РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Представлений в дисертації матеріал одержано в результаті експериментальних дослідів, що проводились протягом 1996 - 2000 років в умовах лабораторії туберкульозу тварин Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН та кафедри мікробіології і вірусології Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького.
2.1. Об'єкти досліджень
Об'єктами дослідження слугували референтні штами мікобактерій туберкульозу людського, бичачого та пташиного видів, а також культури мікобактерій, виділені з яєць, одержаних від курей, експериментально заражених ними.
Досліджуваними референтними штами були такі культури:
Mycobacterium tuberculosis, штам 1848, виділений від людини, хворої на туберкульоз в Інституті туберкульозу МОЗ (Росія)?
Mycobacterium tuberculosis, штам №192, виділений від людини, хворої на туберкульоз (США, 1948)?
Mycobacterium tuberculosis, штам H37RV, виділений від людини, хворої на туберкульоз, одержаний з Центрального науково-дослідного інституту туберкульозу (Росія);
Mycobacterium bovis, штам №8, виділений від великої рогатої худоби у ВІЄВ (Росія)?
Mycobacterium bovis, штам Valleе, виділений від корови, хворої на туберкульоз (Париж, 1926)?
Mycobacterium avium, штам №33, виділений від курки, хворої на
туберкульоз на кафедрі мікробіології Харківського зооветеринарного інституту (Україна, 1963)?
Mycobacterium avium, штам №14141, виділений у центрі референції з мікобактерій (Угорщина,1979).
Всі відібрані для дослідження референтні штами за своїми біологічними властивостями є типовими представниками мікобактерій туберкульозу людського, бичачого та пташиного видів за своїми біологічними властивостями.
Досліджуваними культурами, виділеними з жовтків яєць курей, експериментально заражених референтними штамами, були такі мікобактерії туберкульозу:
Мycobacterium tuberculosis, штам №1848;
Mycobacterium bovis, штам №8;
Mycobacterium avium, штам №33;
Об'єктами дослідження також були культури, виділені з білків яєць курей, експериментально заражених референтними штамами:
Мycobacterium tuberculosis, штам №1848;
Mycobacterium bovis, штам №8;
Mycobacterium avium, штам №33.
Для порівняльного вивчення інфікованості яєць мікобактеріями туберкульозу людського, бичачого та пташиного видів, зумовленої ними, проводили експериментальні досліди на курах.
З метою вивчення патогенних властивостей досліджуваних культур, виділених із яєць, одержаних від курей, експериментально заражених референтними штамами мікобактерій туберкульозу людського, бичачого та пташиного видів, проводили досліди на лабораторних тваринах (морських свинках і кролях) та курячих ембріонах.
Терморезистентність мікобактерій туберкульозу людського, бичачого та пташиного видів вивчали у яйцях курей.
Вивчення трансоваріальної передачі збудника туберкульозу людського, бичачого та пташиного видів молодняку курей проводили на інкубованих яйцях.
2.2. Методи досліджень
Для вивчення інфікованості яєць мікобактеріями туберкульозу людського, бичачого та пташиного видів заражали курей досліджуваними референтними культурами, які були вирощені на живильному середовищі Левенштейна-Йєнсена протягом місяця. Суспензії готували з розрахунку 1мг мікробної маси в 1 см3 фізіологічного розчину натрію хлориду натрію для одноразового внутрішньом'язевого зараження птиці у дозі 1мл см3
З метою дослідження курей на туберкульоз, застосовували алергічний та серологічний методи діагностики [185; 186]. Алергічну діагностику проводили за допомогою двох туберкулінів (ППД - туберкуліну для ссавців і ППД - туберкуліну для птахів). Алергени вводили внутрішньошкірно в борідку в дозі 2500 ТО в об'ємі 0,1 см? стерильного ізотонічного розчину натрію хлориду. Оцінку результатів реакції у курей проводили через 30-36 годин згідно з діючою Настановою з діагностики туберкульозу тварин та птиці [185]. Для серологічного методу діагностики відбирали кров з гребінця курей і досліджували її в кров'яно-крапельній реакції аглютинації (ККРА). Проводили також патолого анатомічні [216; 187] та бактеріологічні дослідження внутрішніх органів курей за загальноприйнятими методиками [28; 187; 188; 189; 190; 191; 192].
Інфікованість білків, жовтків та шкаралупи всіх знесених яєць піддослідними курами визначали за допомогою бактеріологічного дослідження. Одні яйця досліджували зразу після знесення курами, а інші - після їх попередньої інкубації. Кожне яйце після виймання з термостата обмивали стерильним фізіологічним розчином і одержаний змив обробляли за методом Алікаєвої та висівали на живильне середовище Левенштейна-Йєнсена. Після обробки шкаралупи яйця спиртом і обпалюванням її над полум'ям пальника робили висіви з білка, жовтка (по 4 пробірки із середовищем з кожного об'єкта).
Вивчення основних властивостей досліджуваних культур мікобактерій, виділених з яєць, одержаних від експериментально заражених курей референтними штамами, проводили за схемою згідно з методичними рекомендаціями ВНДІБТЖ [191] та "Настанови з діагностики туберкульозу тварин"[185] (табл. 2.1).
Таблиця 2.1 Основні властивості мікобактерій туберкульозу
Основні властивостіМікобактерії туберкульозу, видбичачийлюдськийпташинийШвидкість росту з
матеріалу, доба30-6030-6015-30Швидкість росту в
субкультурі, доба20-3020-3010-20Форма колонійR-сухіR-сухіГладкі дрібні вологіПігментоутворення---Ріст на яєчних середовищах за темпеператур20-22°С--Слабий37-38°С+++45°С--+Ріст на МПБ при 37-38?С--+Ріст на середовищах з
саліцилатом Na--+Патогенність для лабораторних тваринМорські свинкиГенералізаціяГенералізаціяНе патогеннийКроліГенералізаціяЛокальні ураження органівТубер-кульозний сепсисКуриНе патогеннийНе патогеннийГенералізація
Морфологічні властивості вивчали за допомогою мікроскопії мазків, користуючись біологічним МБІ-15 та стереоскопічним МБС-9 мікроскопами. Фарбування препаратів проводили з
- Київ+380960830922