РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови
Експериментальні дослідження проводили протягом 1999-2002 рр. на кафедрі біології Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Польові досліди закладали на Антрацитівській державній сортовипробувальній дослідній станції, яка знаходиться в південно-західному, жаркому, з недостатнім зволоженням агрокліматичному районі Луганської області та біостанції Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка "Ново-Ільєнко", розташованій в дуже теплому, з недостатнім зволоженням Сіверськодонецькому агрокліматичному районі [2, 81].
Рельєф землекористування Антрацитівської державної сортовипробувальної дослідної станції характеризувався пересіченою поверхнею зі слабким схилом на південь. Ґрунти представлені чорноземами звичайними, середньосуглинковими лесоподібними з товщиною гумусового шару 65-70 см, вмістом гумусу в 0-30 см шарі ґрунту за Тюриним - 4,8-5,2 %, гідролізованого азоту за Корнфілдом - 12,3-15,1 мг, рухомого фосфору за Мачигіним - 12,9-13,3 мг, обмінного калію за Чириковим - 23,7-28,8 мг на 100 г ґрунту. Реакція ґрунтового розчину була нейтральною або слабколужною (рН 7,0-7,2).
Рельєф біостанції "Ново-Ільєнко" вирівняний, з невеликими блюдцеподібними западинами.
Ґрунти ділянок - чорноземи супіщані, притерасні з показниками, відповідно, 40-45 см, 1,8-2,1%, 8,4-9,2, 8,8-9,6, 27,7-32,5 мг на 100 г ґрунту. Реакція ґрунтового розчину - нейтральна або слабкокисла (рН 6,8-7,0).
Клімат району розташування Антрацитівської державної сортовипробувальної дослідної станції жаркий, послаблено-континентальний, з недостатнім зволоженням. Середньорічна кількість сумарної променистої радіації - 110-120 кКал/см2, в тому числі 90-95 кКал/см2 за вегетаційний період кукурудзи. Середня річна температура повітря 7,0-7,2оС. Сума активних температур повітря за період травень - жовтень досягає 3100-3150оС [2, 81]. Середня місячна температура липня складає 22,0-23,0оС, січня - -6,0- -7,0оС [81]. Абсолютний максимум температури повітря досягає 40-41оС, абсолютний мінімум - -37- -38оС. Тривалість безморозного періоду складає 170-175 днів [81].
Річна сума опадів коливається в межах 450-500 мм. Найбільш дощовим місяцем вважається липень - 65-75 мм, а посушливим - вересень - 20-25 мм. Гідротермічний коефіцієнт зволоження (ГТК) за Селяниновим - 0,9-1,0. Ймовірність суховіїв найнижча по області. За теплий період їх кількість не перевищує 35-37 днів, з них інтенсивних - не більше 3-4 днів [2, 81].
Клімат району розташування біостанції "Ново-Ільєнко" теплий, посилено континентальний, з недостатнім зволоженням. Річне надходження сумарної променистої енергії досягає 105-115 кКал/см2, з яких 85-92 кКал/см2 надходить протягом вегетаційного періоду кукурудзи. Середня річна температура повітря 8,0оС, середня річна сума температур, більших за 10оС досягає 2950-3000оС [2, 81].
Середня місячна температура липня - 21,5-23,0оС, січня - -7,5- -6,5оС. Абсолютний максимум температури повітря досягає 40-41°С, абсолютний мінімум - -40- -42оС. Безморозний період - 150-170 днів [2, 81].
Середня річна сума опадів не перевищує 450-480 мм. Гідротермічний коефіцієнт - 0,9. Суховіїв за теплий період буває в середньому 40-45 днів, з них інтенсивні - 10-12 днів.
У роки проведення дослідів погодні умови відрізнялись від середніх багаторічних (додаток А).
За даними Луганської агрометеорологічної (та Дар'ївської метеорологічної) станцій 1999 рік характеризувався як посушливий. Загальна кількість опадів, які випадали від сівби до збирання цукрової кукурудзи, не перевищувала 125,8 (216,0) мм, розлусної та кременистої - 136,3-137,5 (234,2-238,8) мм. Сума ефективних температур досягала 1225,5 (1084,8)оС, 1415,6-1440,3 (1260,2-1310,2)оС відповідно. Гідротермічний коефіцієнт (ГТК) не перевищував 0,7 (0,9).
Погодні умови 2000 року характеризувалися як помірно посушливі (вологі), із загальною кількістю опадів за вегетаційний період цукрової кукурудзи 118,2 (143,7) мм, розлусної та кременистої - 159,3-201,4 (164,3-176,6) мм. Сума ефективних температур складала 1156,6 (1143,1)оС та 1362,0-1407,1 (1303,3-1340,3)оС, ГТК - 1,0 (1,3).
Вегетаційний період 2001 року характеризувався як вологий. Загальна кількість опадів від сівби до збирання врожаю досягала в цукрової кукурудзи 231,5 (245,1) мм, розлусної та кременистої - 281,8-363,9 (275,0-329,3) мм, сума ефективних температур складала, відповідно, 1164,5 (1038,5)оС та 1343,1-1414,7 (1224,7-1276,7)оС, гідротермічний коефіцієнт - 1,5 (1,3). Середні багаторічні показники метеорологічних елементів складали 178,2 (208,7) мм, 202,2-213,2 (235,0-247,0) мм, 1137,6 (961,4)оС; 1319,3-1372,3 (1120,5-1168,5)оС; 0,9 (0,9-1,0).
Останні весняні приморозки в 1999 році спостерігалися в третій декаді травня, у 2000 році - у другій декаді травня, у 2001 році - у першій декаді травня. Перші осінні приморозки - наприкінці вересня - на початку жовтня, при середніх багаторічних показниках 24 квітня й 4 жовтня.
Таким чином, у цілому ґрунтові та кліматичні умови обох агрокліматичних районів сприятливі для вирощування харчових підвидів кукурудзи. Але значні коливання родючості ґрунтів та погодно-кліматичних умов значно впливають на ріст, розвиток та урожайність кукурудзи й потребують їх урахування при розробці технологій вирощування цих підвидів кукурудзи.
2.2. Методика та агротехніка проведення дослідів
Польові досліди розміщували в зернових сівозмінах з прийнятим для регіону чергуванням культур. Попередником кукурудзи була озима пшениця. Технологічні прийоми, які не вивчалися в дослідах, були загальноприйнятими для регіону, зокрема обробіток ґрунту включав лущення стерні лущильником ЛДГ-15 на глибину 10-12 см після збирання попередника, оранку плугом ПН-4-35 на глибину 20-22 см, ранньовесняне боронування зубовими боронами БЗСТ-1,0 та дві допосівні культивації культиваторами КПС-4 на глибину 10-12 та 6-8 см.
Мінераль
- Київ+380960830922