РОЗДІЛ 2. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЮ ОСВІТОЮ
2.1. Нормативно-правове регулювання післядипломної освіти фахівців у різних
сферах діяльності
Розгляд складного поняття “нормативно-правове регулювання післядипломної
освіти” передбачає обов’язковий аналіз щонайменше двох категорій, що мають
пряме відношення до правильного з’ясування його природи, змісту й особливостей.
Йдеться про поняття нормативно-правового акту і поняття правового регулювання.
“Нормативно-правовий акт, - вказує В.О.Котюк, - це юридичний документ, який має
загальнообов’язковий характер, прийнятий компетентними державними органами,
підтримується і охороняється державною владою від порушень, направлений на
регулювання суспільних відносин і охорону соціальних цінностей” [47, с.37-38].
О.Ф. Скакун пише: “Нормативно-правовий акт – офіційний акт волевиявлення
(рішення) уповноважених суб’єктів права, який встановлює (змінює, відмінює)
правові норми з метою регулювання суспільних відносин. Нормативно-правовий акт
виконує дві рівновеликі функції: функцію юридичного джерела права; функцію
форми права, тобто є способом існування й виявлення норм права”[48, с.338-339].
Л.Л.Бочарова зазначає: “Нормативно-правовий акт – це офіційний письмовий
документ, прийнятий уповноваженими суб’єктами правотворчості у визначеному
законом порядку і формі, який містить норми права” [49, с.296]. За думкою
В.С. Нерсесянца, поняття “нормативно-правові акти” охоплює широкий комплекс
актів правотворчості, що приймаються органами законодавчої, виконавчої, а іноді
й судової влади. Нормативно-правовими актами, продовжує вчений, вони
називаються тому, що містять норми права. По суті дане поняття є синонімом
поняття “законодавство” в широкому сенсі. Це основне джерело права в країнах
романо-германського правового сімейства [50, с.272]. В.В. Лазарев під
нормативними правовими актами розуміє акти, які встановлюють норми права, що
вводять їх в дію, змінюють або відмінюють правила загального характеру [51,
с.124]. “Нормативно-правовий акт створюється в результаті правотворчої
діяльності компетентних органів держави або всенародним волевиявленням
(референдумом). Це офіційний акт правотворчості, в якому містяться норми
права”, - аргументує свою позицію В.Н.Хропанюк [52, с.240-241]. З точки зору
В.Л.Кулапова, нормативно-правові акти є основною і найбільш досконалою формою
сучасного права. Їх широкому використанню, пояснює автор, допомагають такі
якості, як здатність централізовано регулювати різні відносини, швидко
реагувати на зміни потреб суспільного розвитку, чіткість й доступність
викладення виявлених в них приписів. Документально-письмова форма
нормативно-правових актів дозволяє безпосередньо й оперативно знайомити з їх
змістом населення [53, с.379]. “Нормативно-правовий акт, - зазначає
С.О.Комаров, - це письмовий документ відповідного державного органу, яким
встановлюються, змінюються або припиняються норми права, що містять правила
загального характеру” [54, с.224]. А.Ф. Черданцев так характеризує поняття
нормативно-правового акту: “Нормативний акт – це акт правотворчості, що містить
норми права. Він називається нормативним тому, що містить норми права.
Нормативно-правовий акт – це офіційний документ. Як і будь-який документ, він є
носієм інформації, а саме інформації про норми права. Як правовий акт, він має
юридичну силу і зобов’язаний для усіх осіб, яким адресований. Це акт
правотворчості, результат діяльності компетентних державних органів, а тому акт
владний. За допомогою нормативних актів веління держави стають
загальнообов’язковими. Нормативний акт – це різновид юридичних актів. Його слід
відрізняти від актів застосування права, що мають конкретний, індивідуальний
характер, за допомогою яких вирішуються конкретні справи. На відміну від них
нормативний акт має загальний характер. Його слід відрізняти й від актів
тлумачення, в яких дається роз’яснення норми права [55, с.219].
“Нормативно-правовий акт являє собою письмовий документ, за допомогою якого
правотворчий орган в межах своєї компетенції вносить зміну в систему діючих
норм права шляхом прийняття нових норм права або рішення, спрямованого на
відміну застарілих актів”, - у свою чергу відмічає В.М. Сирих [56, с.194].
Аналіз точок зору вчених відносно суті, природи, ознак загальнотеоретичного
поняття нормативно-правового акта дозволяє виокремити наступні методологічні
засади щодо розуміння такого їх різновиду, як нормативні акти, що покликані
регулювати відносини в сфері післядипломної освіти фахівців у різних галузях
суспільного виробництва. По-перше, загальне поняття нормативного акту і поняття
нормативного акту в сфері післядипломної освіти співвідносяться між собою як
ціле і частина, тому їм притаманні однакові основні якості, риси і властивості.
По-друге, декотрі відмінності змісту категорії “нормативно-правовий акт в сфері
післядипломної освіти” обумовлюються саме досліджуваною групою
суспільно-освітянських відносин та відповідними органами – суб’єктами
управління післядипломною освітою. По-третє, визначення загального поняття
нормативно-правового акту з логічною послідовністю дозволить визначити й
поняття нормативно-правового акту в сфері післядипломної освіти.
Вищевикладене дослідження думок, позицій науковців в сфері теорії держави і
права дозволяє виокремити наступні ознаки узагальненої категорії
нормативно-правового акту: вони виходять від держави, виявляють збалансовану
державну волю; виражаються в письмово-документальній формі, мають об’єктивний
характер і виступа
- Київ+380960830922