РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА І МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Програма проведення досліджень
Аналіз опублікованих матеріалів з теми наших досліджень дозволив розробити програму, яка включає дослідження недостатньо вивчених та взагалі не вивчених питань.
Програмою досліджень передбачалось :
* підбір об'єктів для проведення досліджень за матеріалами Інституту землеустрою УААН та даними Житомирського гіпроводгоспу, отриманими при грунтово-меліоративному обстеженні гідроморфних ґрунтів в 1970-75 рр.;
* узагальнення усіх наявних матеріалів по характеристиці гідроморфних ґрунтів зони Полісся за їх морфогенезом і речовинним складом;
* проведення детального обстеження об'єктів дослідження, закладка розрізів, дослідження морфологічної будови осушених ґрунтів та відбір зразків для проведення лабораторних аналізів;
* проведення лабораторних аналізів, для отримання даних про речовинний склад осушених гідроморфних ґрунтів, (гумус, гранулометричний склад, сумарна поверхня ґрунтових гранулометричних часток, вміст запасів і форм поживних речовин);
* статистичний аналіз отриманих даних в цілому і визначення достовірної інформації про параметри направленості процесу ґрунтоутворення в гігроморфних ґрунтах в зв'язку з їх осушенням.
2.2. Методика проведення досліджень
Методологічною основою досліджень є єдність методів, використаних при аналізі характеристики гідроморфних ґрунтів при проведенні ґрунтових досліджень, проведених перед проектуванням і будівництвом осушувальних систем в 1970-75 рр., а також при вивченні стану ґрунтів через 20-25 років після початку осушення. Для глибокого вивчення ґрунтоутворюючих процесів, які проходять під впливом технологій управління водно-повітряним режимом гідроморфних ґрунтів Полісся, використано ряд сучасних методик. При проведенні досліджень застосовувались методи польових досліджень: топометричний, морфометричний, лабораторні методи визначення фізичних, фізико-хімічних і хімічних параметрів ґрунтів, статистичний метод обробітки та аналізу отриманих експериментальних даних.
2.2.1. Польові методи досліджень.
При проведенні досліджень використані топометричний та морфометричний методи польових досліджень.
Місцезнаходження опорних розрізів визначалось методом перпендикулярів за картографічними матеріалами на місцевості за допомогою координат повних розрізів, закладених по даних попередніх ґрунтових обстежень 1970-75 рр. (Інститут землеустрою УААН), та за допомогою даних обстежень по проектуванню та закладанню гончарного дренажу Житомирська філія "Укргіпроводгоспу".
На картах ґрунтів господарств Червоноармійського району підбирались ґрунтові виділи, однорідні за типом ґрунту, механічним складом і материнською породою на ділянках, осушених гончарним дренажем не пізніше 1975 року, і намічались ключові площадки, де були закладені ґрунтові розрізи у 1970-1975 рр. і де нами повторно закладались розрізи у 1998 - 2000 рр.
При повторному закладанні ключових площадок були використані координати повних розрізів попередніх ґрунтових обстежень, зроблених перед проведенням осушувальних робіт. Оскільки, опорні розрізи характеризували конкретний ґрунтовий виділ, то в межах виділу методом конверта закладалось по 5 розрізів, на яких вивчали морфометричні показники ґрунтів, і з яких відбирались зразки для проведення лабораторних досліджень.
В польових умовах були намічені і закладені 66 ключові площадки. З них на дерново-середньопідзолистих глейових супіщаних ґрунтах закладено - 30 ключових площадок, на дернових глибоких глейових легкосуглинкових ґрунтах - 24 площадки, на дернових опідзолених глейових легкосуглинкових ґрунтах - 12 площадок, а також було закладено по 4 додаткових розрізи на кожній з ґрунтових відмін, присутніх на території Великолузької та Теньківської осушувальних систем. Таким чином, на ключових площадках було закладено 320 ґрунтових розрізів глибиною 120-150 см, досліджено будову та ознаки їх генетичних горизонтів і взято 1530 зразків для аналізів.
Ґрунтові дослідження проводились відповідно до методик, викладених в роботах [128, 145].
Техніка польових досліджень була наступна. На повних розрізах визначалась середня потужність генетичних горизонтів, загальна глибина гумусового профілю. Для цього в ґрунтових розрізах зачищалась найбільш освітлена стінка так, щоб отримати природний вигляд всіх структурних окремостей ґрунту. По зачищеній стінці ґрунтовий профіль ділився на горизонти і кожний горизонт описувався. Була врахована потужність горизонтів, колір, структура, оглеєння, включення, дія соляної кислоти та характер переходу. Враховуючи морфологічні ознаки описаних горизонтів, відбирались індивідуальні ґрунтові зразки за методиками [128, 145].
2.2.2. Лабораторні методи дослідження.
З метою одержання даних про фізичні, фізико-хімічні і хімічні показники ґрунтів з відібраними зразками проводились лабораторні аналізи відповідно до стандартних методик, за якими були зроблені аналізи до проведення осушення ґрунтів [1, 6, 12, 32, 103, 115, 116, 151, 152, 158, 193, 194].
У відібраних зразках визначали наступні параметри:
* величину гідролітичної кислотності за Каппеном - ГОСТ 26212-84;
* величину рН водної витяжки потенціометричним методом -
ГОСТ 26423-85;
* величину рН сольової витяжки потенціометричним методом -
ГОСТ 26483-85;
* вміст гумусу за методом І.В. Тюріна - ГОСТ 26213-84;
* склад гумусу за методом М.М. Кононової;
* ємність вбирання катіонів за Каппеном - ГОСТ 17.4.401-84;
* сума ввібраних основ за Каппеном;
* обмінний кальцій і магній трилонометричним методом -
ГОСТ 26487-85;
* рухомі форми фосфору та обмінний калій за Кірсановим -
ГОСТ 26207-84;
* гранулометричний склад за методом Качинського;
* сумарну поверхню ґрунтових гранулометричних часток визначали геометричним методом за М. А. Качинським [106].
Математично-статистичний аналіз отриманих даних [64] проводився за