РОЗДІЛ 2
ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕЮДИЦІЙ ПРИ ВСТАНОВЛЕННІ ОБСТАВИН, ЩО ВХОДЯТЬ ДО ПРЕДМЕТА
ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНІЙ СПРАВІ
2.1.Співвідношення кримінально-процесуальних преюдицій. правових презумпцій,
аналогії кримінально-процесуального закону і судового прецедента
Для з'ясування місця і ролі преюдицій серед інститутів, зовні подібних з ним,
вважаємо за доцільне зупинитися на розкритті поняття таких інститутів
кримінального процесу, як презумпції, прецеденту, аналогії.
Тривала людська діяльність із з'ясування сутності явищ привела до процесу
становлення логічних категорій. Формальна логіка виробила таке поняття
абстрактного характеру, як презумпція. Презумпція (лат. praesumptio) -
припущення, визнане достовірним, поки не буде доведене зворотнє [24] [71 [24]
Большой юридический словарь / Под. ред. А. Я Сухарева, В. Д. Зорькина, В. Е
Крутских.- М.: ИНФРА, 1997, С. 535-536.]. Це категорія, походження якої в
більшості випадків пов'язане з правом і яка знаходить широке застосування у
правотворчій і правозастосовній діяльності.
У процесі дослідження логіки утворення даного явища в процесуальній літературі
склалися різні точки зору щодо поняття презумпцій. Так наприклад, Ю.М. Грошевой
визначає презумпції як «загальне поняття, що відображає стійкі, неодноразово
спостережені зв'язки між фактами, подіями, явищами, властивостями »[45] [72
[45] Грошевой Ю.М. Теоретические проблемы формирования убеждений судьи в
советском уголовном судопроизводстве: Дисс... д - ра юрид. наук. - Харьков,
1975.- С.265.].
Л. Д. Кокорєв . презумпцію визначає як правило, «що випливає з численних
спостережень і узагальнень, стійкого взаємозв'язку між подіями, явищами,
фактами і так далі, відповідно до якого на підставі існування одних подій,
явищ, фактів можна припустити про існування інших подій, явищ, фактів» [38] [73
[38] Горский Г.Ф., Кокорев Л.Д., Элькинд П.С. Проблемы доказательств в
советском уголовном процессе.- Воронеж: Изд. - во Воронежского ун - та, 1978.-
С. 238.].
В.І. Камінська характеризує презумпції як «висновок з деякого умовиводу, що є
за своїм характером індуктивним умовиводом. Таким чином, там, де діє яка-небудь
презумпція, будь-то в праві, науці чи повсякденному житті, дослідник виходить
від якогось заздалегідь даного чи прийнятого ним узагальнення як від положення,
передбачуваного встановленим і не потребуючим доказів» [61] [74 [61] Каминская
В. И. Учения о правовых презумпциях в уголовном процессе.- М-Л.: АН СССР,
1948.- С. 6-7.].
Явища повсякденного життя набувають характеру закономірностей, стають
«звичайним порядком»; завдяки цьому такі явища приймаються за істину, що не має
потреби в доказуванні.
На думку В.К. Бабаєва, «Індукція - ось основний метод утворення презумпцій.
Спостерігаючи окремі предмети чи явища в одних умовах і за одних обставин,
виявляючи при цьому їхні характерні ознаки, ми, ґрунтуючись на зв'язку між
останніми, можемо припустити, що за наявності аналогічних умов і при подібних
обставинах мали місце ті самі предмети (явища) або вони виникли внаслідок тих
самих причин. Причому життєві процеси спливають так, що часом є очевидними лише
обставини, існування ж інших причин доводиться припускати. Основою припущень у
такому випадку є зв'язок факту наявного з фактом передбачуваним» [19] [75 [19]
Бабаев В. К. Презумпции в советском праве. Учебное пособие - Горький: МВД СССР,
1974.- С. 8.]. В.К. Бабаєв зазначає, що методом утворення презумпцій є неповна
індукція [19] [76 [19] Бабаев В. К. Там же.- С. 10.]; тобто на підставі
узагальнення певної кількості випадків робиться якийсь загальний висновок, що
може бути правильним стосовно всіх узагальнених випадків.
В.А. Ойгензіхт і Є.Ю. Вєдєнєєв також указують на те, що загальнологічне
розуміння презумпції є видом індуктивного умовиводу і будується не тільки на
емпіричних висновках про повторювані у певній послідовності які-небудь явища,
але і є висновком з комплексу зіставлень і суджень, з логічних і теоретичних
узагальнень [96, 30] [77 [96] Ойгензихт В.А. Понятие гражданско-правовой
презумпции // Сов. государство и право.- 1975.- №10.- С. 25; [30] Веденеев Е.
Ю. Роль презумпций в гражданском праве, арбитражном и гражданском
судопроизводстве // Государство и право.- 1998.- №2- С. 43.].
Критикуючи індуктивний метод появи презумпцій, І.Л. Петрухін згодний з тим, що
спостереження, нагромадження фактичного матеріалу, досвід становлять необхідну
передумову формування презумпцій, але не можна ігнорувати й роль дедукції в
такому процесі. Як приклад він наводить презумпцію, що встановлює зв'язок між
фактом досягнення особою певного віку та його здатністю розуміти значення
протиправних дій і керувати своєю поведінкою. Спочатку дана презумпція була
результатом емпіричних узагальнень, що не мали наукового обґрунтування. В даний
час у результаті розвитку деяких наук, таких, як психологія, педагогіка,
встановлений мінімальний вік кримінальної відповідальності на науковій основі,
диференціюється залежно від форми і характеру правопорушення [134] [78 [134]
Теория доказательств в советском уголовном процессе / Под ред. Н. В. Жогина.-
М.: Юрид. лит., 1973.- С. 343.].
Таким чином, І.Л. Петрухін вважає, що індукція є первісним емпіричним методом
утворення презумпцій, основним же методом утворення презумпцій є дедукція.
Г.М. Резник, досліджуючи логічну структуру формування внутрішнього переконання,
пише про презумпцію факту. «Фактична презумпція,- зазначає Г.М. Резник,- це
знання про зв'язок між фактами, що сформувався на основі спостереження, аналізу
й узагальнення життєвого досвіду взагалі і судової практики зокрема» [111] [79
[111] Резник Г. М. Внутреннее убеждение при оценке доказательств
- Київ+380960830922