РОЗДІЛ 2
УДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ
ДО ЗДІЙСНЕННЯ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З ХІМІЇ
Матеріали теоретичного розділу дають нам підстави для подаль-шого розкриття
проблеми формування готовності майбутніх учителів до організації пізнавальної
позакласної роботи учнів з навчального пред-мета хімії.
В основу пошуку засобів підготовки студентів до вказаної діяль-ності нами було
покладено припущення про те, що вона має бути спрямо-ваною на формування у
майбутніх учителів готовності до тих видів поза-класної роботи школярів, які
безпосередньо цікаві старшокласникам, розвивають у них нестандартне мислення,
ініціативність та сприяють реалізації особистісних пізнавальних потреб.
Отже, процес формування у студентів готовності здійснювати позакласну роботу з
хімії повинен базуватись на суб'єкт-суб'єктних стосунках учителя і учнів.
Все вище сказане слугує підставою для створення моделі під-готовки майбутнього
вчителя хімії до організації позакласної роботи з предмета, в якій його
викладацька діяльність невіддільна від активної участі школярів у позакласній
роботі.
2.1. Модель формування у студентів готовності до організації позакласної роботи
з хімії
При розробці такої моделі враховувався взаємозв'язок вимог до позакласної
роботи вчителя хімії зі змістом навчально-виховного процесу школи. Ми вважаємо,
що модель повинна забезпечити мотива-ційну спрямованість дій студентів,
оволодіння ними спеціальними знан-нями, а також сприяти формуванню відповідних
навичок та умінь. При цьому в формуванні готовності майбутніх учителів до
здійснення поза-класної роботи з хімії необхідно розвивати одночасно всі її
компоненти.
Як засвідчив аналіз літературних джерел, формування готовності особистості до
конкретного виду праці здійснюється у відповідності з такими етапами: 1)
виникнення позитивних мотивів, 2) засвоєння теоретичних знань, 3) оволодіння
навичками, 4) удосконалення навичок безпосередньо у практичній діяльності.
Відповідно до цього, модель навчання студентів організовувати позакласну роботу
з хімії було роз-роблено на основі чотирьох блоків: теоретичного (змістова
підготовка і форми її реалізації), технологічного (форми, методи і засоби
навчання), практичного (практична підготовка і форми її реалізації) та
контролю-ючого (види контролю за засвоєнням знань та формуванням умінь
здійсню-вати позакласну роботу).
У процесі дослідження виникло питання вибору організаційної форми
цілеспрямованої підготовки студентів до позакласної роботи. Аналіз праць та
досвіду роботи вузів дали змогу з'ясувати, що в останні роки підготовку
майбутніх учителів до окремих видів педагогічної діяльності вважається за
доцільне здійснювати під час проведення теоретичних та практичних занять із
спеціальних міжпредметних курсів. На їх необхідність та користь вказується в
роботах багатьох науковців [1; 17; 22; 24; 65; 66; 83; 107; 124; 170; 186].
У них описується методика проведення спецкурсів, зокрема, таких: "Основи
педагогічної майстерності" [66, С. 93], "Розвиток дидактичних систем", "Сучасні
педагогічні технології", "Особливості позакласної та позашкільної роботи з
учнями малокомплектної школи" [170, С. 139 - 145], "Психологічні міжособистісні
стосунки", "Психологія підлітка" [17, С. 72 - 75], "Методика виховної роботи",
"Методика роботи клас-ного керівника" [1, С. 4]. Формування готовності
майбутніх учителів до окремих видів педагогічної діяльності засобами
відповідних спецкурсів здійснювалось у ряді дисертаційних досліджень [32; 85;
138; 148; 174; 184]. У зазначених роботах наголошується на тому, що вивчення
спец-курсів сприяє осмисленому та усвідомленому здійсненню підготовки
сту-дентів до трудового виховання учнів [31], підготовки майбутніх учителів до
профілактики адитивної поведінки школярів [138], удосконаленню підготовки
майбутніх учителів фізики з акустоелектроніки [85], формуванню
професійно-педагогічних умінь студентів [174] тощо.
Висока ефективність підготовки майбутніх учителів у процесі вивчення спецкурсів
обумовлюється тим, що вони є "перспективною формою інтеграції знань ..." [46,
С. 23] і передбачають об'єднання в єдине ціле певних частин з метою
використання їх для характеристики процесів взаємозв'язку раніше виокремлених
елементів як єдиної сукуп-ності [163]. Сутність інтеграції
психолого-педагогічних та методичних дисциплін передбачає взаємозв'язок та
взаємодію зазначених наук та наукових знань, в результаті якої відбувається
взаємозбагачення завдяки широкому застосуванню загальних ідей, засобів,
прийомів дослідження навколишньої дійсності [173]. Можливість їх інтеграції в
навчальну дисципліну забезпечується тим, що у виокремлених предметах
співпадають об'єкти та методи дослідження і будуються вони на загальних
закономір-ностях та теоретичних концепціях [56; 163].
Таким чином, інтегровані спецкурси є засобами поєднання елемен-тів навчального
матеріалу з різних дисциплін, що дає можливість більш глибоко усвідомити
сутність педагогічних процесів.
Погоджуючись із загальноприйнятою в науковій літературі думкою про доцільність
і ефективність спецкурсів, ми передбачили, що під-готовка майбутніх учителів до
організації позакласної роботи з хімії може бути покращена за умови вивчення
студентами курсу "Позакласна робота з хімії".
З метою перевірки цього припущення було розроблено його зміст, програму [71] та
методичні рекомендації реалізації вказаного курсу в навчанні студентів [72].
Курс належить до альтернативних і читається за їх вибором після загальних
науково-теоретичних дисциплін, що дозволяє заглибитись у деталі орган
- Київ+380960830922