РОЗДІЛ 2
МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СТАЛИМ РОЗВИТКОМ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ
2.1. Особливості господарського та соціально-економічного механізмів регулювання торгівлею
Вивчення визначення поняття "господарський механізм" виявляє різноманітні підходи їх авторів, що пояснюється складністю даної категорії і неоднозначністю вирішення питання про способи господарювання.
Так, деякі учені вважають, що господарський механізм - це "спосіб господарювання, спосіб організації суспільного виробництва зі властивими йому методами, економічними важелями, організаційними формами і способами залучення людей до праці" [82]. Другі під господарським механізмом розуміють "сукупність усіх соціально-економічних закономірностей, досить стійких умов, чинників, на які можна розраховувати і які потрібно враховувати, плануючи і здійснюючи виробничу діяльність" [83]. Треті визначають господарський механізм як специфічний спосіб організації виробничих сил, який забезпечує виробництво, розподіл, обмін та споживання життєвих благ на основі об'єктивних економічних законів [84]. Четверті ототожнюють господарський механізм з управлінням, невиправдано змішуючи функції двох категорій [85;86].
На наш погляд, у найзагальнішому вигляді господарський механізм - це система організації суспільного господарства. Таке визначення правомірне, але, вказуючи на предмет, воно не розкриває його, і, отже, обмежуватися ним не можна. Тому вважаємо за краще дати більш ємне визначення, яке охоплює зміст явища. Трудність змістовного визначення господарського механізму полягає в тому, що його треба визначити не просто як "застиглу" систему, а як "живу", працюючу систему. Не менша трудність виникає й у зв'язку з тим, що господарський механізм вбудований в систему суспільного господарства, втілений у ній і нею виражений [87].
Ми дотримуємо точки зору авторів, які під господарським механізмом розуміють сукупність конкретних форм господарювання, методів управління та правових норм, з допомогою яких суспільство використовує економічні закони з урахуванням конкретної обстановки [88]. Відмітна особливість даного визначення полягає в його суб'єктивній орієнтації. Господарський механізм постає як жива система, наділена спроможністю думати й вирішувати. Він виступає як система взаємодіючих інформаційно-вирішувальних центрів, поширена на все суспільство, "здатна знімати інформацію з будь-якої точки і наділяти інформацією будь-яку точку суспільного господарського простору, забезпечуючи завдяки цьому рух інформації і виражених у ній рішень по всьому суспільному господарству" [87].
Господарський механізм сфери обігу споживчих товарів повинен враховувати мінливість ринкової кон'юнктури, викликану випуском принципово нових виробів, надходженням товарів з-за кордону, відносною самостійністю і відособленістю діяльності численних підприємств та організацій торгівлі і т. п. Все це, природно, справляє вплив і на методи господарювання.
Специфіка функціонування господарського механізму в торгівлі визначається наявністю:
особливих форм і методів організації управління;
характерних рис у використанні економічних важелів та стимулів впливу торгівлі на виробництво;
конкретних прийомів визначення показників торговельно-господарської діяльності;
відмітних рис у структурі основних і оборотних фондів, у змісті доходів і видатків торговельних організацій, у формах матеріального й морального стимулювання;
особливостей у товарному обігу у зв'язку з відносно високим ступенем насиченості ринку товарами й підвищенням ролі споживача у господарських зв'язках [84].
В економічній літературі висловлюються різноманітні точки зору і щодо структури господарського механізму. Автори використовують різноманітні критерії дослідження і принципи диференціації підсистем господарського механізму. Так, П. Г. Бунич розглядав блочну систему його моделей, з якої випливає лінійно-послідовна підсистема з виділенням ієрархічних рівнів господарювання [89]. Е.Б.Корицький називає три найважливіші підсистеми господарського механізму: економічну, соціальну, організаційно-технічну, кожна з яких складається з блоків елементів [90]. В.Р.Прауде подає його загальну структуру у вигляді схеми, яка по горизонталі включає три групи підсистем: загальні функціональні, підсистеми забезпечення, спеціальні функціональні [84,30]. П.Багрій до складу господарського механізму включає планування, економічні важелі та стимули, організаційну структуру органів регулювання і їх функціональну субординацію, різноманітні форми трудової ініціативи працівників та їх участі в управлінні [91].
На наш погляд, можна погодитися з блочною структурою господарського механізму, але без виділення окремих підсистем як основних і допоміжних [92].
Знаючи структурні складники господарського механізму і користуючись обраним нами набором категорій, ми побудували модель структури господарського механізму регулювання торгівлею (див. рис.2.1).
Економічна підсистема господарського механізму торгівлі характеризує економічний вплив на об'єкт регулювання за допомогою методологічного, інформаційного, програмного, технічного, фінансового і кадрового забезпечення. Організаційна підсистема складається із спеціальних функціональних блоків, які включають управління господарськими зв'язками підприємства, науково-технічним прогресом, маркетинговими дослідженнями, а також якістю товарів і послуг.
Соціальна підсистема господарського механізму торгівлі включає регулювання соціальним розвитком працівників підприємства, психологічні методи управління, участь колективу підприємства в управлінні.
Особливості господарського механізму в торгівлі по-різному проявляються на різних етапах розвитку галузі. Теорія і практика дозволяють виділити такі основні взаємозв'язані чинники, які впливають на розвиток господарського механізму в торгівлі:
форма власності;
обсяг та внутрішньогалузева структура господарства;
поглиблення і розширенн