РОЗДІЛ 2
ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
2.1. Підстави та порядок призначення судової експертизи
Необхідність проведення експертизи щоразу випливає з матеріалів справи і, таким
чином, носить об’єктивний характер. Отже, правильне вирішення питання про її
призначення або відмову від призначення не може обумовлюватися міркуваннями
доцільності, тактики, це – питання виконання вимог закону. Відмова від
експертизи, якщо вона необхідна, неминуче призведе до порушення вимог ст. 15
ЦПК України, що зобов’язує суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість,
створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин
справи. У свою чергу призначення експертизи з питань, з’ясування яких можливе
без залучення спеціальних пізнань, здатне призвести до невиправданого
затягування розгляду справи. Однак існує необхідність, як правильно зазначає
В.В. Луць, повніше використовувати фактор часу і виконувати намічені заходи у
гранично стислі строки [74] [99 [74] Луць В.В. Строки в цивільних
правовідносинах: Конспекти лекцій з спецкурсу. – Львів: ЛДУ, 1992. – С. 3.].
Підставу для призначення експертизи варто розділити на два аспекти: юридичний і
фактичний.
У цивільному процесі під юридичною підставою ми розуміємо правову норму, яка
уповноважує при необхідності (або зобов’язує в певних випадках) призначити
експертизу. Саме через неї санкціонована правомірність вступу суду, що
розглядає справу, у відповідні відносини з особою, яка володіє спеціальними
знаннями, та іншими учасниками справи, що розглядається, зацікавленими в
результаті проведення експертизи, а також гарантована реалізація цих відносин.
Фактичною підставою призначення експертизи є потреба у використанні спеціальних
знань, якими володіють експерти, для з’ясування обставин, що можуть бути
встановлені тільки з їх допомогою. Про це правильно зазначає і В.М. Галкін [21]
[100 [21] Галкин В.М. Средства доказывания в уголовном процессе. – М.:
Юридическая литература, 1968. – Ч. 2. – С. 8].
Заслуговує уваги позиція Т.В. Сахнової, яка пропонує відрізняти підстави
проведення та підстави призначення судової експертизи, зазначаючи, що “в
певному смислі саме призначення виступає однією з юридичних підстав проведення
експертизи”. Вона пропонує розрізняти загальноправову підставу призначення,
спеціальну підставу призначення та процесуальну підставу проведення
експертизи [135] [101 [135] Сахнова Т.В. Судебная экспертиза. – М.: Городец,
2000. – С. 91 – 92.].
Загальноправовою підставою призначення експертизи, на думку Т.В. Сахнової,
виступає необхідність спеціальних знань – для отримання доказової інформації по
справі [135] [102 [135] Там само. – С. 92.]. Спеціальна ж підстава, на її
думку, є індивідуальною для кожного виду експертизи; вона похідна від
загального предмета експертизи, науково обґрунтованої компетенції дослідження.
Водночас у ній повинен відображатись потенційний об’єктивний зв’язок між
приватним предметом дослідження та юридичним фактом, який підлягає з’ясуванню.
Так, наприклад, у справі про визнання недійсною угоди, якщо дієздатний
громадянин в момент її здійснення не міг розуміти значення своїх дій або
керувати ними, спеціальною підставою буде виступати обґрунтований сумнів суду у
здатності дієздатної сторони повною мірою усвідомлювати фактичний зміст своїх
юридично значимих дій та повною мірою свідомо здійснювати вольове управління
ними [135] [103 [135] Там само. – С. 93.]. Отже, Т.В. Сахнова спеціальною
підставою називає сумніви суду щодо певних обставин. Однак, на нашу думку, це є
підставою для додаткового дослідження цих обставин не обов’язково шляхом
призначення експертизи, а можливо, й за допомогою дослідження інших засобів
доказування (письмових та речових доказів, показань свідків тощо).
Т.В. Сахнова також звертає увагу на необхідність відрізняти від підстав приводи
до призначення експертизи, під якими вона пропонує розуміти інформацію про
певні юридичні обставини спеціальної природи, яка достатня для висновку про
наявність спеціальної підстави. Так, у наведеному прикладі приводом будуть дані
про те, що позивач у момент здійснення угоди знаходився в стані психічної
дезаптації, викликаної певними спеціальними факторами [135] [104 [135] Там
само. – С. 94.].
На нашу думку, виділення спеціальної підстави та приводу є досить умовним і
призводить до непотрібного ускладнення дослідження процесу призначення судової
експертизи. При виділенні спеціальної підстави автором безпідставно змішуються
поняття предмета експертизи та підстави проведення експертизи. Ми вважаємо, що
єдиною та загальною для всіх випадків проведення дослідження підставою
призначення судової експертизи буде виступати необхідність застосування
спеціальних знань, а виділення як спеціальної підстави фактичних даних,
обставин, що потребують з’ясування, є вже питанням визначення предмета
експертизи.
Слід погодитись з Т.В. Сахновою з питань визначення підстав проведення
експертизи. Вона досить правильно зазначає, що фактична підстава проведення
співпадає із загальноправовою, а саме: нею є потреба у застосуванні спеціальних
знань [135] [105 [135] Там само. – С. 95.]. Процесуальною підставою проведення
судової експертизи є ухвала суду про її призначення [135] [106 [135] Там само.
– С. 97.].
Як про процесуальний документ про підставу проведення експертизи зазначається і
в нормативно-правових актах. Так, відповідно до п. 4 Інструкції про призначення
та проведення судових експертиз підставою для проведення експертиз в експертних
установах є передбачений законом процесуальний документ про призначення
експертизи, складений
- Київ+380960830922