РОЗДІЛ 2
ОСНОВНІ ТИПИ СМИСЛІВ ПРЕФІКСАЛЬНИХ ДІЄСЛІВ
2.1. Значення префікса і основні типи смислів префіксальних дієслів
У цьому розділі розглядається інваріантне значення слова/морфеми та його актуалізація як "семантичного диференціалу" в синтагматиці - основи семантичної опозиції однозначного смислу - маркованого змінного поняття [42]. За твердженням Р.І. Дудка, поєднання змінного поняття з "маркером" - інваріантним значенням кожного разу породжує однозначний смисл слова/морфеми [42].
Смисл слова як і дієслівного префікса, є похідним поняттям від його значення, його синтагматичною змістовою актуалізацією [36]. Отже, щоб осягнути можливі смисли дієслівного префікса, необхідно попередньо розглянути значення слова (морфеми).
Термін praefixus у латинському написанні вперше (1889) вжив в українському мовознавстві О.О. Огоновський. Префікси на відміну від суфіксів, утворюють, слова на ґрунті слів, а не основ, тому вони не змінюють граматичного класу твірного слова: слухати - дослухати тощо. В українській мові понад 100 префіксів, серед них близько 20 - запозичені. Дієслівний префікс не надає дієслову значення нової дії порівняно з тією, яку означає твірне слово, а тільки модифікує в тому чи іншому плані: перев'язати - зав'язати заново, повторно; дов'язувати - закінчувати в'язати; нав'язувати - в'язати згори; поперев'язувати - охопити дією всі або більшість її об'єктів [202, с. 483].
Дієслівний префікс як найменша зв'язана значуща одиниця лексико-семантичної системи мови розглядається нами як одиниця плану виразу з відмінними ознаками у функціонуванні. Прийменник позначає конкретний тип відношень між двома об'єктами як фактично існуючі незалежно від дієслів і навіть без них, то дієслівний префікс означає конкретний результативний тип співвідношень, які наступають внаслідок дії, спрямованої на їх реалізацію між суб'єктом дії і її об'єктом. Саме в цьому, на нашу думку, полягає різниця між дієслівним префіксом і відповідним прийменником. При інтерпретації смислу префіксальних дієслів власне значення дієслівного префікса як відношення між двома об'єктами не враховується. Загальний смисл дієслівного префікса трактується суб'єктивно, залежно від розуміння смислу широкого контексту, без опори на фактичні співвідносні об'єкти та їх властивості.
Дієслівний префікс у парадигматичному плані своїми значеннєвими співвідношеннями відрізняється високою абстракцією: на відміну від предметів (іменників), дій (дієслів), ознак (прикметників), які існують об'єктивно, оскільки співвідношення не існують об'єктивно без співвідносних об'єктів. Останні сприймаються у свідомості людини у зв'язках і відношеннях між собою [133, с. 55]. Серед відношень між численними предметами виділяються певні усталені і узагальнені типи, які повторюються і утворюють певну групу, категорію відношень, яка у системі мови отримала назву прийменник [58]. Отже, у парадигматичному плані прийменники і дієслівні префікси утворюють категоріальну групу різних типів співвідношень: В- і В , Ви- і Ви, Перед- і Перед, За- і За, До- і До, Від- і Від, Роз- і Роз, З- і З тощо. Виводити різні значення прийменника або дієслівного префікса як узагальнений тип співвідношень означає зворотний процес утворення відношень між співвідносними об'єктами.
У синтагматичному плані кожен дієслівний префікс означає конкретний тип співвідношень з послідовно різними об'єктами, які визначають зміст заданих відношень і відповідний смисл префіксального дієслова разом з суб'єктом дії і об'єктом. Прийменники позначають послідовно різні співвідносні об'єкти, послідовно різні прийменникові словосполучення.
Таким чином, дослідження зводиться до узагальнення співвідносних об'єктів, встановлення відповідної кількості основних типів смислів префіксального дієслова та визначення основних мовних засобів їх вираження в англійській мові з огляду на відсутність в ній системи продуктивних дієслівних префіксів. Пошук інформації здійснювався в Internet на різних сайтах такими пошуковими системами як: Мета-Україна, Alta-Vista, Google. Префікси подаються в алфавітному порядку і їх значення окремо не виділяються.
У парадигматичному плані кожен з префіксів означає співвідношення певного типу між двома об'єктами. Останні не є рівноправними у визначенні типу співвідношень. Один об'єкт є основним, а інший - відносним, який лише уточнює тип співвідношень. Відносно основного точкового об'єкта у просторі або часі (при незмінності вектора співвідношень) другий об'єкт може бути перед першим (Перед-) як умовно зображено на рис. 2.1.1:
Рис. 2.1.1 Співвідношення префікса Перед-
за ним (За-) відносно обмеженого простору [213] як показано на рис. 2.1.2:
Рис. 2.1.2 Співвідношення префікса За-
точковий об'єкт може бути у співвідношенні включення, вхід у межі (В-), що відображається на рис. 2.1.3:
Рис. 2.1.3 Співвідношення префікса В-
виключення, вихід за межі (Ви-) зображено на рис. 2.1. 4:
Рис 2.1.4 Співвідношення префікса Ви-
у співвідношенні контакту - (До-) і показано на рис. 2.1.5:
Рис. 2.1.5 Співвідношення префікса До-
у розриві контакту - (Від-), як показано на рис. 2.1.6:
Рис. 2.1.6 Співвідношення префікса Від-
При цьому їх зміст визначається співвідносними об'єктами: що в чому, перед чим, за чим тощо. Відповідно формується і смисл префіксального дієслова з обов'язковим врахуванням співвідносних об'єктів - суб'єкта дії та її об'єкта.
2.2. Антонімічна пара префіксів В- та Ви-. Співвідношення у просторі
В українській мові префікс В- має різноманітні "відтінки" значення тому що, як і відповідний сучасний прийменник, поєднує у собі значення двох етимологічних прийменників въ і у. Прийменник въ позначав зв'язок з предметом, всередину якого спрямовувалась дія або зв'язок з просторовим поняттям, в межах якого відбувалася дія. Прийменник у вживався для вираження значення причетності, є близьким до значень сучасних прийменників біля, коло, тобто служив для позначення певної с