РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Краніометрична характеристика вікових особливостей будови лицевої ділянки черепу у дітей
В останнє десятиріччя виникла необхідність вивчення морфологічних особливостей лицевої ділянки черепу та закономірностей її росту у зв'язку з розробкою різноманітних методів хірургічного та ортодонтичного лікування морфологічних змін обличчя, реконструктивних пластичних операцій. Однак, до наступного часу недостатньо вивчена вікова динаміка розвитку лицевої ділянки черепу.
За нашими даними, які співвідносяться з даними багатьох вітчизняних дослідників [5, 10, 55 ], періоди прискорення росту лицевого черепу пов'язані із змінами зубної дуги, до цього періоду параметри лицевого та мозкового черепу майже пропорційні. Прискорення темпів зростання лицевого відділу черепу досягає свого максимуму у вісім - дев'ять років, але це відбивається на окремих параметрах неоднаково. Навіть в період найбільш активного росту дитини деякі параметри черепу зостаються практично незмінними ( грушоподібний отвір, тверде піднебіння та інші). Навпаки, в дитячому віці максимальні зміни потерпає лицевий відділ обличчя, що звеличується за весь період росту практично в три рази, росте швидше за мозковий відділ, більше за рахунок своїх висотних розмірів. Однак, ці зміни більшим чином залежать від взаєморозташування нижньої щелепи відносно верхньої ( стегодонтне, хіатодонтне, опістодонтне співвідношення щелеп). Це має певний вплив на зміну морфологічних параметрів лицевого черепу та його зубощелепної ділянки, формування відхилень від середніх показників, які характерні для певних типів обличчя дитини.
Ці зміни залежіть пов'язані з періодами активізації та гальмування росту організму дитини. Активізація відмічається в перші місяці життя ( грудний вік), в 6 -7 років ( перше дитинство) та в підлітковий період ( ростовий або пубертатний стрибок). Циклічність ростових процесів співпадає з періодами витягнення ( активізація росту) та округлення ( затримка росту та звеличення маси тіла).
Вивчення прямої проекції лицевої частини черепу надає можливість досліджувати особливості росту лицевої ділянки черепу в поперековому напрямі та виявляти прояви асиметрії за переважною допомогою лінійних вимірів. Вивчення профілю лицевої частини черепу проводилось за переважною допомогою кутових вимірів, що мають певну інформативність тому, що характеризують інтенсивність ростової діяльності та напрям формоутворення в різних ділянках лицевого кістяку дитини. Найбільшу інформативність, за нашими даними, має лицевий кут. Аналіз отриманих даних проводився нами за розробленою схемою: аналіз лінійних параметрів, аналіз кутових параметрів, аналіз пропорцій розмірів черепу, визначення координат краніометричних точок засобами стереотопометрії.
Лицевий череп має певний статевий диморфізм, де звеличення вертикальних розмірів випереджає горизонтальні більш у хлопців, ніж у дівчат, в залежності від вікових періодів.
Останнім часом все більшу увагу привертають математичні методи дослідження з прийомами аналітичної геометрії, принципами стереометрії та координатної анатомії. Дослідження вікових змін точок лицевого черепа та створення математичної моделі дозволить встановити основну спрямованість росту в певні періоди життя дитини та можливості виявлення порушень формоутворення певних структур лицевої ділянки, що надало підставу щодо проведення подальшого дослідження.
Вивчення формоутворення лицевого кістяку у дітей проводилось на 79 паспортизованих черепах дітей із колекції кафедри нормальної анатомії ЛугДМУ, розподіл матеріалу за віком проводився згідно схеми вікової періодизації ( табл. 2.1.1.)
Таблиця 2.1.1.
Розподіл матеріалу за віком та статтю
№ п/пПеріоди життяВікСтатьКількість препаратів1.Грудний вік10 днів - 1 рік112. Раннє дитинство1 - 2 роки53.Перше дитинство3 -7 років201Друге дитинство8 -12 років
8 - 11 роківХлопці
Дівчата19
142Підлітковий вік13 -16 років
12 -15 роківХлопці
Дівчата6
З метою загальної характеристики черепу нами проводилось визначення подовжнього, поперекового, біаурікулярного та висотного діаметрів. Також визначали подовжній, поперековий та висотний лінійні параметри лицевого черепу.
Подовжні параметри лицевого черепу складали: довжина основи черепу, неповна довжина основи черепу, довжина альвеолярної дуги, розстань назіон - хорміон. Поперекові параметри лицевого черепу складали: виличний діаметр, верхня та середня ширина обличчя, біорбітальна та інтерорбітальна ширина. Висотні параметри лицевого черепу характеризувались наступними вимірами: верхня висота, висота альвеолярного відростку.
В очноямковій ділянці вимірювали висоту та ширину очної ямки з подальшим обчисленням очноямкового індексу. В верхньощелепній ділянці вимірювали довжину піднебіння, ширину піднебіння ( між серединами внутрішніх країв альвеол других великих молярів), обчислювали індекс піднебіння, визначали найбільшу ширину альвеолярної дуги та її розмір спереду ( між іклами).
Під час краніографічного дослідження лицевого черепу були обрані наступні краніометричні точки: рініон, медіальна точка надочноямкової вирізки, назіон, орбітале, простіон, назоспінале, субспінале, хорміон, поріон, зігіон ( додаток А).
Кожний череп ретельно вимірювався за допомогою краніографа (В.Г. Ковешніков, 1982) та створювалася краніограма. На краніограмах фіксувалися проекції координат краніометричних точок черепів по відношенню до трьох взаємо перпендикулярних площин ( абсцис, ординат та аплікат), за нульову горизонталь бралася вухоочноямкова площина ( мал.2.1.1. та 2.1.2.). Серединну сагітальну площину проводили крізь точки назіон та базіон, фронтальну - крізь назіон, паралельно біпоріальної площині та
Мал.. 2.1.1 Розташування черепу в краніографі при орієнтації у вухоочноямковій площині.