РОЗДІЛ 2
КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
ЗА ЗЛОЧИНИ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА ПРАВО ДЕРЖАВИ
НА ОДЕРЖАННЯ ОБОВ'ЯЗКОВИХ ВНЕСКІВ
2.1. Об'єкт злочинів, що посягають на право держави на одержання обов'язкових внесків
2.1.1. Серед усіх податкових злочинів злочини, що посягають на право держави на одержання належних їй коштів від обов'язкових внесків, мають найбільшу питому вагу і становлять велику суспільну небезпеку. Як зазначає П.Гега, серед злочинів, викритих у сфері оподаткування в 1994 році, 30, 9% припадало на ухилення від сплати податків [79]1?. У 2001 р. вже вісім з десяти кримінальних справ стосувалися ухилення від оподаткування, причому зазначені ухилення були вчинені в особливо великих розмірах. У 225 справах суми ухилення становили від мільйона до десятків мільйонів гривень [80]2?. Втім, враховуючи складність виявлення злочинів цієї категорії через їх вчинення в умовах неочевидності, недостатньо високий рівень підготовки працівників контролюючих органів та інші чинники [81]3?, можна з впевненістю стверджувати, що ступінь латентності зазначених злочинних посягань є досить високим. Внаслідок скоєння таких злочинів, кількість та суспільна небезпечність яких постійно зростають, держава недоотримує кошти, які має використати на здійснення своїх функцій. Крім того, суб'єкти оподаткування, які є добросовісними платниками обов'язкових внесків, опиняються у нерівному становищі з особами, що не виконують свої зобов'язання перед державою.
Значну суспільну небезпечність злочинів, що посягають на право держави одержувати обов'язкові внески підтверджує і зарубіжний досвід. В актах кримінального чи кримінального податкового права зарубіжних країн міститься значна кількість різноманітних злочинів, що посягають на право держави на одержання обов'язкових внесків. Серед податкових злочинів, передбачених, наприклад, Кодексом Внутрішніх Доходів США, до цієї категорії злочинних посягань можна віднести замах на ухилення або порушення сплати податків (стаття 7201 КВД); умисне неподання податкових декларацій, ненадання інформації або несплата податків (стаття 7203 КВД); шахрайські чи недостовірні заяви (стаття 7206 КВД); недостовірні податкові декларації, заяви чи інші документи (стаття 7207 КВД) тощо.
В Україні до злочинів, що посягають на право держави на одержання обов'язкових внесків, можна віднести:
- умисне ухилення від сплати обов'язкових внесків державі (ст.ст. 192, 212, 216, 222, та 364 КК України 2001 р.);
- необережну несплату обов'язкових внесків державі (ст. 367 КК України 2001 р.).
Отже, ґрунтовне дослідження ознак цього виду посягань є надзвичайно важливим для вітчизняної кримінально-правової науки та правозастосовчої практики.
2.1.2. Як зазначалося вище, відповідальність за злочини, що прямо посягають на право держави на одержання обов'язкових внесків, передбачена статтею 212 КК України 2001 р. В залежності від об'єктивних ознак на вказане право можуть посягати і злочини, відповідальність за які встановлена статтями 192, 216, 222, 364 та 367 КК України 2001 р. З огляду на це особливого значення набирає з'ясування родового та безпосереднього об'єктів таких злочинів.
В останні роки вивченню об'єкта злочинів, що посягають на право держави на одержання коштів від податків, зборів та інших обов'язкових платежів, була приділена значна увага. Проте, на нашу думку, більшість вчених визначають об'єкт розглядуваного виду посягань не зовсім правильно, без достатнього розкриття сутності таких посягань. Зазначене стосується як запропонованих визначень родового, так і безпосереднього об'єктів умисних ухилень від сплати та необережної несплати обов'язкових внесків державі.
Так, наприклад, Я.М. Кураш, точка зору якої відображає погляди більшості дослідників цього питання, вважає, що родовим об'єктом ухилення від сплати податків є суспільні відносини у сфері господарювання [82]1?. Таке визначення родового об'єкта розглядуваної категорії посягань не видається нам цілком прийнятним, оскільки воно не дає достатнього уявлення про сутність та соціальну значущість родового об'єкта як частини загального об'єкта.
Інша група вчених, зокрема М.С. Міщук, Л.П. Брич і В.О. Навроцький, вважають, що родовим об'єктом податкових ухилень є відносини, які існують у фінансовій сфері [83; 45]2?. Це визначення видається значно більш вдалим, проте не позбавленим деяких недоліків, передусім бачення родового об'єкта як певних суспільних відносин.
Згідно з концепцією об'єкта злочину, що домінувала у радянській теорії кримінального права і зараз підтримується багатьма науковцями, об'єктом злочину є суспільні відносини, яким заподіюється шкода від злочину [84; 85]1?. Проте, на нашу думку, більш прийнятною є концепція об'єкта злочину як охоронюваних кримінальним законом цінностей, проти яких спрямоване злочинне діяння і яким воно спричиняє шкоду, про що йшлося у першому розділі даної роботи. Саме з таких позицій і буде розглядатися автором цього дослідження об'єкт ухилень від сплати та необережної несплати обов'язкових внесків державі.
У теорії кримінального права родовий, або груповий об'єкт злочину, як правило, визначається згідно з місцем норми, що передбачає відповідальність за його вчинення, в Особливій частині Кримінального кодексу [36]2?.
Норми ст. ст. 212, 216 та 222 КК, які передбачають кримінальну відповідальність за умисне ухилення від оподаткування або готування до нього, вміщено у Розділі VII Особливої частини КК України, що має назву "Злочини у сфері господарської діяльності". Проте ст.ст. 364 та 367 КК, за якими настає кримінальна відповідальність за ухилення від сплати обов'язкових внесків, вчинене шляхом зловживання службовим становищем, та за необережну несплату обов'язкових внесків відповідно, розташовані у Розділі XVII Особливої частини КК - "Злочини у сфері службової діяльності". Крім вищезазначених статей, відповідальність за посягання на право держави на одержання обов'язкових внесків, зокрема на право держави на залишен