Розділ II
когнітивний зміст концепту “Європейська соціально-економічна інтеГрація”
Економічна інтеграція передбачає зближення та взаємне пристосування окремих
національних господарств і забезпечується концентрацією капіталів, проведенням
узгодженої міждержавної економічної політики [БЭС:311]. Соціальний аспект
інтеграції трактується як “поєднання складових частин соціуму […] в єдину
соціальну цілісність або систему” [СКЕС:207].
Оскільки концепт “європейська інтеграція” розуміється як відображення
інтеграційної діяльності Європейського Союзу, то вважаємо можливим
стверджувати, що концепт “європейська соціально-економічна інтеграція” – це
відображення соціально-економічної діяльності Євросоюзу.
Зміст концепту “європейська соціально-економічна інтеграція” визначається
загальною тематикою англомовних документів Євросоюзу та газетних статей,
присвячених висвітленню діяльності цієї організації особливого типу. Основні
теми, що отримали широкий розгляд у досліджуваних текстах, відбивають зміст
соціально-економічної діяльності ЄС та її кінцеві результати:
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЄС у цілому, ЄДИНИЙ ВНУТРІШНІЙ РИНОК,
ЕКОНОМІЧНО-ГРОШОВИЙ СОЮЗ (рис.2.1.)
Межі концептуальних макрополів, як і всього простору, нечіткі, розмиті, з
потенційною можливістю “зсуву” в той чи інший бік. Зміст соціально-економічної
діяльності ЄС проектується на її кінцеві результати. В той же час окремі
концепти макрополів ЄДИНИЙ ВНУТРІШНІЙ РИНОК і ЕКОНОМІЧНО-ГРОШОВИЙ СОЮЗ здатні
знайти свій відбиток у СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ Євросоюзу. Тому поділ
концептуального простору на дві площини, що уособлюють собою основні аспекти
процесу й результат цього процесу, – умовний, проведений лише в
рамках і з метою дослідження. Кожна тема репрезентує окреме концептуальне
макрополе та деталізується у підтемах – концептуальних полях. Слід зазначити,
що макрополя вирізняються ступенем інформативної насиченості. Найповніше
висвітлення та розробку отримує тема ЕКОНОМІЧНО-ГРОШОВИЙ СОЮЗ. Це свідчить про
те, що цей напрям соціально-економічної політики Євросоюзу був пріоритетним у
досліджуваний період і відзначався підвищеним інтересом з боку соціуму. Причому
саме публікації газети The Times стали основним джерелом вербалізованих
пропозицій для аналізу (728 у порівнянні з 273 пропозиціями з документів ЄС).
Темам СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЄС у цілому та ЄДИНИЙ ВНУТРІШНІЙ РИНОК
значна увага приділяється, головним чином, з боку офіційних матеріалів ЄС (313
пропозицій із загальної кількості 398 для першого макрополя та 221 із 277 – для
другого) (Табл.2.1.)
Таблиця 2.1.
Концепт “європейська соціально-економічна інтеграція”: тематичні макрополя та
їхня репрезентованість
Тематика концептуального макрополя
Кількість пропозицій, які представляють макрополя
Всього
The Times
Документи ЄС
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ у цілому
85
313
398
ЄДИНИЙ ВНУТРІШНІЙ РИНОК
56
221
277
ЕКОНОМІЧНО-ГРОШОВИЙ СОЮЗ
728
273
1001
Всього
869
807
1676
Матеріали документів ЄС і публікації газети The Times розкривають ступінь
фактуальної та аксіологічної насиченості вищезгаданих тематичних фокусів.
2.1. Основні аспекти моделювання концептуального простору європейської
соціально-економічної інтеграції
Вихідною точкою аналізу вважаємо трактування концепту “європейська
соціально-економічна інтеграція” як цілісного концептуального простору,
репрезентація якого прослідковується в англомовних документах Євросоюзу та
публікаціях газети The Times відповідної тематики, що в сукупності становлять
текстуальний спосіб експлікації нового фрагмента картини світу. Конституентами
цього простору виступають концептуальні макрополя СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА
ДІЯЛЬНІСТЬ ЄС у цілому, ЄДИНИЙ ВНУТРІШНІЙ РИНОК, ЕКОНОМІЧНО-ГРОШОВИЙ СОЮЗ. У
їхніх межах спостерігається виділення концептуальних полів на основі подальшого
розгортання тем. Загальні закономірності формування їхнього змісту залежать від
особливостей вербальної репрезентації концепту. Специфіка фактуальної
інформації, міра її насиченості спричиняють виокремлення в рамках одного з
полів концептуального макрополя ЕКОНОМІЧНО-ГРОШОВИЙ СОЮЗ – СПІЛЬНА ГРОШОВА
ПОЛІТИКА – концептуальних мікрополів. Концептуальні поля й мікрополя базуються
на певних сітьових моделях. Ці моделі, чи структури, формуються на таких
засадах: 1) ідентифікація актантів поля; 2) визначення їхніх статичних
предикатів, які задаються списком; 3) виділення динамічних предикатів, що
організуються у вигляді фреймів, представлених за допомогою схемат; 4)
встановлення типових актантів поля, статичних атрибутів і фреймових структур на
основі їх кількісного аналізу. Типові поняття формують прототиповий
онтологічний образ.
Аксіологічні інтерпретації потенційно множинні та варіативні. Об’єктивізація
оцінного ракурсу здійснюється за рахунок вибору самого факту, який ґрунтується
на стереотипному баченні суспільством: позитивний, негативний чи нейтральний
резонанс; та за рахунок його дескрипції спеціальними образними мовними
засобами, головним чином, за допомогою метафор. Лексичні одиниці – вербальні
репрезентанти концептів, – що містять сему позитивної або негативної оцінності
в своїй структурі чи імплікаціоналі значення, виділяються у тексті
підкресленням. Окремий факт, відображений у пропозиції, отримує оцінку “добре”
/+/, “погано” /-/ чи “нейтрально” /0/. На основі аналізу аксіологічності всіх
предикатів окремого макрополя виводиться поетапно сумарний оцінний план
схемати, фрейму, мікрополя, поля і зони в цілому. При цьому можлива
ідентифікація поряд з контрарними оцінками “добре” – “по
- Київ+380960830922