РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА МОДЕЛІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТРИВАЛОСТІ ПРОЦЕСІВ ПРАЦІ ТА ЇЇ ВІДХИЛЕНЬ
2.1. Моделювання тривалості методів праці
2.1.1. Розглянемо існуючі підходи до побудови моделей методів праці на прикладі комплексу "перемістити щипці до предмета" [76], при цьому передбачається, що щипці знаходяться в зоні досяжності, їх необхідно взяти, розвести і перемістити до місця захоплення предмета. Розіб'ємо заданий комплекс на мікроелементи, і в термінах БСМ-1, одержимо наступний запис процесу праці:
1. ПР(S1)(ОС1; К2); простягнути руку до щипців.
2. У(P, l)(ОС1, К2, У1); взяти щипці.
3. П(S2, P, l)(ОС1, К1); перемістити щипці до другої руки.
4. ВЗ; взятися другою рукою за ручку щипців.
5. П(S3, P, l)(ОС1, К1); розвести губки щипців.
6. П(S4, P, l)(ОС1, К3); перемістити щипці до місця захоплення предмета.
Згідно [76], відстань переміщення руки S1 в середньому дорівнює 600?100 мм, поправочний коефіцієнт при виконанні без обережності дорівнює 1, а із середнім ступенем контролю - 1,1. У цьому випадку тривалість виконання першого мікроелемента записується наступним чином:
ТДХ.
Для другого мікроелемента необхідно враховувати наступні кількісні фактори: вага предмета (щипців), що може приймати значення P=1-5 кг, а також довжину щипців l=300 - 1000 мм. Врахування якісного фактора ступінь контролю для мікроелемента взяти із середнім ступенем вимагає поправочний коефіцієнт 1,2. Оскільки мікроелемент виконується зручно і без обережності, то відповідні поправочні коефіцієнти для якісних факторів зручність роботи й обережність рівні 1. В результаті,
ТДХ.
При переміщенні щипців до другої руки (мікроелемент 3), середня відстань переміщення S2=500?100 мм, а вага P і довжина щипців l, має ті ж значення, що й у попередньому мікроелементі. Якісні фактори не вносять змін у тривалість виконання, тому що мають перший ступінь. Відповідно тривалість виконання третього мікроелемента складе:
ТДХ.
Тривалість виконання четвертого мікроелемента відповідно до нормативів БСМ-1 фіксована і складає:
ТДХ.
Для того, щоб розвести губки щипців, необхідно виконати переміщення в середньому на S3= 400 мм. Значення маси P і довжини щипців l, не змінилися, відповідно тривалість виконання виражається наступною формулою:
ТДХ.
При переміщенні щипців до місця захоплення відстань переміщення може приймати значення S4= 300 - 500 мм, а поправка на високий ступінь контролю 1,2. Вага і довжина щипців не мінялася, тому:
ТДХ.
Запишемо загальну тривалість виконання комплексу:
(2.1)
Вираз (2.1) враховує всі кількісні фактори, що впливають, згідно БСМ-1, на тривалість виконання цього комплексу, тому приймемо його за еталон. Однак на практиці визначення всіх шести кількісних факторів є трудомістким процесом, тому по можливості намагаються скоротити їхню кількість.
Якщо прийняти за відомої і незмінні (для цієї структури комплексу) фактори S1, S2, S3, згідно [76], одержимо спрощений вираз:
ТДХ. (2.2)
У такому випадку приймається, що тривалість виконання комплексу залежить тільки від трьох факторів, що істотно зменшує трудомісткість "ручних" розрахунків. Оскільки на рівні опису комплексу тривалість виконання мікроелементів задається у вигляді ступеневої залежності, а на практиці застосовуються більш укрупнені структури (переходи), що складаються як з комплексів, так і мікроелементів, то для уніфікації опису на рівні переходів для комплексів тривалість виконання задається у вигляді узагальненої ступеневої залежності. Тому традиційно з виразу (2.2) за допомогою регресивного аналізу прийнято одержувати ступеневу залежність наступного виду [76]:
ТДХ. (2.3)
Однак сума ступеневих залежностей не завжди може бути якісно представлена у вигляді узагальненої ступеневої залежності. Так, якщо в даному випадку прийняти S4=500 мм (середнє для заданого діапазону), і змінювати фактори P, l, то співвідношення можна представити у вигляді наступної таблиці:
Таблиця 2.1
Співвідношення результатів регресивного аналізу до вихідних результатів
P300400500600700800900100011,0231,0351,0441,0511,0571,0621,0671,07121,0581,0691,0771,0841,091,0951,0991,10331,0751,0861,0941,1011,1071,1121,1161,1241,0871,0981,1061,1131,1181,1231,1271,13151,0961,1061,1141,1211,1261,1311,1351,139
Як видно з табл. 2.1, значення, отримані за допомогою виразу (2.3) перевищують вихідні (2.1) на величину від 2,3% до 14%, при цьому відхилення монотонно збільшується зі збільшенням значень маси і розмірів щипців. У численних розрахункових експериментах з використанням залежностей, отриманих аналогічно (2.3), відхилення досягали величин близько 200% і більше [76]. Таким чином, даний підхід хоча і забезпечує прийнятну трудомісткість розрахунків, але призводить до істотних відхилень. Допустимими при нормуванні вважаються наступні величини похибок за серійністю виробництва [50]: масове- ?5%, крупносерійне - ?7,5%, серійне - ?10%, дрібносерійне - ?15%, штучне - ?20%. За характером робіт розрізняють наступні допустимі величини похибок: машинні - ?5%, машинно-ручні - ?10%, ручні - ?15%. Тому актуальним є питання зменшення величини похибки при укрупненні нормативів.
2.1.2. Розглянемо, наскільки правомірне виключення з розрахунків факторів S1, S2, S3. Почнемо з того, що визначимо частку тривалості кожного мікроелемента відносно тривалості всього комплексу (табл. 2.2) при мінімальних, середніх і максимальних значеннях факторів S4, P, l, де: .
Таблиця 2.2
Питома вага мікроелементів комплексу "перемістити щипці до предмета"
S4Plw1w2w3w4w5w6300130021,2%2,6%25,8%4,4%22,8%23,3%400365015,5%2,9%26,7%3,2%23,5%28,2%5005100013%3%26,4%2,7%23,3%31,7%
З табл. 2.2 виходить, що мікроелементи 1, 3, 5, 6 вносять приблизно однаковий (порівнянний) внесок у загальну тривалість виконання комплексу, а отже і фактори, від яких вони залежать, також порівнянні по впливу. Тому фактори відстані переміщенн