаукових і конкретно-наукових способів дослідження фінансової діяльності суб'єктів господарювання складають науковий інструментарій фінансового аналізу. Принципи фінансового аналізу регулюють процедурний бік його методології і методики. До них належать: системність, комплексність, регулярність, наступність, об'єктивність тощо.
Науковий апарат є основним елементом методу будь-якої науки. Не існує методів, що належать лише одній будь-якій науці, завжди спостерігається взаємопроникнення інструментаріїв різних наук. У фінансовому аналізі й управлінні застосовуються різні методи, розроблені в межах тієї чи іншої економічної науки.
Відомо декілька класифікацій методів фінансового аналізу. До першого рівня відносяться неформалізовані і формалізовані методи аналізу. Вони базуються на описі аналітичних процедур на логічному рівні, а не на суто аналітичних залежностях. Це такі методи: експертних оцінок, сценаріїв, порівняння, побудови систем показників, побудови систем аналітичних таблиць та інші. Застосування цих методів визване їх визначеним суб'єктивізмом, оскільки велике значення мають інтуїція, досвід і знання аналітика.
Другий рівень класифікації складають методи, в основі яких лежать достатньо строгі формалізовані аналітичні залежності. Відомо десятки цих методів. До цих методів належать: класичні методи, традиційні, економічної кібернетики та методи дослідження операцій. Розглянемо деякі з них.
До класичних методів аналізу господарської діяльності і фінансового аналізу відносяться: ланцюгових підстановок, арифметичних різниць, балансовий, відсоткових чисел, диференційний, логарифмічний, інтегральний, дисконтування.
Традиційні методи економічної статистики складають методи: середніх і відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки.
Економічні методи: матричні методи, гармонічний аналіз, спектральний аналіз, методи теорії виробничих функцій, методи теорії міжгалузевого балансу.
Методи економічної кібернетики і оптимального програмування: методи системного аналізу, методи машинної імітації, лінійне програмування, нелінійне програмування, динамічне програмування, опукле програмування тощо.
Математико-статистичні методи вивчення зв'язків: кореляційний аналіз, регресійний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонент, коваріаційний аналіз, кластерний аналіз тощо.
Перераховані методи не завжди застосовуються в межах фінансового аналізу й управління фінансами організацій. Основні результати ефективності аналізу й управління фінансами підприємств досягаються з допомогою спеціальних фінансових інструментів. Це стосується методів дисконтування, машинної імітації, кореляційно-регресійного аналізу та інші. Фінансовий стан організації характеризує її фінансову конкурентоспроможність, а саме плато- і кредитоспроможність, використання фінансових ресурсів та капіталу, можливість фінансової незалежності від зовнішніх джерел фінансування своєї діяльності сплачувати свої зобов'язання перед державним бюджетом у відповідні терміни. Рух товарно-матеріальних цінностей, трудових і матеріальних ресурсів супроводжується накопиченням та витратою грошових коштів. Тому не можна вести фінансово-господарську діяльність, не визначивши фінансового і майнового стану підприємства і чинників, що впливають на цей стан, не зіставивши прибутки й витрати з метою перевищення перших над другими.
Саме фінансовий стан організації і відображає всі аспекти її виробничо-господарської діяльності. За допомогою аналізу фінансового стану організації зацікавлені особи (інвестори, кредитори, менеджери тощо) можуть оцінити минулий, поточний та перспективний стани в ринковому середовищі і прийняти рішення, які можуть впливати на його діяльність у майбутньому.
Дати оцінку фінансової діяльності організацій можна на основі аналізу їхніх фінансових звітів. При цьому потрібно зважати на те, що загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку дають підприємствам значну свободу при складанні звіту про їхній фінансовий стан. Фінансові звіти двох дуже подібних компаній будуть істо